С.І.Пирожков

Директор Національного інституту українсько-російських відносин при РНБО України,адемік НАН України

ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО

Сьогоднішній Круглий стіл присвячений важливій темі. Були висловлені неоднозначні думки про зміст Програми і про те, як треба її розробляти. Але я думаю, що доповіді, які ми сьогодні заслухали, однозначно свідчать про те, що дослідження проблем економічної безпеки проводити треба. І буде програма чи її не буде, це, так би мовити, більше політичне питання, ніж питання до науковців.

Проблеми, які ми обговорювали, є актуальними і з кожним роком актуалізуються, це підтверджують і доповіді, які ми сьогодні заслухали. Але я вважаю, що нам треба не тільки займатись дослідженням економічної безпеки, а треба займатися в більш у широкому контексті забезпеченням економічної безпеки на фоні розвитку економічної системи в цілому. І від того, як економічна система буде розвиватися, чи буде це відбуватися на ринкових засадах та на основі науково-обгрунтованих моделей, буде залежати рівень економічної безпеки держави. Нещодавно ЄС визнав Україну державою з ринковими засадами економічного функціонування, а чи насправді реальна економіка відповідає цим засадам. Якщо б вона їм відповідала, то ми б вже давно вийшли з кризи, бо реальні механізми і імпульси, які існують в сталій ринковій економіці, є самодостатніми для того, щоб система динамічно розвивалася. Якщо це не відбувається, то значить є якісь деформації в цій ринковій економіці і це все теж є питанням економічної безпеки.

Цікаві були виступи, пов‘язані з критеріями розробки параметрів та систем індикаторів економічної безпеки. Якщо не буде критеріїв, то не буде і реального інструмента оцінки стану економічної безпеки. Прекрасну доповідь зробив В.І.Мунтіян, якій показав складові і взаємодію різних аспектів економічної безпеки. Думаю, що дуже важливим питанням, яке було підняте тут Л.В.Мініним, є питання пов‘язане з власністю. Бо інколи складається враження, що, якщо ми провели роздержавлення, то це значить, що економіка повинна сама ефективно функціонувати. Насправді цього не відбувається. Не відбувається тому, що є розрив між корпоративними правами на цю власність і самими власниками. Те, що відбувається накопичення власності в окремих групах чи прошарках населення, свідчить про те, що йде такий розрив. І ті, так звані, стратегічні інвестори, які беруть участь у нашій приватизації, на жаль, не зацікавлені в тому, щоб стати ефективними власниками. Вони зацікавлені в тому, щоб ті капітали, які існують на підприємствах, перетікали до них в кишеню, незалежно від того, як розвивається ця власність. І тому йде деградація промислових підприємств, особливо великих, створені акціонерні товариства і акціонери ніякого впливу на економічну діяльність цих великих підприємств майже не здійснюють. Це теж дуже велика проблема і, я думаю, що вона навіть в науковому плані сьогодні не розроблена.

Цікаві думки були висловлені в частині оцінки наслідків економічних реформ і, взагалі, темпів і масштабів економічного реформування. Неоднозначною була думка щодо реальності розробки національної програми економічної безпеки, була більшість голосів за необхідність розробки, і я думаю, що І.А.Шумило реально довів технологію розробки цього важливого документа. Проте з боку Л.В.Мініна прозвучала теж певна аргументація стосовно того, що окрема програма не потрібна, а обмеження з економічної безпеки мають враховуватися у програмах Уряду. Я думаю, що це питання дискусійне: можна розробляти питання економічної безпеки і в контексті програми діяльності Уряду, а може є рація в тому, щоб мати окремий документ з економічної безпеки. В деяких країнах, наприклад, в РФ розроблений окремий документ — програма забезпечення економічної безпеки і законодавчі акти щодо формування системи забезпечення економічної безпеки. Вважаю, що науковці та урядовці повинні впевненіше висловити свою позицію.

Слушною була пропозиція щодо створення експертної ради з проблем економічної безпеки. Я думаю, що ця експертна рада повинна включати більше незалежних експертів, які разом з державними інституціями можуть розробити певні документи, а далі існувати при певних громадських структурах і постійно відстежувати ці питання. Ось ми з Б.В.Губським обмінювалися коментарями з цього питання, і думаємо, що фонд, який очолює Б.В.Губський ("Поступ у ХХІ ст. — інтелектуальний потенціал") зацікавився цією пропозицією, і при цьому фонді може бути створена ця постійно діюча рада.

В цілому вважаю, що наш Круглий стіл надасть певний імпульс всім тим фахівцям, які займаються розробкою проблем економічної безпеки і думаю, що наш досвід і практика проведення цих Круглих столів засвідчила, що в нас вже формується певний творчий колектив, який займається цими проблемами дуже кваліфіковано. На базі нашого інституту і Інституту стратегічних досліджень створена спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій. Однією із спеціальностей, за якою будуть захищатися дисертації, є спеціальність “Економічна безпека”. Тому ми запрошуємо тих, хто бажає захищати і докторські, і кандидатські дисертації з цієї спеціальності, подавати свої праці. Це теж буде вагомим внеском у вирішення важливих питань економічної безпеки.

Сподіваюсь, що розробки з проблем економічної безпеки будуть продовжені, активізовані і будуть сприяти розробці реальних рекомендацій для структур виконавчої влади щодо програмних документів і законодавчих актів з цих нагальних питань.