Сухорукова О.А.
аспірантка РВПС України НАН України

Реформування відносин власності та
оргструктур в інформаційній сфері

Реформування відносин власності і оргструктур в інформаційній сфері має забезпечити появу зацікавлених власників, раціональне розміщення підприємств, поліпшення менеджменту. Важливу роль у формуванні потужної інформаційної сфери країни відіграє видавничо-поліграфічний комплекс. Досвід свідчить, що зменшення виробництва у видавничо-поліграфічному комплексі України є наслідком недоліків в управлінні, жорсткої конкуренції з боку закордонних виробників. В Україні спостерігається створення малих видавничих підприємств і деконцентрація великих об'єднань, проте конкурентне середовище створюється повільно, слабко розвинутою є інфраструктура та технічна база видавничої справи.

В розвинутих країнах структура видавничо-поліграфічної галузі є досить складною, організаційні форми набувають різного вигляду, основними серед них є:

Французький концерн "Груп де ля сите" включає об'єднання "Лярусс", "Робер Лаффон", "Натан". Концерн "Хольц брінк" включає німецькі видавництва "Дремер- Кнаур", "Фішер", "Ровольт", британське - "Макміллан", американські - "Хенрі Холт", "Фаррар”, “Штраус & Жиру", журнал "Сайєнтіфік Амерікен"; концерн "Бертельсманн" включає біля 300 німецьких та зарубіжних фірм. Американський концерн "Рендом Хауз" включає видавництва та об’єднання "Альфред Кнопф", "Пантеон Букс", "Краун Паблішинг Груп", "Баллантайн", мережу книгорозповсюдження, рекламні агенції тощо.

Відбувається створення "медіа-холдингів" і в Росії. Прикладами є медіа-холдинг "Альфа-ТВ, медіа-имперії групи "Мост", РАО "Газпром". Не виключається участь в них іноземних учасників. Наприклад, в медіа-холдингу "Альфа-ТВ" ймовірно прийме участь крупна французька група Carat (спеціалізується у всьому світі на media-buying - закупці рекламного часу, бере участь в Росії у низці спільних проектів з групою "Сегодня" - "Комсомольская правда"). З 1999 р. РАО "Газпром" веде активну інформаційну політику через "Газпром-медіа", що об’єднує низку ЗМІ, в яких РАО має пакети акцій (у т. ч. в телекомпаніях НТВ, ОРТ, газетах "Труд", "Рабочая трибуна"). Завданням "Газпром-медіа" є поліпшення іміджу РАО “Газпром” у зв’язку з його проникненням на міжнародні ринки цінних паперів і початком крупних проектів у Європі та Азії.

Отже поряд із створенням малих та середніх підприємств в інформаційній сфері створюються великі угрупування ЗМІ. Виникнення медіа-імперій викликається бажаннями великих компаній диверсифікувати діяльність задля збільшення прибутку, впливати на політику, використовувати ЗМІ у конкурентній боротьбі.

В Україні ці процеси практично не розвиваються. Однією з причин є недосконалість законодавчої бази. Відносини у видавничої сфері України регулюються законами "Про видавничу справу" від 05.06.97 № 318/97-ВР, "Про інформацію", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" від 16.11.92 № 2782 - ХІІ, "Про авторське право та суміжні права" від 23.12.93 № 3792 -ХІІ, "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" від 23.09.97 № 540/97-ВР, іншими правовими актами. 25 лютого 1995 р. затверджена Державна програма розвитку національного книговидання і преси на період до 2000 р. Проте, передбачені заходи не призвели до покращання стану видавничо-поліграфічного комплексу.

В той же час у Росії відбувається розвиток видавничої діяльності і цей досвід є для нас важливим з огляду на фактичне існування єдиного інформаційного простору. Головним документом, що регламентує видавничу діяльність у РФ, є "Тимчасове положення про видавничу діяльність в РСФСР" від 17.04.91, №211, "Закон про засоби масової інформації" від 27.12.91, № 2124-1, Федеральний закон “Про державну підтримку засобів масової інформації і книговидання РФ" від 01.12.95, №191-ФЗ.

"Тимчасове положення про видавничу діяльність в РСФСР", як і Закон України "Про видавничу справу", визначають поняття видавничої справи, права та обов'язки її суб’єктів. В Законі України, крім того, визначені напрями державної політики у цій сфері, особливості приватизації, умови функціонування Книжкової Палати, умови реєстрації видавців, виробників та розповсюджувачів продукції, обмеження у видавничій справі, умови міжнародного співробітництва.

Важливими правовими актами є закони про підтримку видавничої справи. Закон РФ регулює порядок державної підтримки ЗМІ і книговидання, умови приватизації підприємств цієї сфері. Під державною підтримкою розуміється сукупність заходів, що здійснюються державою для забезпечення прав громадян на об'єктивну інформацію і незалежнсть ЗМІ. Підтверджується рівноправність підприємств всіх форми власності.

Подібний Закон України, як це випливає з його назви, спрямований лише на підтримку періодичних ЗМІ. Закон визначає підстави та умови надання державної підтримки ЗМІ, податкове, митне, валютне, тарифне регулювання, умови державної підтримки районних та міських газет і телебачення, умови розповсюдження інформаційної продукції, особливості приватизації в інформаційній сфері, заходи по соціальному захисту журналістів. Книговидання лишається поза межами цього Закону.

Окремо слід розглянути заходи щодо податкового митного, валютного і іншого фінансового регулювання.
В Росії звільняються від ПДВ обороти по реалізації продукції ЗМІ, книжкової продукції, зв'язаної з освітою, наукою і культурою, а також редакційна, видавнича і поліграфічна діяльність по виробництву книжкової продукції, зв'язаної з освітою, наукою і культурою, газетної і журнальної продукції тощо. Звільняються від ПДВ послуги з транспортування і перевантаження періодичних друкарських видань та книжкової продукції, зв'язаної з освітою, наукою і культурою. Законом України "Про податок на додану вартість" №167/97-ВР передбачене звільнення від ПДВ лише оборотів по реалізації книжкової продукції вітчизняного виробництва та операцій з продажу (передплати) та доставки періодичних видань вітчизняного виробництва.
В РФ не оподатковується прибуток, отриманий редакціями ЗМІ, видавництвами, інформаційними агентствами, організаціями по поширенню періодичних видань і книжкової продукції, від виробництва і поширення продукції ЗМІ і книжкової продукції, зв'язаної з освітою, наукою і культурою, у частині, що зараховується у федеральний бюджет. В Україні декларується лише можливість пільг в оподаткуванні редакцій ЗМІ відповідно до податкового законодавства України.
За російським законом не підлягає оподатковуванню прибуток, отриманий   поліграфічними підприємствами від надання послуг з виробництва книжкової продукції, зв'язаної з освітою, наукою і культурою, продукції ЗМІ, у частині, що зараховується у федеральний бюджет. Аналогічних пільг в Україні немає.
В Росії не підлягає оподатковуванню прибуток, отриманий редакціями ЗМІ, видавництвами, інформаційними агентствами й організаціями по поширенню періодичних видань і книжкової продукції і спрямований ними на фінансування капітальних вкладень по їх основному профілю. Неоподатковувана частка прибутку, що спрямовується
на ці цілі, не обмежується. Періодичні видання і книжкова продукція, пов’язані з освітою, наукою і культурою, ввезені на митну територію РФ і ті, що вивозяться з цієї території редакціями ЗМІ і видавництвами, звільняються від мита і зборів, зв'язаних з імпортом і експортом. Українським законодавством аналогічні заходи не передбачені, окрім випадків ввезення та вивезення видавничої продукції вітчизняних видавців, виданої українською мовою чи мовою малочисельних національних меншин.
Папір, поліграфічні матеріали і носії, аудіо- і відеоінформація, технологічне устаткування, увезені на митну територію РФ редакціями ЗМІ, видавництвами, інформаційними агентствами, поліграфічними підприємствами і використані ними для виробництва продукції ЗМІ і книжкової продукції, зв'язаної з освітою, наукою і культурою, звільняються від мита. Українським законодавством передбачене звільнення від зборів аналогічної продукції лише за умові, якщо така продукція не виробляється в Україні.
Російські редакції ЗМІ, видавництва, поліграфічні підприємства, інформаційні агентства, організації по поширенню періодичних видань звільняються від  продажу валютного виторгу, одержаного від експорту книжкової продукції, зв'язаної з освітою, наукою і культурою, газетної, журнальної, аудіо- і відеопродукції, якщо валюта використовується на придбання устаткування і матеріалів для виробництва продукції ЗМІ і книжкової продукції, зв'язаної з освітою, наукою, культурою і розширенням експорту. Українським законодавством ці заходи передбачені лише для редакцій ЗМІ.
Українським та російським законодавством передбачається, що редакції ЗМІ, видавництва, інформаційні агентства користуються послугами організацій поштового, телеграфного і телефонного зв'язку по тарифах, передбачених для бюджетних організацій. В той же час у РФ редакції ЗМІ, видавництва, поліграфічні підприємства, інформаційні агентства, організації по поширенню періодичних видань оплачують оренду помешкань у будинках, які є федеральною власністю, по тарифах і ставках, що не перевищують установлені для організацій сфери культури. Редакціям ЗМІ, видавництвам, інформаційним агентствам передаються у господарське ведення помешкання, якими вони володіють або користуються в процесі своєї діяльності. Українським законодавством передбачена передача в безстрокову оренду редакціям ЗМІ приміщень загальнодержавної і комунальної власності без надання будь-яких пільг аналогічних тим, що надаються для культурних установ, таким чином, суб'єкти видавничої  справи в Україні стають нібито виключеними з культурної сфери.
Закон України "Про підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів" регулює відносини власності в інформаційній сфері, визначає умови створення нових суб'єктів в цій сфері, визнає рівноправність всіх форм власності, забороняє монополізацію ринків в інформаційної сфері. Згідно з Законом не підлягають приватизації ЗМІ та підприємства, що визнані Верховною Радою України провідними в інформаційної сфері. Не можуть бути приватизовані майно редакцій друкованих періодичних видань органів державної влади, поліграфічні підприємства загальнодержавного значення.
Даний пункт вступає в протиріччя з Законом України "Про видавничу справу", згідно з яким приватизація книжкових і газетно-журнальних видавництв, поліграфічних та книгорозповсюджувальних організацій загальнодержавного значення може здійснюватися шляхом акціонування в такому порядку: 51% акцій залишається за державою, 25% - передається акціонованим поліграфічним підприємствам, 24% - передається юридичним особам - видавцям, що випускають продукцію на даному підприємстві, перетворені в акціонерні товариства відкритого типу чи є такими. Пакети акцій розподіляються пропорційно до обсягів продукції, що друкується та розповсюджується. Українським законодавством допускається в конкретних обставинах продаж майна підприємств трудовому колективу за їх балансовою вартістю, продаж акцій та створення відкритих акціонерних товариств
Згідно Закону РФ "Про державну підтримку засобів масової інформації і книговидання” не підлягають приватизації видавництва і поліграфічні підприємства, віднесені винятково до об'єктів федеральної власності; поліграфічні підприємства, що є монополістами на російському ринку; поліграфічні підприємства, оснащені високими технологіями для випуску високохудожньої і високоякісної друкарської продукції; видавництва-монополісти на російському ринку; підприємства-монополісти, що забезпечують функціонування поліграфічної галузі. Ці видавництва і поліграфічні підприємства можуть акціонуватися в порядку, що наведений нижче, тільки за рішенням Уряду РФ. Поліграфічні підприємства, розташовані на територіях суб'єктів РФ, що відносяться до об'єктів федеральної власності і є монополістами по виробництву газетної, журнальної і книжкової продукції на території суб'єкта РФ, а також поліграфічні підприємства, що входять у систему децентралізованої преси, перетворюються в акціонерні товариства. При цьому 25,5% акцій закріплюється у федеральній власності терміном на три роки; 24,5% звичайних акцій передається поліграфічним підприємствам, що акціонуються, на безоплатній основі; 50% звичайних акцій передається на безоплатній
основі юридичним особам - редакціям ЗМІ і видавництвам, що випускають продукцію на даному поліграфічному підприємстві і перетворюються в акціонерні товариства відкритого типа, або вже є такими. Пакети акцій між ними розподіляються пропорційно обсягам
продукції, що ними випускається в натуральному виразі. Редакції ЗМІ, видавництва, поліграфічні організації мають право за своїм вибором продати частину акцій, привертаючи інвесторів, за умови зберігання профілю своєї діяльності. До участі в розподілі акцій по закритій підписці не допускаються редакції ЗМІ і видавництва, що випускають продукцію рекламного й еротичного характеру. Приватизація видавництв і поліграфічних підприємств, що знаходяться у федеральній власності і не є монополістами, а також видавництв і поліграфічних підприємств, переданих у власність суб'єктів РФ, здійснюється відповідно до цього закону і регіональних програм приватизації.

Отже, досвід РФ має бути врахований та використаний в процесі формування правових засад інформаційної діяльності в Україні. Необхідним є удосконалення національного законодавства для підтримки вітчизняного книговидання. В законодавстві має бути передбачений більш широкий спектр пільг для видавничих, поліграфічних, книгорозповсюджувальних організацій, зокрема, звільнення від ПДВ операцій по випуску та виготовленню видавничої продукції, звільнення від оподаткування прибутку від випуску продукції наукового, культурного, освітнього значення в частині, що зараховується в бюджет, а також прибутку, що спрямовується на розвиток матеріально-технічної бази, поширення на книговидання пільг, встановлених для ЗМІ. Правовими документами мають бути більш чітко окреслені умови приватизації і створення видавництв та інших організацій видавничої галузі. Важливим є також усунення протиріч в законодавстві. Це є необхідним для підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняного видавничо-поліграфічного комплексу, створення децентралізованих джерел інвестування інформаційної сфери, забезпечення інформаційної безпеки України.