Додаток 19

 

Домен командної групи інституту, який передбачено використовувати для інформаційного забезпечення діяльності управління, координації і контролю діяльності робочих груп (відділів), організації колективної аналітичної роботи і взаємодії щодо вироблення рішень та планування роботи, включає в себе:

I. Сервер ICS-PILOT-3000 у складі:

II. Сервер ICS-LAN 1000P у складі:


III. Комп’ютер ICS-ProLineP5(TX), 2 шт. у складі:

IV. Комп’ютер ICS-ProLineP5(VX), 2 шт. у складі:


Принтсервер PSE1S2^-BNUAS/DS та:

Гарантійний термін служби всієї системи – не менш як 3 роки, файл-сервера – 5 років. У середньому термін служби локальної обчислювальної мережі становить не менш як 15 років.

 

Модуль функціональної групи інституту передбачено для інформаційного забезпечення діяльності службових осіб відділів. Кожен модуль – це комплекс апаратно-програмних засобів, з’єднаних у віртуальну локальну обчислювальну мережу. Автоматизовані робочі станції (АРС) забезпечують індивідуальну і колективну роботу службових осіб інституту при виконанні функціональних обов’язків. АРС будуються на основі обчислювальних платформ PENTIUM 200MMX і 166MMX, з ОЗП 32 Мб. До складу модуля входять (типовий варіант):

1. Комп’ютери ICS-ProLineP5(VX), 12 шт. у складі:

2. Комп’ютер ICS-ProLineP5(VX), 2 шт. у складі:

Типовий зразок комплексу апаратно-програмних засобів інформаційного забезпечення (КАПЗІЗ) передбачений для автоматизації процесів створення і використання інформаційних ресурсів експортного військово-технічного потенціалу України, а також інших інформаційних ресурсів інституту під час виконання покладених на нього завдань і функцій у взаємодії з Радою національної безпеки і оборони України.

У сегменті мережі, яка обслуговує INTERNET, використовуються Pentium-PRO сервери, маршрутизатор Cisco 2511, а також:

Комплекс апаратно-програмних засобів інформаційного забезпечення (КАПЗІЗ)

Комплекс забезпечує автоматизацію нижчезазначених інформаційних процесів:

КАПЗІЗ побудований як обчислювальна мережа (ОМ) відкритого типу (INTRANET), що дає можливість модифікації і нарощування її на принципах INTERNET. Готовність ОМ до роботи з проведенням контролю готовності не має перевищувати 15 хв., а в режимі нагального включення без проведення контролю готовності – 5 хв. В КАПЗІЗ передбачено збір і автоматизоване введення даних з магнітних, оптичних і паперових носіїв. Міжмережевий і міжмашинний обмін даними здійснюється зі швидкістю 10 і 100 Мбит/сек.

Комплекс забезпечує автономну роботу робочих груп, відділів інституту й окремих службових осіб. Зберігання інформації в КАПЗІЗ здійснюється в базах даних. Структуру надання інформації в базах даних і знань буде доопрацьовано в процесі функціонування КАПЗІЗ, де передбачено:

Банки даних будуються на основі обчислювальних платформ, що визначатимуться на етапі ескізного проектування. Ведення банків (баз) даних здійснюватиметься на основі діючої системи індексування і класифікації даних. Максимальний розмір пам’яті банків (баз) даних становить 20 Гігабайт. КАПЗІЗ має забезпечувати резервне копіювання даних. Кратність резервного копіювання буде визначено під час експлуатації системи. Середній час відновлення зіпсованих файлів баз даних і відновлення зіпсованих елементів інформації не перевищує 10 хв.

В КАПЗІЗ передбачено відображення даних у текстовій, табличній, графічній і змішаній формах на приладах відображення індивідуального користування. Час реакції на запит з АРС (з моменту введення запиту до відображення відповіді) – не більше 5 сек. В КАПЗІЗ передбачено надання інформації в текстовій формі на паперовий носій формату А3, А4 зі швидкістю не менше 200 знаків за секунду при використанні матричних принтерів та 4 сторінки за хвилину зі щільністю 600 крапок на дюйм при використанні лазерних принтерів. Передбачено також виведення графічної інформації на паперовий носій зі щільністю 600 крапок на дюйм, а також реалізовано можливість введення даних з паперових носіїв формату А3, А4.

Комплекс забезпечує діалогову взаємодію кінцевого користувача з ЕОМ і одного з одним у ході виконання функціональних завдань. Діалог передбачає використання “меню” (в тому числі і піктографічних), а також “гарячі” клавіші. Назви елементів відповідають користувачевим функціям, що виконуються. На кожній АРС передбачено систему контекстних підказок (допомога). Всі тексти українізовані (русифіковані) за рахунок використання спеціальних програм-перекладачів з англійської та російської мов. Допускається для мережевого і спеціального програмного забезпечення англійський текст.

В КАПЗІЗ передбачені наступні режими роботи: черговий, основний, автономний, технічного обслуговування.

У черговому режимі комплекс забезпечує накопичення інформації і передачу екстрених повідомлень.

В основному режимі комплекс забезпечує вирішення всіх завдань, у тому числі в цілодобовому режимі робочими (функціональними) групами складу локальної обчислювальної мережі інституту. В автономному режимі роботи КАПЗІЗ забезпечує вирішення завдань службових осіб інституту на окремих АРС.

Комплекс передбачає проведення щоденного контролю готовності, щомісячного технічного обслуговування і піврічного (сезонного) технічного обслуговування. При включенні КАПЗІЗ передбачено автоматизований контроль готовності технічних засобів. З’єднувальні кабелі локальних обчислювальних мереж, електронних обчислювальних систем, систем відображення і систем зв’язку вкладені в короби або труби, що виключають випадкові обриви або замикання електричних ланцюгів при експлуатації устаткування.

Система захисту інформації від несанкціонованого доступу (НСД) забезпечується:

Загальне програмне забезпечення зорієнтоване як на автономну роботу АРС, так і на роботу АРС у складі ЛОМ. Загальне програмне забезпечення дає змогу реалізувати:

До складу загального програмного забезпечення включені:

Програмні засоби загального призначення, які встановлено на АРС, з’єднані в єдиний функціональний пакет програм і мають однотипний користувачевий інтерфейс.

Операційна система при автономному використанні АРС забезпечує ефективне використання всіх приладів АРС і можливості роботи з файлами в рамках можливостей Windows 95.

Мережна операційна система забезпечує:

Система управління базами даних забезпечує ведення баз даних, які включають до свого складу дані у формі таблиць, текстових і графічних документів. Cклад загального програмного забезпечення забезпечує сумісність з СУБД Acces, ORACLE, Fох Рrо версії не раніше 1994 р. Система забезпечує імпорт даних у форматах СУБД DВАSЕ, Clipper, PARADOX та ін.

До складу загального програмного забезпечення входять розвинені системи програмування на мовах високого рівня й інших об’єктно-орієнтованих систем програмування.

Програмні засоби захисту інформації забезпечують:

Програми діагностики технічних засобів локальної обчислювальної мережі (ЛОМ) забезпечують:

Спеціальне програмне і математичне забезпечення (СМПЗ) підготовлене у вигляді комплексу інформаційно-аналітичних, розрахункових завдань і моделей, пов’язаних між собою за призначенням вхідних даних, оперативних постановок, критеріїв ефективності, що даватиме можливість забезпечити оптимізацію рішень, які приймаються. Перелік завдань, що вирішуються на підставі програмних комплексів стосовно конкретних завдань проекту, математичне обчислення завдань, вхідні дані для їхнього вирішення, допущення і обмеження погоджуються на наступних етапах виконання проекту.

