Активність російських електронних мас-медіа на “українському напрямі” знизилась, хоча збереглися тенденції щодо висвітлення переважно негативних аспектів взаємин. Цей медіа-вакуум пояснюється значним збільшенням кількості медіа-приводів у самому російському суспільстві (теракти у російських містах; війна на Північному Кавказі; гучні скандалами у США навколо російських “брудних грошей”; інформаційний тероризм у виконанні ТБ каналів ГРТ-НТВ…), що об’єктивно виконують роль факторів, які привертають головну увагу ЗМІ.
Разом з тим в Україні посилилася інтенсивність передвиборних процесів на час президентської кампанії, що позначилося на збільшенні згадувань про Україну.
Взагалі, слабку неструктуровану вересневу медіа-політику провідних російських телевізійних каналів (НТВ, ГРТ, РТР) стосовно України навіть при великому бажанні важко назвати упередженою чи цілеспрямованою.
Лише НТВ спромоглося підтримати свою інформаційну лінію на мінімально належному рівні. Але навіть цей канал деякою мірою порушив власні правила та “прив’язав” свої українські репортажі до внутрішньополітичної ситуації в Росії:
Якщо до цього додати повідомлення НТВ про можливу участь бойовиків УНА-УНСО в терактах у Москві, то можна помітити тенденцію згадувати про Україну з прив’язкою до подій та осіб, які сприяють негативному забарвлюванню медіа-іміджу України (останнім часом у світі дуже багато розповідають про співпрацю талібів з відомим міжнародним терористом Усамою бен Ладеном, про їх наркоіндустрію та дружбу з чеченськими бойовиками і такими одіозними особами, як Шаміль Басаєв та Хаттаб).
На цьому тлі лише один репортаж ГРТ 22.09.99 (згадування про арешт рахунків екс-прем’єр-міністра України П.Лазаренка у зв’язку зі скандалом про відмивання грошей) та повна тиша з боку РТР (жодного сюжету про Україну) виглядають як повна байдужість до того, як розгортаються події у Києві. Але треба зауважити, що мовчання теж буває з позначкою “мінус”.
Прикладом такого “негативного вакууму” була відсутність будь-якої інформації у новинах провідних російських ТБ-компаній. До цього треба додати той прикрий факт, що всі вищезгадані сюжети про Україну мали негативний підтекст.
Таким чином з боку каналу НТВ продовжується (понад рік) тенденційна щодо України інформаційна політика, спрямована на формування негативного образу сучасного українського суспільства як у Російський Федерації, так і в світовому інформаційному просторі.
Серед друкованих засобів масової інформації Росії ситуація дещо інша. Вони з набагато більшим бажанням зверталися до української тематики. Треба звернути увагу на досить велике розмаїття тем у російських газетах, що так чи інакше стосуються України. Цікаво, що російська преса не обмежувалася тільки тематикою президентських виборів, а й досить часто зверталась до різних сторін сьогодення України.
Результати змістовного аналізу публікацій найбільш впливових російських газет у вересні 1999 р. наведені у таблицях 1 і 2.
Таблиця 1
Кількість і тональність
публікацій провідних російських газет
стосовно України (вересень 1999 р.)
Газета |
Кількість |
Тональність публікацій |
||
публікацій |
позитивна |
негативна |
нейтральна |
|
| Независимая газета | 40 |
5 |
16 |
19 |
| Известия | 18 |
- |
13 |
5 |
| Новые известия | 8 |
2 |
4 |
2 |
| КоммерсантЪ | 5 |
- |
3 |
2 |
| Российская газета | 1 |
- |
1 |
- |
| Труд | 4 |
- |
4 |
- |
| Парламентская газета | 3 |
- |
3 |
- |
| Разом згадувань | 79 |
7 |
44 |
28 |
Таблиця 2
Тематичний спектр
публікацій провідних російських газет
стосовно України (вересень 1999 р.)
| Тема | Тональність повідомлень |
Кількість |
||
позитивна |
негативна |
нейтральна |
повідомлень |
|
Президентські вибори |
1 |
10 |
8 |
19 |
| Ялтинська конференція “Балто-Чорноморське співробітництво” | - |
2 |
2 |
4 |
| Зовнішня політика України | 1 |
- |
3 |
4 |
| Чорноморський флот і Крим | 4 |
2 |
2 |
8 |
| Поставки енергоносіїв | - |
2 |
1 |
3 |
| Конфесійний
конфлікт православних церков України |
- |
1 |
- |
1 |
| Соціологічні
опитування громадян України |
1 |
- |
- |
1 |
| Зустріч Л.Кучми з новопризначеним послом Росії в Україні | - |
1 |
1 |
2 |
| Напередодні футбольного матчу Росія-Україна | 1 |
5 |
- |
6 |
| Справа п.Лазаренка | - |
6 |
- |
6 |
| Україна - Росія | - |
- |
1 |
1 |
| Українське телебачення | - |
1 |
- |
1 |
| Промисловість України | 1 |
5 |
- |
6 |
| Економіка України | - |
3 |
1 |
4 |
| Соціальна сфера України | - |
3 |
2 |
5 |
| Енергетика | - |
2 |
5 |
7 |
| Україна - СНД | - |
1 |
- |
1 |
| Разом згадувань (кількість) | 9 |
44 |
26 |
79 |
| Разом згадувань (%) | 11% |
56% |
33% |
- |
Отже, порівняно з серпнем, на шпальтах провідних друкованих ЗМІ Росії відбулося значне збільшення інформації на українському напрямі. Вже стало традицією те, що у цьому своєрідному “змаганні” перемагає “Независимая газета”. Інтерес цієї газети до подій в Україні є загальновідомим. Але цього разу вона стала абсолютним чемпіоном за кількістю публікацій та приділила Україні уваги більше, ніж загалом решта газет (40 публікацій проти 39 в інших виданнях, що були розглянуті). Природне і друге місце “Известий”.
Загалом у вересні спостерігалася активізація діяльності преси на українському напрямі. Але якщо взяти до уваги суттєве зменшення інтересу до України з боку газети “КоммерсантЪ” після зміни її керівництва (як і “Новые Известия”, вона тепер належить до медіа-імперії Б.Березовського) можна припустити, що стався своєрідний перерозподіл функцій у межах однієї медіа-групи.
Справжньою несподіванкою можна назвати практично цілковиту відсутність української тематики в “Российской газете”. Якщо порівняти медіа-політику цього урядового видання з позицією каналу РТР, можна дійти висновку, що проурядові мас-медіа Росії зайняли стосовно Києва позицію “пасивного нейтралітету”.
Ще однією поміченою тенденцією інформаційної політики друкованих ЗМІ є значний дисбаланс тональності публікацій на користь негативного ставлення до України. Практично у всіх вищезгаданих газетах кількість негативних публікацій перевищує кількість позитивних. Однак, безумовним лідером на цій позиції у вересні стала газета “Известия”, у якій приблизно 70% матеріалів мали негативне забарвлення.
Деяким винятком можна вважати позицію “Независимой газеты” - поряд з публікаціями з негативним підтекстом є також і публікації в позитивній тональності, але вона теж має переважну тенденцію захоплюватись українськими негараздами.
До того ж, треба звернути увагу на своєрідну “спеціалізацію” деяких російських газет. Так, газета “Труд” в основному розповідає про проблеми соціальної сфери та енергетики, “КоммерсантЪ” - про українську економіку, “Известия” - про політику та президентські вибори. Лише “Независимая газета” працювала практично на всіх напрямах.
Досить цікава картина вимальовується, якщо розглянути, так би мовити, узагальнену медіа-політику російської преси (табл. 2). Можна побачити, що ситуація у провідних газетах РФ відрізняється від ситуації на телебаченні з точністю “до навпаки”. Поза конкуренцією знаходиться тема президентських виборів в Україні, до якої іноді “причіплюються” інші матеріали (економіка, енергоносії та навіть футбольний матч Росія - Україна). Також треба звернути увагу на суттєвий сплеск негативу на сторінках російської преси (56%), найбільша порція якого припала на тематику президентських виборів, справи П.Лазаренка, промисловості України та футбольного матчу Росія-Україна.
Цікаво, що остання тема експлуатувалася виключно у політичному контексті, а спортивний бік події розглядався дуже слабо (“и в России, и на Украине матчу изначально придавалась политическая окраска” та нічия збірної України “на фоне откровенно тяжелого положения в стране способна ухудшить перспективы украинского президента на переизбрание”: 18.09 – “Известия”).