На провідних російських телеканалах і далі домінувала тема Чечні, на тлі якої неодноразово згадувався український вектор. Проте в цілому активність електронних ЗМІ на українському напрямі була невисокою (табл. 1).
Таблиця 1
Кількість і тональність сюжетів провідних російських телеканалів стосовно України у січні 2000 р.
Телеканал |
Кількість сюжетів |
Тональність сюжетів |
||
позитивна |
негативна |
нейтральна |
||
ГРТ |
6 |
1 |
4 |
1 |
НТВ |
6 |
0 |
5 |
1 |
РТР |
2 |
0 |
1 |
1 |
Найнегативніший контекст щодо України містили інформаційні матеріали саме про події в Чечні.
У будь-якому разі журналісти не вимагали від російських військових доказів щодо зроблених заяв. Крім того, якщо на каналах ГРТ та РТР говорили про українських найманців, і ці згадки мали випадковий характер, то на телеканалі НТВ матеріали негативного змісту виключно про українців та Україну відстежувались упродовж цілого тижня. Вищенаведені стислі анонси сюжетів дозволяють дійти висновку: такі узагальнення формують у російському суспільстві вкрай негативний імідж не тільки офіційної України, а й держави в цілому.
Другою за ступенем уваги стала тема кризи у Верховній Раді України (табл. 2).
Таблиця 2
Тематичний спектр і тональність сюжетів провідних російських телеканалів у січні 2000 р.
Тема |
Тональність повідомлень |
Кільк. повідомлень |
||
позитивна |
негативна |
нейтральна |
||
| Участь українців у війні в Чечні | 0 |
5 |
0 |
5 |
| Криза у Верховній Раді України | 0 |
2 |
1 |
3 |
| Візит В.Ющенка до Москви |
0 |
1 |
0 |
1 |
| Л.Кучма на саміті СНД | 1 |
0 |
1 |
2 |
| Л.Кучма у Давосі |
0 |
0 |
1 |
1 |
| Проблеми Криму | 0 |
1 |
0 |
1 |
| Аварія на шахті |
0 |
1 |
0 |
1 |
| Разом згадувань (кільк.) | 1 |
10 |
3 |
14 |
| Разом згадувань (%) | 7 |
71 |
22 |
- |
У тональності висвітлення цієї теми різними телеканалами спостерігалися розбіжності:
РТР: Загальна тональність сюжетів була нейтральною, журналісти не вдавалися до скандальних чи сенсаційних подробиць. У програмі "Вести" журналісти головним чином інформували телеглядача про події в українському парламенті.
ГРТ: Тему висвітлено однобічно: кореспонденти ГРТ зверталися за коментарями ситуації, що склалася, лише до представників лівого крила парламенту (О.Ткаченка та П.Симоненка). Зрозуміло, що за таких умов російському глядачеві важко було скласти неупереджене враження про події в Києві.
НТВ: Інформаційним матеріалам було притаманне чітко визначене негативне забарвлення. Наприклад, анонс одного з сюжетів звучав так: "Александр Ткаченко предупреждает об угрозе украинскому парламентаризму. Он считает, что нынешний кризис инициирован Президентом и его окружением, чтобы уничтожить оппозицию". Причому з виступів О.Ткаченка перед представниками мас-медіа відібрано тільки найжорсткіші антипрезидентські висловлювання.
Ще однією поміченою російськими медіа подією став саміт президентів країн – членів СНД. Зазвичай, російське телебачення оточувало особливою увагою українську делегацію, щоб покритикувати українське наставляння щодо інтеграції. Цього ж разу увага до президента України була мінімальною та звелась лише до однієї-двох фраз про зустріч Л.Кучми з В.Путіним у рядку повідомлень про аналогічні зустрічі російського лідера.
Заслуговує на увагу сюжет на телеканалі ГРТ від 25 січня, присвячений Тетяниному Дню (традиційно відзначається як студентський день), що звівся до обговорення проблем функціонування російської мови в Україні. У репортажі розповідалось про кримчанку з пушкінським іменем Тетяну Ларіну, яка мріє стати вчителькою російської мови, і водночас - про відкриття філіалу Московського держуніверситету в Криму. Матеріал витримано в нейтральному дусі, зате насамкінець "належні" висновки зробив виконавчий директор Кримського філіалу МДУ В.Казарін: “Мы больше никуда не будем увозить наших абитуриентов, они будут учиться здесь и отдавать свои знания Крыму, работая на благо России. А Крым – это Россия”. Можна вважати, що це була лише приватна думка. Але показово, що на web-сторінці ГРТ гостроту останнього висловлювання було згладжено.
Отже, аналіз даних, наведених у таблицях 1 і 2, дозволяє дійти висновку, що активність телекомпаній ГРТ та НТВ стосовно України зросла, причому в бік негативного висвітлення подій в Україні. Що ж до медіа-політики проурядового телеканалу РТР, то вона залишилась незмінно-об'єктивістською.
На медіа-політиці друкованих ЗМІ позначилися внутрішньополітичні події, тому увага до України дещо зменшилася. Лише у другій половині січня на українському векторі спостерігалося деяке пожвавлення.
Результати змістовного аналізу публікацій найвпливовіших російських газет наведено у таблицях 3 і 4.
Таблиця 3
Кількість і тональність
публікацій провідних російських газет
щодо України у січні 2000 р.
| Газета |
Кільк. публікацій |
Тональність публікацій |
||
позитивна |
негативна |
нейтральна |
||
Независимая газета |
21 |
0 |
18 |
3 |
Известия |
17 |
5 |
3 |
9 |
КоммерсантЪ |
21 |
2 |
14 |
5 |
Российская газета |
1 |
0 |
0 |
1 |
Парламентская газета |
2 |
0 |
2 |
0 |
Труд |
4 |
2 |
2 |
0 |
Общая газета |
2 |
1 |
0 |
1 |
Таблиця 4
Тематичний спектр і
тональність публікацій провідних
російських газет у січні 2000 р.
| Тема |
Тональність повідомлень |
Кільк. повідомлень |
||
позитивна |
негативна |
нейтральна |
||
| Криза у Верховній Раді України | 1 |
4 |
4 |
9 |
| Газові борги | 1 |
9 |
6 |
16 |
| СНД | 0 |
0 |
1 |
1 |
| Розслідування замаху на Н.Вітренко | 0 |
1 |
0 |
1 |
| Економіка | 2 |
1 |
1 |
4 |
| НГЗ | 0 |
1 |
1 |
2 |
| Політика | 0 |
6 |
3 |
9 |
| Події в Криму | 0 |
7 |
0 |
7 |
| Спорт | 2 |
0 |
0 |
2 |
| Кримінал | 0 |
4 |
1 |
5 |
| Охорона здоров’я |
1 |
0 |
0 |
1 |
| ЗМІ | 1 |
|||
| Участь українців у чеченській війні | 0 |
1 |
0 |
1 |
| Релігія | 1 |
0 |
0 |
1 |
| Культура | 1 |
0 |
2 |
3 |
| Разом згадувань (кільк.) | 10 |
34 |
19 |
63 |
| Разом згадувань (%) | 16 |
54 |
30 |
|
Аналіз даних, наведених у таблицях 3 і 4, дозволяє дійти висновку, що негативно спрямовану стосовно України медіа-політику проводили переважно видання групи Б.Березовського “КоммерсантЪ” і “Независимая газета”, що давали жорсткі оцінки з ключових питань газових боргів України та кризи у Верховній Раді. Крім того, ці газети підтримували виступи ГРТ, тиснучи на больові точки, що так чи інакше стосувались Криму (на ці видання припадають усі публікації з проблем АРК). У свою чергу, “Парламентская газета” теж підтримала телевізійну ініціативу НТВ, звинувативши українських націоналістів у вбивстві мирних жителів в Алхан-Юрті.
Отже, в контексті політичних процесів, що відбуваються зараз у Росії, можна найближчим часом очікувати змін в інформаційній політиці російських ЗМІ щодо України у бік великодержавницької радикалізації.