?ioi?iao?eia aeoeai?nou ?in?enueeo oaeaeaiae?a ia oe?a?inueiio iai?yi? a a?oai? aoea iecuei?. A ?in?enueiio iaa?a-iie? aii?ioaaee oaie ?a?i? oa aeai??a ai Aa??aaii? Aoie. Na?aa aieiaieo ?ioi?iao?eieo iia?aiieaiu i?nyoy, ui iaaii? i??i? noinoaaeeny oe?a?inueiai aaeoi?a, ii?ia aeie?aieoe io?o?eiee a?ceo I?aceaaioa Oe?a?ie ai Iineae, i?aienaiiy ?in??? oa ?anioae?ei? A?ei?onu ni?ciiai aiaiai?o oa i?eieiaiiy iinoa?aiiy ?in?enuei? iaooe oa aeaeo?iaia?a?? ai Oe?a?ie.

Під час інформаційного супроводження передвиборних процесів до Державної Думи відзначено позитивну тенденцію - відсутність посилань на українську тему: цього разу російські електронні мас-медіа не лише не робили спроб тиснути на Україну, а й уникали проблемних питань у двосторонніх відносинах (стосунки України з НАТО, питання статусу російської мови тощо).

Головну увагу російські телеканали приділили першому після обрання офіційному візиту Президента України до Російської Федерації.

Так, напередодні прибуття Президента України до Москви 5 грудня до аналітичної програми “Зеркало” (РТР) було запрошено прем’єр-міністра РФ В.Путіна, який досить докладно спинився на проблемах транзиту газу. Не називаючи прямо Україну, він натякнув, що одна з країн СНД незаконно забирає російський газ, який іде до Європи. Отже, заздалегідь було окреслено головні напрями переговорів лідерів України та Росії.

Під час зустрічі президентів 6 грудня характер висвітлення теми розподілився таким чином:

РТР: У програмі “Вести” головним чином наголошувалося на гарному фізичному стані російського Президента. На цьому тлі питання, що обговорювалися під час зустрічі Б.Єльцина та Л.Кучми (реструктуризація газових боргів і стратегічне партнерство країн у літакобудуванні), було подано як другорядні. Взагалі тональність матеріалів була нейтральною, незважаючи на легкий докір наприкінці програми: “Стремительный визит украинского Президента в Россию продолжался лишь четыре часа. Вновь избранного Президента ждали Париж и Вашингтон”.

ГРТ: Акцент було зроблено саме на діловій частині візиту українського Президента до Москви, а стан здоров’я Б.Єльцина відійшов на другий план, хоча цьому питанню було теж приділено увагу. Тональність матеріалів ГРТ можна назвати не просто нейтральною, а й навіть доброзичливою. Головна увага в сюжеті була сконцентрована на темі українсько-російської співпраці, а тему боргів було висвітлено спокійно та об’єктивно: “Летом Киев был недоволен повышением Россией в одностороннем порядке цены на газ и в ответ собирался повысить плату за транзит газа в Европу. И сегодня переговоры были непростыми, но стороны, похоже, о многом договорились”.

НТВ: У перших випусках новин (11.00) коментарі журналістів можна назвати досить жорсткими. Так, у програмі “Сегодня утром” диктор зауважив, що відтепер Україна орієнтується виключно на Європейський Союз і попередив про очікуване невдоволення президента Білорусі щодо зустрічі Б.Єльцина та Л.Кучми. Однак о 21.00 тональність інформації змінилась на спокійнішу, хоча про предметну частину переговорів не було сказано жодного слова. Вся увага журналістів НТВ була прикута до стану здоров’я російського Президента та сконцентрована на критиці режиму таємності довкола цього важливого для російського суспільства питання. Від ранкової жорсткості стосовно України не залишилося жодного сліду. Але загальна тональність висвітлення візиту українського лідера до Москви протягом доби була негативною.

8 грудня основну увагу російські телеканали приділили підписанню союзного договору між Росією та Білоруссю. На кілька днів ця подія вийшла на перший план. Цього разу Україна практично не згадувалася в контексті інтеграційних процесів між Росією та Білоруссю. Тільки президенти тепер союзних країн переймалися майбутнім Києва. На зауваження Б.Єльцина про те, що з Україною у нього це не виходить, О.Лукашенко зазначив, що треба “підтягувати” її до союзу.

Взагалі, у грудні про Україну востаннє так чи інакше згадували всі російські телеканали. Далі тільки на телеканалі НТВ двічі мимохідь торкалися українського вектора:

1. 10 грудня Росія зупинила постачання нафти до України. Повідомлення про це хід надійшло тільки один раз за добу о 15 годині у програмі “Сегодня днем”. Це досить дивно, оскільки раніше і у менш слушних випадках НТВ завжди охоче зверталося до питань енергетики у російсько-українських відносинах (тим більше, що значна частина акцій компанії “Медіа-Мост” належить саме “Газпрому”).

2. Через кілька днів у сюжеті про війни у Чечні анонімний російський офіцер стверджував, що в Аргуні діє загін українців під кодовою назвою “Сара”. Ніяких аргументів на користь цієї заяви наведено не було.

Отже, медіа-політика на українському векторі серед провідних телеканалів Росії перебуває на “рівні замерзання” – її активність у грудні була мінімальною. Фактично український вектор згадувався лише у контексті вирішення швидше своїх внутрішніх завдань. Особливістю цього місяця можна назвати відмову репортерів та журналістів від коментарів.

Більш агресивною виглядає медіа-політика друкованих видань.

Аналіз даних, наведених у таблицях 1 і 2, дає змогу дійти висновку, що найбільш негативно спрямовану щодо України медіа-політику проводили видання прокомуністичної орієнтації ("Парламентская газета") та видання, що контролюються впливовими російськими “олігархами” - “Независимая газета”, “КоммерсантЪ”, “Новые Известия” (Б.Березовський) та “Известия” (В.Потанін). Це становить певну небезпеку, бо посилання цих видань адресовані безпосередньо українській управлінській та владній еліті.