( 1 етап )

20.03.1999 р.

Метою створення СПМІП є – організація оперативної роботи щодо виявлення, оцінки та прогнозування можливих загроз національній безпеці України у контексті українсько-російських відносин в інформаційної, політичної, економічної, соціальної, воєнної, екологічної, науково-технологічної та інших сферах на підставі аналізу інформаційних потоків створюваних українськими та російськими засобами масової інформації (ЗМІ).

Організаційною основою СПМІП є Національний інститут українсько-російських відносин (НІУРВ).

Правову основу функціонування СПМІП становлять Конституція України, Закон України "Про національну безпеку України", Законодавство України в області ЗМІ, інші закони і нормативно-правові акти, а також визнані Україною міжнародні договори та угоди.

Технологічною основою СПМІП є локальна обчислювальна мережа (ЛОМ) Інституту та багатопрофільна База знань та даних.

Головним принципом функціонування СПМІП є відкритість щодо взаємодії з іншими державними структурами та органами з питань забезпечення національної безпеки України.

І.1. Вимоги до СПМІП України та РФ

СПМІП має забезпечувати:

• гарантоване виявлення та розпізнання джерел загроз національній безпеці України на підставі аналізу головних сегментів інформаційного простору України та РФ;
• проведення своєчасного аналізу та прогнозування впливу виявлених загроз на національну безпеку держави;
• своєчасне доведення інформації широкому колу зацікавлених державних структур;
• проведення досліджень за спеціальним запитом;
• проведення поточного щодобового моніторингу інформаційного простору;
• відбір для аналізу якісної та актуальної інформації за всіма базами спостереження (напрямками відповідальності).
  

ІІ. РОЗВИТОК ТА ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ СИСТЕМИ ПОТОЧНОГО МОНІТОРИНГУ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ ТА РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

ІІ.1. Обгрунтування та вибір оптимального типу структури СПМІП

Звісно два способи організації структури системи збору та обробки інформації: один – у рамках централізованої організаційної структури, другий – у рамках децентралізованої.

Визначальним фактором при виборе типу структури є забезпечення максимально швидкого обміну (проходження) інформації та уникнення надлишкового формалізму. Слід також звернути увагу на таки параметри державних органів, діяльність яких забезпечуватиме СПМІП:

• характер діяльності (вузькогалузевий чи багатогалузевий), предметна спрямованість;
• тип системи управління установою в системі державних органів;
• характер системи обміну інформацією у рамках взаємодії державних органів та структур.

Перевагою централізованої організаційної структури є можливість порівняльного аналізу даних від різних структурних елементів та координації всіх зусиль, отримання цілісного уявлення про об’єкт спостереження (дослідження).

Однак, така організаційна структура є малоефективною в умовах багатопрофільної системи з різноманітними інформаційними потребами. Крім того, якість та ефективність роботи такої структури залежить від особистих властивостей лідера (керівника) системи і у разі втрати талановитого керівника якісні характеристики системи значно погіршуються.

При децентралізованому типі організаційної структурі кожен аналітичний підрозділ виконує повний інформаційний цикл (отримання, обробка, доведення), підпорядковуючись безпосередньо керівництву установи.

Перевагою децентралізованої структури є повна відповідність поточним потребам окремого підрозділу. Кожен підрозділ виконує лише ті функції, які мають пряме відношення до нього, що значно спрощує управління інформаційними потоками. Недоликом децентралізованої структури є певне збільшення навантаження на персонал підрозділу у зв’язку з виконанням повного циклу обробки інформації.

Таким чином, універсальної структури організації системи не існує. Проте, можливим є проміжний варіант організації між централізованою і децентралізованою структурою.

Враховуючи, що НІУРВ є структурним підрозділом і входить до складу РНБОУ, при цьому, інформація СПМІП представляє інтерес для інших державних структур, доцільно вибрати централізовано - децентралізований тип організації структури СПМІП.

На централізованому рівні здійснюється управління СПМІП з боку керівництва РНБОУ та НІУРВ шляхом цільового запиту та оцінки отриманих інформаційно-аналітичних матеріалів. На децентралізованому рівні інформаційно-аналітична робота здійснюється за автономними алгоритмами з розміщенням результатів роботи у Базі знань та даних, до певних розділів якої, за дозволом керівництва НІУРВ, безпосередньо можуть мати усунений доступ зацікавлені державні органи.

Перевагами такої організації є прямий контакт між взаємодіючими державними структурами та безпосередня корекція отриманих результатів моніторингу та аналізу, також, значною мірою підвищується швидкість доведення інформації. При цьому у будь-який час роботу СПМІП можна скоректувати на централізованому рівні, таким чином, у систему закладено принцип “зворотнього зв’язку”, що сприятиме стабілізації якісних характеристик СПМІП.

ІІ.2. Визначення мінімально потрібного складу структурних елементів СПМІП

Структурну схему СПМІП представлено на Рис. 1. СПМІП створюється за паралельною схемою обробки інформації (кожен структурний елемент функціонує в незалежному режимі та виконує автономний цикл з обробки інформації).

Головним елементом СПМІП який виконує функцію оперативного управління системою моніторингу є Керівництво Інституту.

Базовою структурною одиницею яка здійснює функції збирання, аналізу та доведення інформації у кожній сфері відповідальності (етап первинної обробки інформації), є відповідний відділ Інституту:

• стосунків в інформаційній сфері;
• політичних відносин;
• методології досліджень українсько-російських відносин;
• аналізу внутрішніх процесів в РФ;
• економічних відносин;
• регіональних зв’язків;
• гуманітарних відносин;
• військових та військово-технічних відносин.

Робота відділів у рамках СПМІП технологічно узгоджена з допомогою локальної обчислювальної мережі Інституту. Інтегруючим елементом результатів діяльності базових структурних елементів та робочим інструментом є багатопрофільна База знань та даних. Результати робіт виконаних за цільовим запитом надаються безпосередньо Керівництву Інституту.

Відділ стосунків в інформаційній сфері відрізняється від інших відділів наявністю в своєму складі аналітичної та технологічної груп. Завданням аналітичної групи є методичне супроводження роботи СПМІП та вторинна комплексна обробка інформації яку накопичено у Базі знань та даних. Аналітична група, також відповідає за моніторинг електронних засобів масової інформації ( телебачення, інтернет). До складу аналітичної групи входить підсистема оптимізації складу джерельної бази, функцією якої є поточне визначення оптимального реєстру інформаційних джерел дані яких доцільно залучати до досліджень українсько-російських відносин.

Технологічна група забезпечує програмне супроводження функціонування Бази знань та даних та відповідає за забезпечення доступу СПМІП до мережі INTERNET.

Базу джерел інформації СПМІП складають:

• Пост спостереження телевізійного сегменту інформаційного простору на основі комплексу супутникового телебачення, який дозволяє приймати основні телевізійні канали України та РФ;
• Мережа INTERNET;
• Корпоративна інформаційна мережа РНБОУ, НІСД та інших державних структур;
• Друковані ЗМІ України та РФ (бібліотека НІУРВ).

Крім того, у структурній схемі СПМІП передбачено інтерактивний елемент – WEB сторінку Інституту, пені елементи якої можуть бути використані для проведення вимірювань параметрів різних сегментів інформаційного простору на підставі проведення соціологічних опитувань.

При необхідності подальшого розвитку СПМІП допоміжні структурні та функціональні елементі можуть бути досить просто інтегровані до її складу.

Наведений вище склад структурної схеми дозволятиме організувати якісну роботу СПМІП та вести спостереження за значущими сегментами українського, російського та світового інформаційного простору.