С.І.Кирєєв

Науковий співробітник Інституту економічного прогнозування НАН України, к.е.н.

ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА:
ІНДИКАТОРИ ТА МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Одним із наслідків системної кризи 90-х років стало те, що інтегральний показник економічної безпеки України у 1997 р. на 32% поступався пороговому рівню. Це означало, що національна економіка опинилася в небезпечній зоні.

Подальший розвиток української моделі відтворення в 1997-1999 рр. характеризувався двома різноспрямованими тенденціями. З одного боку, елементи та зв'язки системи відтворення набули сильну взаємообумовленість, що закріпило інституційні зміни в українській економіці, надало їм високу інерційність (на політичному рівні це закономірно проявилося в ході та результатах президентської виборчої кампанії 1999 р.). З іншого боку, відбувалось зародження тенденцій, які об'єктивно знижують ступінь незбалансованості національної економіки, але при цьому загострюють деякі кризові явища.

Виходячи з цього, останнім часом були сформовані нові контури економічної безпеки. Особливу роль при цьому відіграло Послання Президента України до Верховної Ради України "Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000-2004 рр.", в якому відведено спеціальний розділ, присвячений актуальним питанням зміцнення економічної безпеки країни на етапі виходу національної економіки на траєкторію економічного зростання.

Прогнозовані показники ВВП України на найближчу перспективу відбивають тенденцію до покращання ситуації. Якщо прийняти ВВП України за 1990 р. за 100%, то в 2005 р. за оптимістичним сценарієм він становитиме 48,6%, песимістичним - 41,6% і сценарієм ймовірних змін - 45,9% проти 40,6% у 1999 р.

Позитивні зміни очікуються і в структурі ВВП. Якщо загальний обсяг ВВП України за сценарієм ймовірних змін збільшиться на 13,0%, то кінцеві споживчі витрати зростуть на 10,7%, а валове нагромадження основного капіталу - на 20,6%, тобто темп приросту валового нагромадження вдвічі перевищуватиме темп приросту споживчих витрат, що має забезпечити відчутне економічне піднесення України за порогом 2005 р. Також є підстави вважати, що співвідношення індикаторів життя, характерне для кінця 90-х рр., не зміниться до 2005 р.

Разом з тим, економічне зростання за сценарієм ймовірних змін не забезпечить покращання світогосподарських позицій України. За нашими прогнозами розмір ВВП України в 2004 р. складе біля 0,8% від середнього по "сімці", а на душу населення - приблизно 1,6% від середнього по "сімці" і 33% від середньосвітового.

Справжньою відповіддю на світогосподарські загрози є підвищення конкурентоспроможності національної економіки на підставі освоєння інноваційної моделі розвитку. Така стратегія є єдиною раціональною альтернативою процесу перетворення України в один із фрагментів світової периферії. Опрацьовані в ній механізми реалізації завдань інноваційного розвитку, пріоритетні напрямки промислової та аграрної політики при системному впровадженні в практику господарювання дійсно сприятимуть консолідації різних верств населення і політичних угрупувань з метою відродження вітчизняної економіки, науки і культури. Утвердження в Україні науково-технологічної моделі розвитку органічно впишеться в контекст сучасних макроекономічних перетворень, назрілих структурно-технологічних та інституціональних змін, актуальних проблем державного регулювання економічних та соціальних процесів.