 

Інформаційне забезпечення в автоматизованій системі відповідає схемі, що склалася з аналізу зовнішніх і внутрішніх інформаційних зв’язків інституту, і передбачає наступні рівні подання даних:

Інформаційне забезпечення передбачає при переході від нижчого рівня до вищого агрегацію (укрупнення) даних і зворотний перехід від агрегованих до неагрегованих даних.

Ступінь агрегації даних відповідає характеру на кожному рівні завдань, що вирішуються.

Інформаційно-логічна модель перелічених баз даних для кожного відділу інституту розробляється й узгоджується щодо завдань проекту і завдань, що вирішуються інститутом.

Уведення даних до бази (масиву) даних забезпечуватиметься:

При цьому забезпечується:

Структурно-інформаційна схема і склад типового зразка комплексу апаратно-програмних засобів автоматизації і локальної мережі для інформаційного забезпечення та підтримки бази інформаційних ресурсів експортного і військово-технічного потенціалу України представлено у додатку 17.

Інформаційно-аналітична система інституту містить локальну комп’ютерну мережу, яка з’єднує 5 поверхів будівлі. Мережа містить близько 50 робочих станцій, сервер доповнень у двопроцесорному варіанті із засобами захисту даних RAID п’ятого рівня, а також комунікаційний сервер, блок безперебійного живлення, засоби захисту від несанкціонованого доступу з INTERNET “Firewall”. За основну магістраль береться 100 МБ-канал на підставі мережевого устаткування, концентратори, мости і маршрутизатори фірм Cisco, Cableton, Bay Ctack. Локальна мережа збудована за принципом INTRANET з внутрішніми 10-ти МБ каналами на витік пари. За робочі станції (АРС) взято ПЕОМ з Pentium-200ММХ і Pentium-166MMX процесорами (32МБ ОЗУ).

У сегменті мережі, яка обслуговує INTERNET, використовуються Pentium-PRO сервери, маршрутизатор Cisco 2511 (додаток 17). Вихід до європейських і російських телекомунікаційних вузлів та WEB-серверів здійснено через три окремих чотирипровідні лінії з максимальною швидкістю до 115 Kbps і одну двопровідну (“СОВАМ-ТЕЛЕПОРТ”) – 128 Kbps. Додатково передбачено три користувальних двопровідних канали стосовно ліній, що комутуються, для здійснення оперативних інформаційно-аналітичних завдань.

 

Моделі автоматизованих робочих станцій (АРС) повинні вибиратися у фірми-виробника сервера. Вибір технічних засобів для побудови АРС-адміністратора полягає у визначенні першочергової вимоги до обчислювальної платформи.

Можливості для вибору технічних засобів дуже широкі – від робочих станцій на основі процесорів Pentium (Intel) до дорогих спеціалізованих графічних станцій фірми SGI. На нашу думку, основною вимогою для вибору платформ робочих станцій для побудови АРС-адміністратора повинна бути програмна сумісність з устаткуванням серверів. Використання робочих станцій одного виробника дає можливість задовольнити більшу частину вимог стосовно уніфікації периферійного устаткування, засобів вводу/виводу й архівування, а також успішніше вирішувати питання збільшення продуктивності та подальшої модернізації.

Використання устаткування серверів та робочих станцій одного виробника дасть змогу об’єктивно оцінювати його рекомендації щодо системної інтеграції устаткування, забезпечення програмними засобами з системного адміністрування та діагностики.

Основою обчислювальних засобів сучасних робочих станцій, які випускає IBM, є та ж платформа, що і для серверів, – на основі процесорів PENTIUM PRO.

Деякі дані стосовно процесора PENTIUM PRO, PENTIUM ММХ

Процесор PENTIUM PRO реалізовано у відповідності з 32-розрядною версією. Він має суперсканерну архітектуру, за один такт може вибирати для виконання чотири команди. Тактові частоти процесора – до 200 Mhz у багатопроцесорних варіантах. Принципово нове в процесорі PENTIUM ММХ – присутність групи команд для обробки графічної інформації. Тим самим забезпечується ефективне виконання “живого відео” у відповідності з рекомендаціями H.261 та MPEG-2.

Таке вирішення дало змогу використовувати процесори PENTIUM PRO та PENTIUM ММХ для побудови серверів і робочих станцій з можливостями обробки мультимедіа-інформації в реальному часі.

Від функціонального призначення АРСу залежить можливість зміни конфігурацій робочих станцій в дуже широких діапазонах характеристик складових частин:

Принципове значення мають характеристики графічних підсистем робочих станцій PENTIUM 200 ММХ. Комплектація станцій відео- та аудіозасобами, доповнена можливостями однієї з високопродуктивних графічних підсистем, дає можливість використовувати АРС для роботи з відео- та аудіоінформацією в реальному часі.

Розмір відеопам’яті – 2 Мбайта. Стандартні можливості підсистеми: 24-бітні кольори; вирішення 1280 х 1024; швидкість малювання за секунду 2,4 млн тримірних векторів і тисяч трикутників; можливість одночасного виводу 8-ми та 24-бітних зображень; відтворення MPEG-2 інформації з частотою не менше 30 кадрів за секунду та вирішення 720 на 480. За рахунок цілого ряду інших нововведень та особливостей графічна підсистема є потужною, збалансованою та практичною системою, поєднаною із загальною архітектурою станцій на PENTIUM 166 чи 200 ММХ.

За комплексним показником продуктивності (тактова частота процесу, швидкість передачі даних між процесором та пам’яттю, ефективність роботи з графікою) робочі станції є кращими. Можливість вибору робочих станцій різної продуктивності, прості технічні вирішення для збільшення продуктивності шляхом включення до складу робочої станції більшого числа процесорів та збільшення обсягів оперативної пам’яті дає можливість використовувати моделі робочих станцій для побудови АРС.

 

Обгрунтування вибору технічних засобів має грунтуватись передусім на задоволенні загальносистемних вимог. При цьому бажано орієнтуватися на досвід США – країни-лідера з виробництва найбільш потужного устаткування, зокрема таких фірм, як DEC, IBM, HP, SUN. Міністерство оборони США має функціонуючу обчислювальну мережу, до якої входять 2,1 млн комп’ютерів, близько 10000 локальних мереж та 16 центральних пунктів обробки інформації. В США існують проекти подальшого розвитку військових інформаційних систем. Розробки устаткування ведуться на конкурсних засадах.

Обсяги фінансування на ці роботи дуже значні. Фірми-виробники ведуть жорстку конкурентну боротьбу за замовлення, внаслідок чого пропонують на ринок засоби обчислювальної техніки та периферію високої якості.

Основу парку обчислювальних засобів центральних пунктів обробки МО США становлять UNIX та WINDOWS NT-системи. Ми також основну увагу приділятимемо WINDOWS NT (також UNIX) платформам вказаних вище виробників.

Розглянемо детальніше окремі вимоги та їх реалізацію в продукції окремих фірм (з низки вищезгаданих).

Функцій перекодування або роботу з будь-якою комбінацією символів жодна з обчислювальних систем не виконує, але залежно від платформи сервера можливе певне стандартне (фірмове) вирішення питання забезпечення необхідної кількості інформаційних каналів. Ці завдання вирішує комунікаційний сервер.

Засоби для побудови спеціалізованого комунікаційного сервера випускають SUN Enterprise, HP та DEC на традиційних платформах. Дуже популярними є моделі комунікаційних серверів ІВМ під операційною системою WINDOWS NT. Гнучкість та можливості за рахунок цього мати резерв продуктивності демонструють усі чотири фірми.

Проблема модернізації двоступінчата: збільшення обсягів оперативної пам’яті в рамках вибраної конструкції та модернізація моделі сервера з переходом в новий клас продуктивності.

