Під інвестиційною безпекою слід розуміти такий рівень інвестування реального сектора економіки держави за рахунок всіх джерел, який би задовольняв поточні потреби економіки в капітальних вкладеннях. Як свідчить досвід країн з перехідною економікою, спільною проблемою для них є нестача власних коштів у підприємств, зниження частки довгострокових кредитів, високі процентні ставки по кредитах, зменшення централізованих капіталовкладень тощо.

Світовий досвід показує, що для стабільного економічного зростання країни річні інвестиційні ресурси мають бути на рівні 19-25% від ВВП. У 1999 р. загальний обсяг інвестицій в Україні (капітальні вкладення плюс річний приріст прямих іноземних інвестицій - ПІІ) склав 13,0% від ВВП, в тому числі з внутрішніх джерел - 11,6%, з джерел поза межами держави - 1,4% від ВВП. Підрахунки показують, що для створення умов стабільного економічного зростання держави дефіцит капітальних вкладень у 1999р. складав, як мінімум, 6% від ВВП або близько 46% їх загального обсягу у 1999 р. Тобто, з початком трансформаційних перетворень в Україні дефіцит інвестиційних ресурсів в державі також став реальністю.

Низький рівень інвестування економіки держави призвів до фізичного і морального зносу обладнання у промисловості та його некомпенсованого вибуття, що стало однією з причин падіння рівня промислового виробництва. Так, у 1999 р. рівень промислового виробництва склав 53,2% від показника 1991 р. та 51,1% - від показника 1989 р., коли його значення було найвищим.

Брак інвестицій у промислове виробництво призвів до суттєвого погіршення його структури: за 1991-1999 рр. питома вага базових підгалузей (електроенергетика, чорна металургія, паливна, хімічна та нафтохімічна) зросла з 23,2% (1991 р.) до 56,9% (1999 р.), тобто майже у 2,5 раза. В той же час питома вага машинобудування скоротилася з 26,4% (1991 р.) до 13,8% (1999 р.) майже у 2 рази, тобто можна говорити про глибоку кризу в підгалузі, яка визначає техніко-технологічний рівень держави.

В умовах дефіциту інвестиційних ресурсів неабиякого значення набуває залучення іноземних капіталів у вигляді ПІІ. Про це свідчить і досвід країн Центральної та східної Європи, де залучення та ефективне використання ПІІ стало ключовим стабілізуючим фактором. Зокрема, на основі аналізу показників економічного розвитку Польщі можна зробити висновок про те, що стабільний ріст ВВП в країні розпочався з початком суттєвого зростання обсягів капітальних вкладень в її економіку, в тому числі і за рахунок іноземних інвестицій. В той же час аналіз показує, що значний річний приріст ПІІ, залучених в економіку Польщі, відбувся лише з початком активізації внутрішніх інвесторів - у 1994-19995 рр. Це доводить, що іноземні інвестори приходять до країни - реципієнта ПІІ лише з активізацією діяльності національних інвесторів.

На основі вивчення досвіду трансформаційних перетворень у цих країнах і, в першу чергу, у Польщі, прийнятним пороговим значенням показника обсягу інвестицій у відсотках до ВВП на ближчі 4-5 років можна вважати 20%. У подальшому, виходячи із ситуації, це значення може бути переглянуто в напрямку його підвищення.

З наведеного вище можна зробити висновок про те, що в поточний час головною загрозою інвестиційній безпеці є недостатній рівень інвестування реального сектора економіки держави за рахунок внутрішніх джерел.

Нейтралізації наведеній загрозі сприятиме: