ТРАНСПОРТНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ КОРИДОРІВ

Національний інститут українсько-російських відносин при РНБО України, за фінансової підтримки Фонду імені Ф.Еберта 4-5 липня ц.р. провів у м. Ялта міжнародну науково-практичну конференцію на тему: “ГУУАМ: проблеми і перспективи розвитку транспортно-комунікаційних коридорів”.

В конференції взяли участь 54 представники з 13 країн Чорноморсько-Каспійського регіону, а також Надзвичайний посол Чехії в Україні Й.Врабець та директор Пекінського інституту міжнародних порівняльних досліджень Ван Шунь Чжу (Китай).

При відкритті конференції виступили: заступник міністра закордонних справ України Д.І.Ткач, заступник Секретаря РНБОУ – директор Національного інституту стратегічних досліджень О.Ф.Бєлов, заступник міністра транспорту України А.Ф.Демиденко, директор НІУРВ С.І.Пирожков, керівник Українського представництва Фонду імені Ф.Еберта В.Шнайдер-Детерс. Всього на конференції було заслухано 43 фіксовані доповіді та виступи. В результаті роботи конференції було прийнято консенсусом підсумковий документ.

Конференція викликала значний інтерес представників зовнішньополітичних відомств та фахівців країн Чорноморсько-Каспійського регіону. Вона дозволила ознайомитися з думками та поглядами представників як країн ГУУАМ, так й інших сусідніх країн, зокрема Вірменії, Казахстану, Росії, Туреччини, Ірану, а також Німеччини і Китаю.

1. ГУУАМ в контексті світових інтеграційних процесів та глобалізації.

Були висловлені суперечливі думки щодо майбутнього ГУУАМ та його структури: від клубу за інтересами до самостійної впливової міжнародної організації, яка повинна мати свій Статут. Підкреслювалося, що ГУУАМ не має ясності у стосунках з іншими міжнародними інституціями: НАТО, ОБСЄ, ЄС тощо. Делегація Узбекистану наголошувала, що ГУУАМ має виключно займатися узгодженням лише питань економічної політики. Представники інших країн не підтримали цю позицію.

2. ГУУАМ та розвиток енергетичних транспортних коридорів.

Велика увага учасниками конференції приділялася маршрутам транспортування Каспійської нафти, зокрема: Баку - Джейхан; Баку – Супса; ТРАСЕКА; Баку – Іран, Баку – Поті. Незважаючи на те, що більшість країн надає перевагу проекту “Баку – Джейхан”, проект “Баку- Супса” сьогодні ще має певну перспективу. Багато залежитиме від здатності України якнайшвидше добудувати нафтотермінал у порту “Південний” та нафтопровід “Одеса-Броди-Адамова Застава-Гданськ.

3. ГУУАМ та проблеми регіональної безпеки.

Йдеться про формування нової геополітичної реальності, яка вже на сучасному етапі впливає на розвиток міжнародних відносин у широкому контексті і ще більшою мірою визначатиме майбутній характер побудови Євро-Азіатської системи стабільності і безпеки.

Разом з тим у просторі регіону мають місце негативні тенденції та процеси, що гальмують його економічний розвиток і створюють ряд загроз у сфері міжнародної і регіональної безпеки. Кожна з країн регіону стикається з конфліктними ситуаціями (Абхазія, Карабах, Придністров’я, Чечня тощо) з багато в чому подібними наслідками – посилення потоків вимушених мігрантів, нелегальна торгівля зброєю, зростання криміногенних чинників, міжнародного тероризму.

Регіон приваблює ділків наркобізнесу та нелегальної міграції. Не можна скидати з рахунку і ту важливу обставину, що регіон знаходиться в оточенні старих і нових ядерних держав, або таких, які прагнуть здобути ядерну зброю та засоби її доставки. В цілому можна говорити про загрозливу ситуацію "вакууму безпеки", над подоланням якої потрібно працювати спільними зусиллями країн регіону за підтримкою всіх зацікавлених країн та структур міжнародної безпеки.

Представники Кавказу (Азербайджан, Вірменія, Грузія) наголошували, що шлях до стабільності на Кавказі залежитиме від остаточного врегулювання Карабахського конфлікту. І тут, на їх думку, має бути більш значущою роль України.

4. ГУУАМ та новий Шовковий шлях.

Учасники конференції відзначали, що створюються умови для дійсно ефективного включення країн регіону у глобальні економічні процеси, які передбачають відповідну модернізацію їх суспільно-економічних відносин, а також приєднання до сучасних цивілізаційних та демократичних процесів.

В цілому йдеться про формування регіональної зони економічного співробітництва як органічної складової системи міжнародного поділу праці та розбудови сучасного варіанту Шовкового шляху. У цьому велике зацікавлення виявили представники Китаю та Центральної Азії.

5. Роль України як чинника зміцнення довіри в регіоні та прискорювача приєднання країн ГУУАМ до європейських інтеграційних процесів.

Підтримуючи цю тезу, учасники конференції одночасно наголошували, що Україна робить недостатньо практичних кроків у цьому напрямі.

6. Перспективи розвитку ГУУАМ.

Цим питанням на конференції приділялася велика увага, зокрема у таких аспектах:

• Створення зони вільної торгівлі як складової зони вільної торгівлі країн СНД;
• Нарощування зусиль зi співробітництва у військово-політичній сфері у контексті формування регіональної системи безпеки з розробкою програми “Партнерствo заради миру для країн Кавказу” у форматі співробітництва з НАТО та ЄС;
• Реалізація можливостей щодо входження країн ГУУАМ у сучасний цивілізаційний простір та поділ праці.

7. Окремо на конференції порушувалися питання інституалізації ГУУАМ. Підкреслювалося, що в сучасних умовах виробити чіткий статус ГУУАМ досить важко. Але в перспективі це можна зробити шляхом удосконалення національного законодавства, підготовки та підписання угоди про стратегічне партнерство (Р.Мамедов, Адміністрація Президента Азербайджану).

8. Окрема доповідь на конференції була присвячена природним ресурсам Басейну Каспійського моря (Л.Рубан, Росія) в контексті проблем техногенної та екологічної безпеки.

И Т О Г О В Ы Й Д О К У М Е Н Т

Международной научно-практической конференции

транспортно-коммуникационных коридоров"

(Ялта, Украина, 4-5 июля 2000 г.)

За последние годы проблемы развития стран Черноморско-Каспийского региона и их безопасности стали предметом пристального внимания международной общественности. Это обусловлено, прежде всего, следующими обстоятельствами:

• ожидаемым вовлечением в мировые экономические процессы энергетических ресурсов региона по мере строительства новых транспортно-энергетических коридоров;
• начавшейся реализацией проектов строительства новых транспортных маршрутов, соединяющих Европу с внутренними просторами Азии и Дальнего Востока;
• наличием в региональном пространстве взрывоопасных локальных конфликтов, несущих угрозу стабильности и безопасности Европы и Азии;
• необходимостью интеграции региона в складывающуюся новую архитектуру европейского сообщества на основе углубления процессов экономической модернизации и политической демократизации существующих здесь социумов.

Учитывая значимость возникающих и существующих в этом пространстве проблем для судеб всего Евро-Азиатского пространства, участники Конференции считают возможным констатировать, что их решение никоим образом не может быть достигнуто без адекватного и эффективного участия самих стран региона при взаимодействии со всеми заинтересованными государствами и транснациональными экономическими структурами.

Одним из наиболее продуктивных механизмов самоорганизации региона и согласования интересов входящих в него государств с внешними геополитическими и геоэкономическими силами является укрепление институтов международного сотрудничества. Образование ГУУАМ можно рассматривать как одну из начальных форм становления такого рода кооперации, которая имеет достаточно обоснованную перспективу развития.

В целом Конференция была ориентирована на выяснение позиций относительно статуса новых систем сотрудничества и перспектив их трансформации в более мощные и влиятельные международные организации. Ее участники стремились учесть различные подходы и способы видения возможностей развития ситуации в регионе.

Основные дискуссии велись относительно характера и общей направленности модели международного сотрудничества, которая заявлена группой ГУУАМ, равно как и других возможных систем многостороннего взаимодействия, высказывались прогнозы относительно перспектив их развития. Главная цель научно-практической конференции и состояла в том, чтобы способствовать более глубокому рассмотрению проблем региона и способов разрешения конфликтных ситуаций.

Эксперты подчеркивали, что формат и цели ГУУАМ не только не препятствуют развитию диалога стран региона с Европейским Союзом, Россией, Турцией, Ираном, но и способствуют выработке новых концепций стабильности в регионе.

При создании новых систем сотрудничества важно учитывать как позитивные, так и негативные аспекты опыта функционирования СНГ – организации, включающей все страны-члены ГУУАМ. Данный опыт показывает стремление государств СНГ к построению стабильных и динамичных отношений, вместе с тем отражает также определенную неадекватность процессов согласования разнородных интересов входящих в Содружество стран.

Образование ГУУАМ следует рассматривать как один из возможных путей существующих в Содружестве позитивных тенденций, а отнюдь не как некую альтернативу СНГ или же - как попытку сформировать новый военно-политический альянс.

Элементы соперничества, противоречия и конфликтные ситуации, возникновение которых присуще процессу развития новых субрегиональных систем стабильности, обуславливают поиск цивилизованного разрешения возникающих проблем с учетом интересов всех заинтересованных сторон.

Участники Конференции, констатируя перспективность активизации процессов сотрудничества стран Черноморско-Каспийского региона, Центральной и Юго-Восточной Азии, стремились обобщить опыт становления и функционирования новых субрегиональных систем стабильности, определить главные направления сотрудничества и принять конкретные рекомендации относительно развития транспортно-коммуникационных коридоров и свободных экономических зон на их пересечении.

В аспекте поднимаемых в дискуссиях проблем важное место заняли вопросы, касающиеся основных подходов и способов видения перспектив развития региональных систем стабильности, высказанных экспертами из Украины, Азербайджана, Грузии, Узбекистана и Молдовы, ряда других заинтересованных стран (Армении, Германии, Ирана, Казахстана, России, Турции, и др.), а также новые возможности согласования объявленных стратегий интеграции постсоветских государств в европейские структуры, перспективы их сотрудничества с международными организациями.

Учитывая историко-цивилизационную специфику региона, важно также проследить и всесторонне проанализировать роль социокультурных и конфессиональных факторов в формировании нового геополитического ландшафта в Черноморско-Каспийском пространстве, особенный характер становления форм политического плюрализма и демократии в условиях региона.

В итоге участники Конференции пришли к согласию по следующим позициям:

ГУУАМ - это открытая для сотрудничества группа равноправных стран, которая объединяет государства со сходными политическими и экономическими ориентациями. Страны ГУУАМ решительно поддерживают идею создания новых равноправных и взаимовыгодных структур кооперации.

Страны ГУУАМ соприкасаются с конфликтными ситуациями. Сходство проблем в области безопасности обусловливает взаимное тяготение государств региона. С созданием ГУУАМ появляются новые возможности для цивилизованного (не военными средствами) разрешения конфликтов общими усилиями.

Интегрированный и консолидированный регион с помощью механизмов этой организации получает гораздо больше возможностей отстаивать свои интересы и участвовать в международной кооперации. В частности, укрепление ГУУАМ, благоприятствующее цивилизованному разрешению конфликтов, могло бы способствовать снижению уровня межэтнической напряженности на Кавказе, обеспечению надежного функционирования транспортных коридоров Центральная Азия – Кавказ - Европа.

Нынешний уровень взаимодействия государств ГУУАМ явно не отвечает современным условиям, а сам механизм организации их коллективной деятельности нуждается в дальнейшем совершенствовании. Участники Конференции видят перспективу развития ГУУАМ в следующем:

• превращении в перспективе ГУУАМ в полноправную международную организацию с соответствующими органами координации на всех уровнях;
• скорейшей имплементации механизмов зоны свободной торговли в рамках ГУУАМ, согласовании правового обеспечения с национальными законодательствами, а также организации общего информационного пространства;
• формировании заинтересованными странами совместных механизмов обеспечения стабильности региона и безопасном функционировании транспортно-энергетических коммуникаций во взаимодействии с ОБСЕ, ООН и другими международными структурами безопасности;
• практическом взаимодействии в сфере внешней политики, установлении устойчивых связей ГУУАМ с другими международными организациями и структурами безопасности;

• обеспечении условий возможного расширения ГУУАМ, включая другие заинтересованные государства;

• интенсификации процессов взаимодействия структур гражданского общества стран-участниц, налаживании и развитии коммуникаций и обменов на уровне неправительственных организаций, взаимодействии в сфере гуманитарных обменов, туризм.

* * *

Учитывая существенные отличия в социально-политическом устройстве, менталитете населения стран ГУУАМ, различия в уровнях экономического развития отдельных стран-членов, в темпах социально-экономических преобразований, неадекватное отношение к новой организации некоторых внешних сил и т. п., задача институализации ГУУАМ выглядит достаточно сложной.

Тем не менее, при наличии доброй воли государств-участников, при поддержке заинтересованных стран и международных организаций, можно надеяться на эффективную и полномасштабную институализацию ГУУАМ.

Участники Конференции выразили единодушное мнение о продолжении проведения подобных научных форумов в будущем, расширив представительство участников практиками и представителями бизнеса.

Принято участниками Международной научно-практической конференции "ГУУАМ: проблемы и перспективы развития транспортно-коммуникационных коридоров" в Ялте, (Украина), 5 июля 2000 г.