Порівняння не дають можливості виявити лідера. У будь-якому разі збільшення продуктивності досягається за рахунок придбання додаткових – пам’яті, процесорів, дискових масивів. Можливість розширення приблизно однакова.

У моделях серверів IBM збільшення продуктивності можна досягти без заміни конструкції сервера, якщо починати з молодших моделей.

У забезпеченні взаємозамінюваності засобів обчислювальної техніки критерієм має бути необхідність забезпечення вибору моделей одного виробника та з однаковими конструктивними можливостями. Це стосується системних плат, пам’яті, типів дисків у дискових масивах, типів стрічкових накопичувачів, інтерфейсів, кабельної системи – як інформаційної, так і силової (енергозабезпеченя).

Устаткування всіх чотирьох фірм є високонадійним, однак термін гарантії устаткування НР та DЕС більший і становить 3 роки, в SUN – 1 рік та у IBM – 5 років. IBM, яка має найдавнішу історію постачання своїх засобів у СРСР та СНД, має найбільш розвинуту систему технічного обслуговування (гарантійну та післягарантійну) на базі представництв у Києві і Москві та складу запчастин. За нашими відомостями, інші фірми базують свої системи обслуговування та склади у Західній Європі.

Локалізація технічних засобів виконується в кращому випадку на рівні нанесення російських літер на клавіатури та випуску певної частини документації російською мовою. Основна документація, призначена для обслуговуючого персоналу, постачається на СD-дисках та папері англійською мовою.

З точки зору обчислювальної потужності (швидкодії), перевагу, без сумнівну, мають останні моделі фірм DEC та SUN на процесорах Alpha та Ultra Sparc відповідно. За даними фірми IBM, наступні вироби її матимуть таку ж або ще більшу швидкодію.

На момент придбання техніки цей показник розподілятиме сервери цих фірм в іншому порядку. Такий показник не може бути вирішальним, оскільки співвідношення змінюються з частотою від 0,5 до 2 років.

З точки зору використання загальносистемного програмного забезпечення, усі поширені СУБД мають відчутну реалізацію на серверах SUN, HP, DEC та IBM. Остання фірма перебуває у дещо особливому становищі щодо використання СУБД і вона активно розвиває свою СУБД – ДВ2. Усі сучасні мережеві СУБД працюють у технології “клієнт-сервер”, яка є найбільш сучасною. Свої моделі серверів вказані фірми-виробники орієнтують на неї, а це означає, що сервери всіх чотирьох фірм мають виконувати обчислення за замовленням підключених клієнтів та зберігати достатній обсяг інформації.

SUN, HP почали реалізацію технологій включення до складу операційних систем можливостей роботи з Novell, Windows NT. DEC та IBM теж мають такі засоби, але вони мають купуватись окремо.

Серед вибраних нами фірм, фірмі IBM належить більша частка парку серверів та робочих станцій. IBM пропонує великий вибір устаткування власного виробництва для використання в силових структурах США – ФБР, ЦРУ та конгресі США. IBM контролює приблизно 30% світового ринку.

Рівень авторитету устаткування IBM такий, що інші виробники, наприклад HP, змушені забезпечувати відповідність своїх моделей спільним з IBM вимогам та стандартам.

Можливість розміщення АРС на сервері має принциповий характер для розширення можливості використання устаткування, створення додаткових робочих місць. Така можливість передбачена для потужних серверів – тут ведеться необхідне ергономічне та функціональне пропрацювання організації таких робочих місць.

Разом з іншими загальносистемними рішеннями щодо забезпечення системної продуктивності в цілому важливе значення мають вимоги стосовно пропускної спроможності мережі. Першочергове значення має приділятися швидкодії мережевих мап. Фірми-виробники у зв’язку з цим забезпечують стандартну комплектацію серверів відповідною мережевою мапою; для потужних серверів фірми IBM мінімальна пропускна спроможність мережевих мап у дуплексному режимі – 200 Мбит/с, в той час як в інших виробників ця мінімальна конфігурація включає мапи з можливостями на порядок меншими (пропускна спроможність 20 Мбит/с). Звичайно, такі конфігурації різняться вартістю – більш продуктивні системи коштують дорожче.

Для забезпечення роботи адміністратора з мультимедіа на сервері (наприклад, контроль стану та проходження мультимедіа-інформації) необхідна відповідна комплектація сервера засобами обробки мультимедіа. Такі можливості існують у всіх моделей робочих станцій та серверів.

Усі чотири фірми пропонують моделі устаткування з різною продуктивністю – від мінімальної до максимальної.

Що стосується підтримки протоколів обміну OSI, запасу гнучкості для збільшення продуктивності за рахунок встановлення додаткових процесорів та збільшення обсягів оперативної пам“яті, безперервності роботи, то все це задовольняється виробниками у вказаних нами моделях. Фірма IBM за показником “вартість/продуктивність” має найкращі результати за останні два роки. З кінця 1995 р. почалася модернізація парку обчислювальних засобів за рахунок випуску нових моделей на базі процесорів.

Підсумовуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що технічні характеристики серверів розглянутих виробників майже збігаються. Кожна фірма у своєму новому виробі робить крок уперед і випереджає конкурентів, які вже через кілька місяців наздоганяють і перевершують досягнуте на сьогодні. Тому визначальними є наявність у державі досить значного прошарку кваліфікованих фахівців для обраної платформи та розгалуженість системи технічного обслуговування. За цими ознаками попереду впевнено йде IBM. Головний розробник на ринку вітчизняних серверів – фірма ICS-Ukraine – також має 7-річний досвід експлуатації засобів фірми IBM та IBM-спільних серверів з гарантійним обслуговуванням до 5 років. З урахуванням цього й зроблено вибір типу серверів для вирішення завдань інноваційного проекту.

Засоби безперебійного електроживлення мають забезпечити як колективний, так і індивідуальний режими нормального електроживлення. Джерела безперебійного електроживлення мають доповнюватись необхідними апаратними та програмними засобами забезпечення автоматичного управління і контролю стану електроживлення. Час роботи в резервному режимі має визначатись залежно від підрозділу та числа робочих місць, але не нижче часу, необхідного для запуску джерел автономного електроживлення всього устаткування АРС, або часу, необхідного для безаварійного відключення серверів.

Засоби забезпечення безперебійного живлення призначені для вирішення двох основних завдань:

1. Захист обчислювальної техніки та периферії від коливань параметрів напруги мережі живлення, а також перешкод, що виникають, з небезпечними для користувачів параметрами.

2. Забезпечення автономної роботи користувачів на час, необхідний для поновлення напруги в мережі.

Вирішення цих завдань може бути покладене на джерела безперебійного живлення (ДПЖ або UPS-uninterruptible power supply). Для сервера, залежно від завдання, можливе використання ДПЖ-однофазних потужністю до 2 кВт. Слід брати до уваги такі параметри: потужність навантаження; час роботи в резервному режимі >40 хв.; форми вихідної напруги; час переключення; особливості конструкції; необхідність засобів дистанційного контролю. Форма робочої напруги критична для засобів зв’язку через можливий вплив спотвореної синусоїдальної форми напруги живлення на нормальну роботу. Час переключення, як правило, залежить від запасу потужності в ДПЖ, а також рівня “інтелектуальності” системи безперебійного живлення.

Для сервера пропонуються найбільш інтелектуальні моделі Fortress LI1,7 KJX -1700 VA, дод.батарея LIEBR-1 для Fortress LI.

Інтелектуальність моделі Fortress LI1,7 KJX забезпечує контроль та відображення таких параметрів системи безперебійного живлення: