Посилення активності форуму ГУУАМ обумовлене суто прагматичними підходами держав, які є його членами. Ми чітко усвідомлюємо ті, насамперед, економічні вигоди, які нам дасть розвиток широкомасштабної взаємодії в економічній і транспортно-комунікаційній сферах.

Нью-Йоркський Самміт ГУУАМ таким чином визначив напрями, за якими має розвиватись співробітництво в рамках об’єднання. Це:

• створення зони вільної торгівлі;
• оформлення транспортно-комунікаційної системи ГУУАМ, що передбачає уніфікацію митної, тарифної політики, координацію дій прикордонних служб, взаємодію законодавчих органів;
• культурно-гуманітарне співробітництво, зокрема, розвиток культурного проекту “Європа-Кавказ-Азія”, а також туристичних маршрутів, які б охоплювали п’ять країн з можливим виходом на треті держави;
• співробітництво в інформаційній сфері.

Питання про перетворення ГУУАМ на повноправну міжнародну організацію, очевидно, повинно розглядатись, виходячи саме з цих завдань, які відображають точку зору всіх держав, що входять до об’єднання. Іншими словами, йдеться про визначення тих кроків, які дійсно є принципово необхідними для широкомасштабного розвитку багатостороннього співробітництва.

Для уточнення цієї позиції вважав би за доцільне звернутись до певних порівнянь.

Зокрема, показовим є приклад Чорноморського економічного співробітництва – форуму, який у 1999 році було перетворено на Організацію з усіма відповідними інституціями та атрибутами. Однак до розвитку реального, повноцінного співробітництва це не призвело – на сьогоднішній день співпраця в рамках ОЧЕС існує швидше у проектах, ніж у конкретних справах.

Ще одним прикладом можна назвати утворення восени минулого року нової міжнародної організації – Євразійського економічного співтовариства, з підписанням відповідних документів, в яких детально визначаються всі параметри його діяльності. Однак навіть побіжна оцінка періоду, що пройшов з часу проголошення ЄврАзЕС, дозволяє стверджувати, що поки що йдеться лише про декларування намірів, на чому наголошують й окремі лідери країн, які увійшли до цієї організації.

При цьому неефективність функціонування Митного союзу, на основі якого утворюється ЄврАзЕС, а також специфічна позиція Російської Федерації щодо питання реалізації домовленостей, зокрема, про створення зони вільної торгівлі СНД, дозволяє робити різні оцінки щодо успішності виконання завдань, визначених в установчих документах цього Співтовариства.

Отже, поки очевидно йдеться про переважно декларативний характер створення нової організації, економічна спрямованість якої має доводитись подальшими діями.

На цьому тлі в принципі обґрунтованими вбачаються підходи України стосовно розвитку багатосторонньої взаємодії в рамках ГУУАМ. Основним завданням співпраці ми вважаємо забезпечення таких умов, які повинні сприяти взаємовигідному та рівноправному торговельно-економічному співробітництву на засадах взаємодоповнення та відкритості. Йдеться про оформлення ГУУАМ як діючої структури багатостороннього економічного співробітництва.

На реалізацію цього завдання орієнтований наступний Самміт ГУУАМ, який має відбутись в Україні. В його ході планується підписати, зокрема, Угоду про створення зони вільної торгівлі та Хартію ГУУАМ. Вводиться також інститут головування в ГУУАМ, що дозволить надати додаткової динаміки діяльності об’єднання.

Прийняття Хартії повинно закріпити основні принципи, на яких ґрунтуватиметься подальший розвиток діяльності в рамках ГУУАМ, створити нормативну основу, яка гарантуватиме самоорганізуючий характер співробітництва, виводитиме його на рівень конкретних корпорацій, компаній та фірм, що значною мірою обумовлюватиме життєздатність об’єднання та його спрямованість на перспективу.

Подібне бачення першочергових завдань, які стоять перед ГУУАМ, є спільним для всіх країн-членів. Це, зокрема, було ще раз підтверджено в ході П’ятого засідання Комітету національних координаторів, яке відбулося 21-22 лютого у Ташкенті з метою завершити опрацювання всіх документів, які виноситимуться на Самміт.

Отже, ГУУАМ – це структура, основною метою якої є розвиток регіонального і трансрегіонального співробітництва, зміцнення торговельно-економічних та культурних зв’язків, реалізація того значного потенціалу, яким володіють держави, які до неї входять.

Це є дійсно та “реальність ГУУАМ”, яка визначає сутність цього об’єднання і окреслює перспективи його розвитку.