У К Р А Ї Н А

Назва документа

Зміст основних положень, пільг та преференцій

Назва документа

1

2

3

1. Іноземним інвестиціям з боку держави надаються наступні гарантії їх захисту:

- гарантії у разі зміни законодавства (ст.8) (при зміні гарантій захисту іноземних інвестицій в подальшому спеціальним законодавством України про іноземні інвестиції, на вимогу іноземного інвестора на протязі 10 років з дня набрання чинності нового законодавства застосовуються державні гарантії захисту іноземних інвестицій, зазначені в цьому Законі);

1. Іноземним інвестиціям з боку
   держави надаються наступні гарантії їх захисту:

- гарантії щодо примусових вилучень, а також незаконних дій державних органів та їх посадових осіб (ст.9);

- гарантії від примусових вилучень, а також
незаконних дій державних органів та їх посадових осіб (ст.7).

• гарантії в разі припинення інвестиційної діяльності (ст.11) ( у разі припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор має право на повернення своїх інвестицій в натуральній формі або у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі);

1

2

3

4

• гарантії переказу прибутків, доходів та інших коштів, одержаних внаслідок здійснення іноземних інвестицій (ст.12);

• гарантії переказу платежів у зв’язку з
  іноземними інвестиціями (ст.10);

- гарантії компенсації і відшкодування збитків іноземним інвесторам (з моменту виникнення права на компенсацію і до моменту її виплати на суму компенсації нараховуються відсотки згідно з середньою ставкою відсотка, за яким лондонські банки надають позики першокласним банкам на ринку євровалют) (ст.10).

- гарантії компенсації і відшкодування
збитків іноземним інвесторам (ст.8).

2. Законом визначено, що статус підприємства з іноземними інвестиціями (ПІІ) надається підприємствам, у яких частка іноземної інвестиції в статутному фонді не менше 10 відсотків (ст.1).

2. Законом не визначається необхідна
частка іноземних інвестицій в статутному
фонді підприємства для отримання ним
статусу підприємства з іноземними інвестиціями (ст.12).

3. Для ПІІ законом передбачено:

3. Для ПІІ законом передбачено:

• звільнення від обкладання митом майна, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду ПІІ (крім товарів для реалізації або власного споживання) (ст.18);

- звільнення від обкладання митом
майна, що ввозиться як внесок іноземного
партнера до статутного фонду ПІІ, а також
задля власного матеріального виробництва (ст.24).

• звільнення від ліцензування і квотування продукції ПІІ за умови її сертифікації як продукції власного виробника (ст.19);

- для ПІІ, частка іноземного капіталу в
статутному фонді яких більше 30%, законом
передбачено звільнення від ліцензування
експорту продукції власного виробництва,
а також імпорту продукції задля власного
матеріального виробництва (ст.25);

1

2

3

4

- звільнення від обкладання митом
майна іноземних працівників ПІІ для
особистих потреб (ст.24).

4. Законом передбачено іноземне інвестування на основі договорів (контрактів) про інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво тощо), не пов’язану із створенням юридичної особи (ст.23, 24).

4.

5. Законом передбачено іноземне інвестування на основі концесійних договорів, термін дії яких не може бути більшим, як 99 років (ст.22).

5. Законом передбачено іноземне
інвестування на основі концесійних
договорів, термін дії яких не може
бути більшим, як 50 років (ст.40).

6. Специфіка регулювання іноземних інвестицій у спеціальних (вільних) економічних зонах встановлюється законодавством України про спеціальні економічні зони (ст.25).

6. Умови діяльності іноземних інвесторів
та ПІІ у вільних економічних зонах
визначено главою 7 Закону.

1. Метою створення спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ) є залучення іноземних інвестицій та сприяння їм.

Статус і територія СЕЗ, а також строк, на який вона створюється, визначаються ВР України шляхом прийняття окремого закону для кожної СЕЗ.

На території СЕЗ діє законодавство України з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом або законом щодо створення конкретної СЕЗ (ст.1, 2, 4).

1. Вільні економічні зони (ВЕЗ)
створюються з метою залучення
іноземного капіталу, передової закордонної
техніки, технологій та управлінського досвіду (ст.41).

1

2

3

4

2. В СЕЗ створюються сприятливі митні умови та режим митного оподаткування: пільгові режим та рівень оподаткування, специфічні валютно-фінансові умови, банківсько-кредитна система, система кредитування та страхування, умови окремих видів платежів та система державного інвестування (с.12).

3. Держава гарантує суб’єктам господарської

діяльності СЕЗ право на вивезення прибутків і капіталу, інвестованого в СЕЗ, за її межі.

Іноземним працівникам гарантується переведення їх доходів, одержаних від роботи в СЕЗ, за кордон, включаючи накопичення та проценти на них у фінансово-кредитних установах СЕЗ (ст.13, 19).

2. У ВЕЗ встановлюється пільговий у
порівнянні із загальним режим
господарської діяльності для іноземних
інвесторів і ПІІ.

Види та розміри пільг на території ВЕЗ
встановлюються Радою Міністрів РРФСР і
затверджуються Верховною Радою РРФСР (ст.41, 42).

3.

1

2

3

4

3.1. – від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР;

3.2. – від 18 листопада 1997 р. № 639/97-ВР;

3.3. – від 30 грудня 1997 р. № 793/97-ВР.

1. Прибуток платників податку оподатковується за ставкою 30% до об’єкта оподаткування (3.1. ст.10).

3. Закон РФ “О налоге на прибыль предприятий и организаций” (від 27 грудня 1991 р. № 2116-1 із змінами).

1. Ставка податку на прибуток
підприємств та організацій, що
зараховується до державного бюджету, складає 13%.

До бюджетів суб’єктів зараховується
податок на прибуток підприємств
(у тому числі іноземних юридичних осіб)
за ставками, що визначаються законодавчими
органами суб’єктів РФ в розмірі не вище 22%,
а для підприємств, чий прибуток отримано
від посередницьких операцій та угод, бірж,
банків, інших кредитних організацій та
страховиків – за ставками в розмірі не вище 30% (ст.5).

2. Суми доходів нерезидентів у вигляді дивідендів, нарахованих на корпоративні права, емітовані резидентами, оподатковуються за ставкою 30% (3.2, ст.13).

Доходи нерезидентів від провадження господарської діяльності оподатковуються податком на репатріацію доходів у розмірі 15 відсотків від суми доходу.

Доходи нерезидентів від здійснення портфельних інвестицій у процентні облігації чи казначейські зобов’язання, а також прибутки у вигляді доходів на безпроцентні облігації чи казначейські зобов’язання оподатковуються за ставкою 30%.

2. Доходи іноземних юридичних осіб
від дивідендів, процентів, від долевої
участі у ПІІ оподатковуються за
ставкою 15%, по доходах від використання
авторських прав, ліцензій, від оренди та
по інших видах доходів (крім фрахту),
джерело яких знаходиться на території РФ
, - за ставкою 20% (ст.10).

1

2

3

4

3. Не включається до складу валового доходу з метою оподаткування прибутку сума коштів або вартість майна, що надходить платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи (3.1, ст.4).

3. Не включається до складу доходів від
позареалізаційних операцій кошти,
отримані приватизованими підприємствами
як інвестиції в результаті проведення
інвестиційних конкурсів (ст.2).

4. Указ Президента РФ "О некоторых вопросах налоговой политики" (від 23 травня 1994 р. № 1004).

ПІІ, що займаються виробничою
діяльністю і сплачена частка іноземного
учасника в статутному фонді яких
складає не менше 30%, а в еквіваленті
не менше 10 млн дол. США, і
зареєстровані після 01.01.94 р. в перші
2 роки діяльності з часу реєстрації не
сплачують податок на прибуток до
федерального бюджету, якщо виручка від
виробничої діяльності перевищує 70%
загальної виручки від реалізації ними
продукції (робіт, послуг).

На третій та четвертий роки такі підприємства
сплачують податок на прибуток до
федерального бюджету відповідно
у розмірі 25% та 50% ставки, якщо
виручка від виробничої діяльності
складає більше 90% від реалізації ними
продукції (робіт, послуг).

1

2

3

4

1. Об’єкти оподаткування оподатковуються за ставкою 20 відсотків (ст.6).

2. Звільняються від оподаткування операції з:

5. Закон РФ “О налоге на добавленную стоимость” (від 6 грудня 1991 р. № 1992-1 із змінами).

1. Об’єкти оподаткування
оподатковуються за ставкою 20 відсотків (ст.6).

2. Звільняються від оподаткування:

- випуску, розміщення та продажу за кошти цінних паперів, що емітовані суб’єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Мінфіном України, Державним казначейством України, органами місцевого самоврядування (ст.3).

• операції, пов’язані з обігом валюти,
  грошей, банкнот, що є законними
  платіжними засобами, а також цінні
  папери (акції, облігації, сертифікати тощо) (ст.5);

• товари (за винятком підакцизних),
  що призначені для включення до
  складу основних виробничих фондів,
  які ввозяться іноземними інвесторами
  для внеску до статутного капіталу ПІІ (ст.5).

1

2

3

4

5. Указ Президента України "Про угоди про розподіл продукції" (від 25 травня 1999 р. №564/99).

Указ регулює відносини, що виникають у процесі укладення, виконання та припинення дії угод про розподіл продукції, визначає основні правові вимоги до таких угод, а також особливості правовідносин щодо користування надрами на умовах розподілу продукції.

Протягом строку дії угоди інвестор звільняється від сплати загальнодержавних податків, зборів, передбачених законодавством, за винятком наступних (ст.31):

- ПДВ з реалізації продукції, що є власністю інвестора згідно з договором;

• податку на прибуток підприємств;
• збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
• збору на обов'язкове соціальне страхування;
• збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;
• платежів за користування надрами, визначених угодою про розподіл продукції;
• плати за видачу спеціальних дозволів (ліцензій).

6. Закон РФ"О соглашениях о разделе продукции" (від 30 грудня 1995 р. № 225-ФЗ).

6.1 Закон РФ"О внесении изменений и дополнений в Федеральный закон "О соглашениях о разделе продукции" (від 7 січня 1999р. № 19-ФЗ).

Цей закон встановлює правові засади
відносин, що виникають у процесі
здійснення російських та іноземних
інвестицій у пошук, розвідку та видобуток
мінеральної сировини на території РФ,
а також на континентальному шельфі на
умовах угод про розподіл продукції.

Інвестор протягом часу дії угоди
звільняється від сплати податків,
акцизів та інших обов'язкових платежів
за винятком (ст.13):

- ПДВ з реалізації продукції що є власністю
інвестора згідно з договором;

• податку на прибуток, де об’єктом
  оподаткування є вартість частини
  прибуткової продукції, що належить
  інвестору на умовах угоди;
• платежів за використання надр;
• платежів із соціального та медичного
  страхування своїх робітників – громадян РФ;

-платежів до Державного фонду
зайнятості населення Росії.

В окремих випадках право на використання
надр може бути надано також на основі
рішення Уряду РФ, а також рішення
органу державної влади відповідного
суб’єкта РФ без затвердження
федеральними законами (ст.1).

1

2

3

4

(від 11 квітня 1993 р.

№ 4-93).

1. До 1 січня 2008 року не справляється ввізне мито при ввезенні на митну територію України товарів, які використовуються для будівництва і виробничої діяльності підприємств з виробництва автомобілів і запасних частин до них з інвестицією (у тому числі іноземною) виключно в грошовій формі, що становить суму, еквівалентну не менше 150 млн дол. США за офіційним валютним курсом Національного банку України на день внесення такої інвестиції до їх статутного фонду (п.2).

2. Мито не стягується при ввезенні товарів за рахунок коштів…іноземних кредитів, що надаються під гарантію Кабінету Міністрів України (п.2).

7. Указ Президента РФ "О дополнительных мерах по привлечению иностранных инвестиций в отрасли материального производства" (від 25 січня 1995 р. № 73).

Документом передбачається можливість
застосування по відношенню до окремих
груп товарів (окрім алкогольних
напоїв та тютюнових виробів) при
їх ввезенні на митну територію Росії
митних ставок, що зменшені у 3 рази.

(від 21 травня 1993 р. № 5003-1).

Від обкладання митом звільняються (ст.35):

- устаткування (машини, механізми тощо),
що ввозяться на територію РФ в рахунок
кредитів, які надаються іноземними
державами та міжнародними
фінансовими організаціями;

Від сплати мита звільняється валюта України, іноземна валюта та цінні папери (ст.19).

- валюта РФ, іноземна валюта
(крім тієї, що використовується для
нумізматичних цілей), а також цінні
папери.

1

2

3

4

Не потребують індивідуальної ліцензії такі разові операції з іноземною валютою:

• платежів в іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій (ст.5);

Не потребують ліцензії або дозволу
Держбанку СРСР проведення резидентами
поточних валютних операцій (розд.П п.2):

- перекази коштів за кордон і в Росію,
процентів, дивідендів та інших доходів від
банківських внесків, кредитів, інвестицій,
інших фінансових операцій.

• вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності (ст.5).

Всі валютні операції, що пов’язані з рухом
капіталу, потребують наявності ліцензій
Держбанку СРСР.

Указом встановлено, що:

• нові нормативні акти, які регулюють
  умови функціонування ПІІ в Росії,
  не діють протягом 3-х років по
  відношенню до підприємств, що
  вже існували на момент початку дії
  цих актів;

1

2

3

4

Дія Положення поширюється на кошти,
що надходять від іноземних інвесторів як
внесок до статутного фонду шляхом
придбання акцій або сплати часток в
статутному капіталі при створенні ПІІ,
а також при збільшенні статутного капіталу
ПІІ аналогічними засобами. Згідно з
Положенням залучення інвестицій до
статутних капіталів не потребує
попереднього отримання ліцензії
Центрального банку.

21 листопада 1995 р. № 437/95-ВР).

1. ПФГ - об'єднання, до якого можуть входити промислові підприємства, сільськогосподарські підприємства, банки, наукові і проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, та яке створюється за рішенням Уряду України на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міждержавними договорами, а також виробництва кінцевої продукції (ст.1, п.1);

2.Головним підприємством є підприємство, яке виготовляє кінцеву продукцію ПФГ, здійснює її збут, сплачує податки в Україні, офіційно представляє інтереси ПФГ. Головне підприємство і учасники ПФГ зберігають незалежність у здійсненні виробничої, господарської і фінансової діяльності відповідно до укладеної Генеральної угоди про сумісну діяльність (ст.1, 2);

3. У складі ПФГ може бути тільки один банк (ст.2, п.6);

4. Кабінет Міністрів України приймає до розгляду проект створення ПФГ лише за умови розрахункової реалізації кінцевої продукції ПФГ в обсягу, еквівалентному ста мільйонам доларів США за рік, починаючи з другого року після його створення (ст.3, п.3);

5. Пільги, які надаються українським законом головному підприємству та учасникам ПФГ, стосуються лише проміжної продукції, при експорті та імпорті якої не сплачуються митні збори та експортно-імпортне мито (ст.4);

<

(від 30 листопада 1995 р. № 190-ФЗ).

1. ФПГ - сукупність юридичних осіб,
які діють як основне і дочірні товариства
або які повністю чи частково об'єднали
свої матеріальні і нематеріальні активи
на основі договору про створення ФПГ
з метою технологічної або економічної
інтеграції для реалізації інвестиційних та
інших проектів і програм, спрямованих
на підвищення конкурентоспроможності
та розширення ринків збуту товарів і
послуг, підвищення ефективності
виробництва, створення нових робочих місць (ст.2) ;

2.Центральна компанія ФПГ є
юридичною особою, яка засновується
всіма учасниками договору про
створення ФПГ або є по відношенню
до них основним товариством і яка
уповноважена на ведення справ ФПГ (ст.11);

3. Чисельність фінансово-кредитних
установ у складі однієї ФПГ законом
не регламентується;

4. Нормами російського закону не
передбачено зв'язок між реєстрацією
ФПГ та розрахунковим обсягом річної
реалізації кінцевої продукції ФПГ;

5. Державна підтримка процесу
формування ФПГ в Росії включає:

• залік заборгованості учасника
  ФПГ, акції якого реалізуються
  на інвестиційних конкурсах, в
  обсяг передбачених умовами
  інвестиційних конкурсів
  інвестицій для покупця -
  центральної компанії тієї ж ФПГ;

6. Рішення про створення (реєстрацію) транснаціональної (міждержавної) ПФГ приймається Кабінетом Міністрів України у шестимісячний строк (ст.3, п.4).

• надання учасникам ФПГ
  права самостійно визначати строки
  амортизації обладнання та накопичення
  амортизаційних відрахувань з направленням
  отриманих коштів на діяльність ФПГ;
• передача у довірче управління центральній
  компанії ФПГ тимчасово закріплених за державою
  пакетів акцій учасників цієї ФПГ;

- надання державних гарантій для залучення різного
роду інвестицій; надання інвестиційних кредитів та
іншої фінансової підтримки для реалізації проектів ФПГ.

6. За результатами розгляду документів з урахуванням експертних висновків повноважний державний орган Росії приймає рішення щодо створення ФПГ у двомісячний термін від дня їх пред’явлення (ст.5, п.5).

1

2

3

4

10.2 Закон України "Про оренду землі"

(від 6 жовтня 1998р.).

Указом установлено, що земельні ділянки несільськогосподарського призначення, на яких знаходяться об'єкти нерухомого майна, є об'єктами купівлі-продажу. Покупцями земельних ділянок можуть бути лише фізичні (суб'єкти підприємницької діяльності ) та юридичні особи України.

Орендарями земельних ділянок можуть бути також іноземні держави, іноземні юридичні та фізичні особи. Максимальний строк оренди-50 років (статті 6, 17).

13. Указ Президента РФ "О гарантиях собственникам объектов недвижимости в приобретении в собственность земельных участков под этими объектами" (від 16 травня 1997 р. № 485).

Указом надано право власнику приватизованого об'єкта нерухомості на придбання у власність земельної ділянки під цим об'єктом

Постанова прийнята відповідно до ст.19 Закону України "Про режим іноземного інвестування", згідно з якою продукція ПІІ не підлягає ліцензуванню і квотуванню за умови її сертифікації як продукції власного виробництва.

Згідно з Порядком до продукції власного виробництва належить продукція, яка була повністю вироблена або піддана достатній переробці чи обробці підприємством з використанням власного або орендного майна.

14. Постанова Уряду РФ "О порядке определения продукции собственного производства, поставляемой на экспорт предприятиями с иностранными инвестициями" (від 23 липня 1993 р. № 715).

Постанова прийнята
відповідно до статті 24 Закону РФ "Об иностранных
инвестициях в РСФСР", згідно з якою ПІІ мають право на
звільнення від обкладання митом майна,
що ввозиться на територію РФ для власного виробництва,
а також можливість імпортувати продукцію для власних
потреб без ліцензії.

Під продукцією, що імпортується для власних потреб ПІІ, згідно з Порядком розуміється майно підприємств, в т.ч. сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, устаткування тощо, що безпосередньо використовується підприємствами в технологічному процесі. Факт віднесення продукції до продукції власного виробництва засвідчується сертифікатом продукції, що видається ВО "Союзэкспертиза" ТПП РФ.

1

2

3

4

Серед основних завдань Національного агентства:

• забезпечення проведення єдиної державної політики у сфері фінансово-економічного співробітництва з відповідними організаціями іноземних держав щодо залучення іноземних інвестицій;
• підготовка пропозицій щодо вдосконалення механізмів державного регулювання у сфері залучення іноземних інвестицій в економіку України, а також забезпечення їх захисту;
• аналіз ефективності залучення в економіку України іноземних інвестицій.

Серед основних завдань корпорації:

• залучення іноземних інвестицій для реалізації федеральних і регіональних програм соціального та економічного розвитку;
• забезпечення гарантіями іноземних інвесторів, в тому числі за рахунок здійснення заставних операцій з іноземними банками.

Серед основних завдань Консультативної ради:

• сприяння визначенню основних засад державної політики щодо залучення та ефективного використання іноземних інвестицій в Україні;
• аналіз та узагальнення проблем, що стримують іноземне інвестування в економіку України;
• розгляд ключових проблем інвестиційного процесу, регулювання іноземного інвестування на макроекономічному рівні;
• сприяння формуванню привабливого іміджу України серед потенційних іноземних інвесторів.

Серед основних завдань Державної комісії:

• розробка і здійснення заходів із залучення інвестицій
  в російську економіку та їх захисту, в тому числі у
  пріоритетному порядку іноземних інвестицій у сумі
  більше 100 млн дол. США, а також тих, що спрямовуються
  у сто найбільших підприємств Росії;
• аналіз законодавства РФ та розробка рекомендацій і проектів
  нормативних правових актів, що стосуються захисту прав
  інвесторів на фінансовому та фондовому ринках Росії,
  створення системи страхування інвесторів, а також
  механізмів відшкодування втрат особам, які постраждали від
  правопорушень на фінансовому та фондовому ринках Росії.

1

2

3

4

Основним завданням Палати незалежних експертів є підготовка та внесення Президентові України або за його дорученням органам виконавчої влади і місцевого самоврядування пропозицій щодо запобігання виникненню спорів між іноземними інвесторами та органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та визначення шляхів їх позасудового врегулювання.

Відповідного консультативно-дорадчого
органу в РФ на федеральному рівні
немає. Частково функції Палати
виконують Державна інвестиційна
корпорація та Державна комісія із захисту
прав інвесторів на фінансовому та
фондовому ринках Росії.