Структурна перебудова економіки має орієнтуватися не тільки на кількісне зменшення екологічно брудних галузей і збільшення наукоємних галузей та галузей, що забезпечують споживчий попит. Структурна перебудова економіки також має забезпечити гармонізацію її технологічної структури і не за рахунок зниження випуску у високотехнологічних галузях, що має місце в Україні, а за рахунок підтягування до їх рівня інших виробництв.

Відповідно інвестиції та інновації повинні спрямовуватися, по-перше, на гармонізацію технологічної і, по-друге, - на гармонізацію галузевої структури виробництва. Розпочинати вихід з економічної кризи необхідно саме з гармонізації технологічної структури, тобто вирівнювання якісних рівнів розвитку галузей, що потягне за собою і зміни галузевої структури. Тим більше, що вона й так дуже змінилася у 90-і роки в умовах нерівномірного спаду виробництва у різних галузях. Виходячи з цієї концепції необхідно визначити науково-технічні та інвестиційні пріоритети в галузях економіки України.

Зміни технологічного укладу (ТУ) та організаційної структури виробництва - фундаментальна основа всіх економічних реформ. Вона повинна відповідати не стільки сучасному стану економічного потенціалу України як самостійної держави, скільки перспективним можливостям створення вільної економіки, яка повинна бути ефективною, гнучкою, здатною до реагування на динамічні зміни умов ринку і орієнтованою на задоволення потреб споживачів.

Негативна соціоекодинаміка в Україні не є винятком. Саме на 90-і роки припав патовий депресивний період світової економіки у великому циклі кон'юнктури М.Кондратьєва. В США така динаміка проявилась вже в 1990-1991 рр. Тоді її промисловість зменшила свої обсяги на 9%, а будівництво - на 15%. Але економіка США вистояла і загального спаду виробництва ВНП не було. Адже промисловість, сільське господарство і будівництво займають у структурі ВНП США трохи більше чверті. Тому навіть зменшення обсягів їх виробництва не призвело до загальноекономічного спаду. Інші галузі, і перш за все інфраструктурні, витягли господарство США з прірви. В українській економіці ці галузі займають близько 10% і щось змінити у вкрай негативній тенденції її падіння вони неспроможні.

З циклічної парадигми розвитку світової економіки видно, що в США структура економіки наближається до вимог постіндустріального суспільства, а в Україні шлях до нього треба тільки розпочинати. Одними монетаристськими маневрами з кризи не вийти, необхідна технологічна і структурна перебудова української економіки, галузі якої сьогодні відповідають світовим ТУ від ІІ до Y, відповідно до "кондратьєвських довгих хвиль". З такою розтягненою технологічною структурою українська економіка буде неспроможна динамічно розвиватися навіть після фінансової стабілізації.

Таким чином, необхідна переорієнтація розвитку економіки України з екологічно брудних сировинних та оборонних галузей на цивільні наукоємні галузі та галузі, які забезпечують споживчий попит. Але цього замало. Необхідні субвенції в інфраструктуру сільського господарства та переробні галузі АПК, які б підняли їх якісний технологічний рівень хоча б до ІY ТУ, не кажучи вже про Y ТУ, у який входять розвинуті країни. А Україна за рівнем життя за останні роки змістилася з групи менш розвинених країн до групи країн, що розвиваються, у якій знаходяться найбільш відсталі країни. Гармонізація її технологічної структури відбувається, але не за рахунок підтягування відсталих виробництв до рівня високотехнологічних галузей, а саме за рахунок зниження випуску продукції у цих галузях. Зрозуміло, що в умовах суттєвого зниження інвестиційної активності, яка забезпечує тільки звужене відтворення суспільного продукту, важко сподіватися на щось інше.

Але все ж виходити з економічної кризи необхідно. До речі, іспанська економіка мала в 1992 р. спад інвестиційної активності у будівництві - 60%. Навіть в Україні не було такого шаленого спаду. А до цього, після смерті Франко у 1975 р. економіка Іспанії була однією з найдинамічніших у Європі кінця 70- 80-х років. В чомусь сьогоднішня ситуація в Україні близька до іспанської на початку 80-х років. Адже ми живемо в посттоталітарній країні з лагом по відношенню до Іспанії десь на одне десятиріччя. Тому не США чи Японію, а саме Іспанію можна розглянути як своєрідний еталон визначення інноваційних та інвестиційних пріоритетів в економіці України. Тим більше, що економіки країн близькі щодо першочергових проблем і щодо структури галузей, які є пріоритетними за науковими і технологічними критеріями. В 90-ті роки ними в Іспанії були: нові матеріали; інформаційні технології та засоби зв'язку; біотехнології; мікроелектроніка; космічні дослідження; технології харчової промисловості; виробництво медичного обладнання та ліків.

Загальновідомі успіхи України у розробці нових матеріалів, технологій завоювання космосу, літако- та суднобудування. У той же час дуже відстала Україна у впровадженні біотехнологій і сучасних технологій переробних галузей харчової та легкої промисловості. Тому концепція збереження високих технологій і підтягування до їх рівня відсталих виробництв найбільш відповідає сучасному етапу розвитку економіки України.