У листопаді головною темою, довкола якої провідні російські телекомпанії будували свою медіа-політику на українському напрямі, залишалися президентські вибори в Україні. За формою, для більшості російських ЗМІ, вона звелася до інформування російських громадян про перебіг та результати першого і другого турів президентської кампанії у південно-західного сусіда.
Особливістю інформаційної політики провідних телеканалів РФ у листопаді була практично повна відсутність аналітичних матеріалів про Україну та орієнтація переважно на російську телеаудиторію.
Подібні тенденції підтверджують наявність певного нейтралітету щодо України в російському телевізійному просторі, створюваному проурядовими телекомпаніями РТР і ГРТ.
Телекомпанія РТР реагувала лише на знакові події в Україні. У листопаді до таких подій можна було віднести підбиття підсумків першого і другого турів президентських виборів та інавгурацію Леоніда Кучми. Висвітлення подій в Україні відповідало вже сформованим у російському суспільстві стереотипам. Наприклад, на телеканалі РТР в репортажі про підсумки виборчої кампанії пролунала теза – "Как видим, число сторонников Леонида Кучмы равномерно убывает с Запада на Восток. С максимальных 92,3% в Ивано-Франковской на самом Западе Украины до 34% в Винницкой области". Насправді, картина голосування була дещо іншою. Президент України переміг навіть у таких традиційно "червоних" регіонах, як Донецька і Дніпропетровська області та місто Севастополь, а сама Вінницька область знаходиться на південному заході країни. До того ж, більшість російських аналітиків на сторінках центральної преси РФ відзначали, що вперше на виборах в Україні регіональний чинник не відіграв вирішальної ролі.
Компанія ГРТ, що була зайнята інформаційною війною з московським мером і блоком ОВР, як випливає з аналізу нижченаведеного реферативного огляду сюжетів передач, теж зреагувала тільки на головні події в Україні.
З боку опозиційного (нині) російському урядові телеканалу НТВ спостерігалася більш жорстка спрямованість інформаційної політики на українському векторі. Телекомпанія НТВ у телевізійному просторі Росії, на відміну від інших суб’єктів, що упродовж останніх двох місяців до української тематики звертаються лише за наявності серйозних інформаційних причин, регулярно дає в ефір репортажі з України. Досить точно спрямованість таких матеріалів характеризує запитання Євгена Кисельова до репортера (,який перебуває в Україні,) в програмі "Итоги" від 14 листопада: "Но есть какие-то сообщения о чем-то из ряда вон выходящем, о каких-либо эксцессах, о каких-то ЧП, которые произошли сегодня?". Саме в такому ключі й була витримана переважна більшість сюжетів НТВ на українську тематику. Більшість репортажів з України мали чітко негативний відтінок. Подібна медіа-політика, що спостерігається вже тривалий час, сприяє формуванню у телеглядачів стійких стереотипів та сприяє формуванню негативного іміджу України як у Росії, так і в країнах далекого зарубіжжя.
На відміну від електронних ЗМІ, впливові російські газети та журнали активно цікавилися подіями в Україні. Журналісти практично відразу після підбиття підсумків першого туру розпочали розмірковувати про майбутні взаємини Росії та України після обрання Леоніда Кучми удруге. Це можна назвати головною особливістю листопада в медіа-політиці друкованих засобів масової інформації. Було помічено зростання негативної тональності при моделюванні цього майбутнього.
Результати змістовного аналізу публікацій найбільш впливових російських газет наведені у таблицях 1 і 2.
Таблиця 1
Кількість і тональність публікацій стосовно України провідних
Газета |
Кількість |
Тональність публікацій |
||
публікацій |
позитивна |
негативна |
нейтральна |
|
| Независимая газета | 13 |
1 |
10 |
2 |
| Известия | 6 |
1 |
5 |
- |
Московские новости |
2 |
1 |
1 |
- |
| КоммерсантЪ | 6 |
2 |
3 |
1 |
| Российская газета | 1 |
- |
- |
1 |
| Труд | 3 |
- |
3 |
- |
| Комсомольская правда | 1 |
- |
1 |
- |
| Советская Россия | 2 |
- |
2 |
- |
| Эксперт | 2 |
1 |
- |
1 |
| Парламентская газета | 4 |
- |
4 |
- |
Таблиця 2
Тематичний спектр публікацій провідних російських
Тема |
Тональність повідомлень |
Кількість |
||
позитивна |
негативна |
нейтральна |
повідомлень |
|
Президентські вибори |
1 |
14 |
1 |
16 |
| Підсумки виборів | - |
4 |
1 |
5 |
| Зовнішня політика України | - |
1 |
- |
1 |
| Газові борги | 1 |
1 |
2 |
4 |
| Економіка України | 2 |
6 |
1 |
9 |
| Економічне співробітництво | 1 |
- |
1 |
2 |
| Екстремізм в Україні | - |
3 |
- |
3 |
| Усього згадувань (кількість) | 5 |
29 |
6 |
40 |
| Усього згадувань (відсотки) | 12,5% |
72,5% |
15% |
|
Порівняно з жовтнем, активність провідних друкованих ЗМІ Росії на українському напрямі практично не змінилася. Знову за ступенем уваги передує "Независимая газета" (16 публікацій). На цьому тлі інші видання тільки “вряди-годи” цікавилися ситуацією у південно-західного сусіда. Спостерігалося суттєве зменшення спекуляцій на тему українського зовнішнього боргу (передовсім - Росії) та спроб переведення цього питання у політичну площину.
Помічено зміну курсу інформаційної політики газети "Известия" на більш жорсткий щодо зовнішньополітичного вектора України. Під час обох турів президентської виборчої кампанії мали місце публікації в досить нейтральній тональності ("Предварительная победа Леонида Кучмы – дань тому, что на Украине сохранился мир и не повторился белорусский вариант, - сочли многие избиратели"; "Киев, похоже, сделал свой геополитический выбор…; Главная цель – сближение с Европой.; Как на это реагировать Москве? Прежде всего - спокойно, ни в коем случае не драматизируя ситуацию. Курс на Европу отнюдь не значит антироссийский курс"; "Украина повторила российский сценарий 1996 года – выбирая между настоящим и "красным" прошлым, проголосовала за настоящее").
Але вже напередодні інавгурації Президента України та на тлі процесів створення білорусько-російського союзу з’явилися публікації, спрямовані на переконання української владної еліти щодо доцільності обрання інтеграційного курсу з Росією. Як аргументи використано проблемні питання з “розповсюдження ваххабізму” серед кримських татар - з проекцією на Чечню - та складне становище етнічних росіян у Західній Україні.