Програма економічного співробітництва України і Російської Федерації на 1998-2007 рр. підготовлена на основі широкомасштабного Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Росією і Україною, Договору про економічне співробітництво на 1997-2007 рр. з урахуванням основних напрямів довгострокового економічного і науково-технічного співробітництва України та РФ на 1997-2007 рр. і на період до 2005 р., проекту Програми діяльності Уряду України на 1997-1999 рр., розпорядження Президента України від 18 серпня 1997 року із схвалення Невідкладних заходів щодо прискорення реформ і виведення економіки України з кризи.

Архітектоніка десятирічної Програми економічного співробітництва обох країн включає 7 розділів, які містять ряд загальних положень рамкового характеру:

• стан і проблема розвитку українсько-російського економічного співробітництва;
• зближення основних напрямів у проведенні економічних реформ і розвиток економічного співробітництва;
• координація пріоритетних напрямів структурних змін в економіках;
• координація заходів з вирішення соціальних проблем;
• розвиток торговельних відносин;
• механізм реалізації Програми.

Програма розроблена для здійснення Україною та Росією на довготривалій основі узгодженого комплексу заходів щодо державного сприяння розвитку взаємовигідних економічних та науково-технічних зв’язків між двома країнами, досягненню суттєвого прогресу у виробничому співробітництві провідних галузей національних економік і зростання на цій основі взаємного товарообміну до 2007 р. не менше ніж у 2,5 раза.

У процесі виконання Програми передбачається вирішити завдання щодо:

• зближення і уніфікації нормативно-правової бази в галузі регулювання зовнішньоекономічної діяльності та податкової системи, здійснення заходів щодо взаємного захисту національних товаровиробників, розвитку прикордонного співробітництва;
• формування пріоритетних міждержавних та міжрегіональних інвестиційних проектів і програм економічного співробітництва, створення СП та МФПГ у різних галузях економіки, розвитку виробничої кооперації, активізації взаємної діяльності національних та іноземних інвесторів на території обох держав;
• ефективного, взаємовигідного використання і розвитку транспортних комунікацій країн (трубопровідного, залізничного, автомобільного, морського транспорту, ліній електропередачі);
• удосконалення платіжно-розрахункових та кредитно-фінансових стосунків;
• взаємодії з урахуванням інтересів обох країн.

Для реалізації цих цілей і завдань Програма передбачає взаємодію державних органів України та РФ у напрямах:

• пошук спільних шляхів, що забезпечують ефективне проведення в Україні та Росії економічних реформ, виходячи з необхідності послідовного поліпшення умов життя населення обох держав, зростання його реальних доходів і споживання;
• узгодження взаємодії у здійсненні інституційних перетворень при формуванні ринкової економіки обох держав, у тому числі в галузі проведення приватизації, створення умов для добросовісної конкуренції, регулюванні діяльності природних монополій;
• зближення концептуальних підходів у структурній перебудові економік обох держав, створення об’єктам господарювання обох країн стимулів для зростання їх виробництва, взаємних інвестицій у їх розвиток, взаємовигідного обміну досвідом запровадження нововведень у галузі передових технологій, підвищення якості і конкурентоздатності продукції, що випускається.

Домінуючим напрямом економічного співробітництва між Україною та РФ є розвиток торговельно-економічних відносин, створення умов вільного переміщення товарів, послуг, капіталів та робочої сили. Здійснення узгоджених заходів з реалізації режиму вільної торгівлі викликане необхідністю сприяння розвитку гармонійних та сталих економічних зв’язків, а також створення сприятливих умов для ведення ефективної торгівлі.

Досягнення поставленої мети передбачає активну участь держав у розвитку торговельно-економічних відносин, відпрацювання механізмів їх забезпечення фінансовою, інформаційно-консультативною, маркетинговою та іншими видами підтримки.

Першочерговим питанням у торговельно-економічних відносинах між Україною та РФ є практична реалізація режиму вільної торгівлі без будь-яких винятків, у тому числі за такими напрямами:

• заборона та відміна мита на імпорт-експорт і зборів, що мають еквівалентну дію;
• заборона і відміна кількісних обмежень на імпорт-експорт і заходів, які мають еквівалентну дію;
• усунення технічних перешкод у торгівлі;
• недопущення створення умисних дискримінаційних умов, за якими товари продаються чи купуються;
• забезпечення адекватного, ефективного і недискримінаційного правового захисту прав інтелектуальної власності і товарних знаків;
• недопущення зловживань підприємствами монопольним становищем на територіях обох держав у цілому або на значній їх частині;
• взаємне забезпечення транспарентності заходів державної підтримки шляхом обміну інформацією;
• забезпечення принципу свободи транзиту;
• вирішення усіх проблемних питань режиму торгівлі виключно шляхом двосторонніх консультацій та переговорів.

Введення режиму вільної торгівлі передбачає створення всіх умов для переходу до торгівлі виключно на ринкових засадах.

Метою розвитку співробітництва в галузі митної справи є забезпечення виконання усіх положень, які можуть бути прийнятними для забезпечення взаємовигідної торгівлі й досягнення зближення української і російської митних систем.

Співробітництво щодо досягнення сумісності митних систем здійснюватиметься за такими напрямами:

• спрощення митних процедур стосовно товарів, що обертаються у торгівлі між країнами та удосконалення методів роботи митних служб;
• взаємозв’язок між транзитними системами України і Росії та їх гармонізація;
• розробка єдиного підходу до питання організації митного контролю за переміщенням і оформленням підакцизних товарів, які підлягають маркіруванню;
• підготовка пропозицій щодо розвитку співробітництва митних служб в питаннях затримки і повернення культурних цінностей, які незаконно вивозяться чи ввозяться;
• сприяння впровадженню і управлінню сучасними системами митної інформації, включаючи комп’ютерні системи у пунктах митного контролю;
• технічне сприяння і обмін інформацією;
• організація семінарів і навчальних програм.

З метою забезпечення адекватного, ефективного і недискримінаційного правового захисту прав інтелектуальної власності і товарних знаків передбачається створити узгоджену систему взаємних заходів запобігання ввозу, виготовленню і реалізації товарів з використанням методів недобросовісної конкуренції. Для цього передбачається, зокрема, заснування контактних пунктів з обміну інформацією про торгівлю товарами з використанням методів недобросовісної конкуренції (фальсифіковані товарні знаки і товари, вироблені з порушенням промислових і авторських прав). Це забезпечить оперативне інформування відповідних органів при прийнятті ними необхідних рішень.

Розвиток торговельно-економічних відносин неможливий без одночасного розширення співробітництва в галузі транспорту та його інфраструктури, яке здійснюватиметься за такими напрямами:

• збереження працездатності залізничного транспорту, функціонуючого на територіях обох країн;
• збереження взаємних поставок продукції та послуг з ремонту рухомого складу і устаткування на рівні, що задовольняє власні виробничі потреби залізниць України та РФ на пільгових умовах;
• встановлення пільгового тарифу на пересилку рухомого складу в ремонт і з ремонту залізницями України і РФ;
• координація спільних дій щодо будівництва на території України транс’європейських магістралей з подальшим виходом на Росію, у тому числі із залученням російського і українського капіталів, кредитів ЄБРР та капіталів третіх країн;
• розробка узгодженої політики в галузі гармонізації систем тарифів з перевезення і обробки експортно-імпортних вантажів;
• координація дій транспортних служб у частині раціонального використання парку вагонів і контейнерів, вироблення єдиних вимог до транспортних комунікацій, габаритів транспортних засобів, перевезення надвагових і великогабаритних вантажів.

Організація торговельно-економічних відносин між країнами можлива тільки на основі активного обміну інформацією, підготовленою на основі митної статистики. Його передбачається здійснювати на постійній основі за узгодженим переліком показників у межах уже досягнутих двосторонніх домовленостей з метою зіставлення даних про зовнішню торгівлю, виявлення розбіжностей та їх причин, розробки заходів щодо усунення цих причин. Крім того, здійснюватиметься обмін статистичними виданнями і публікаціями, методологічними матеріалами і розробками, програмами, а також методами проведення статистичних обстежень, переписів, спостережень.

З цією метою передбачається підготувати до підписання Угоду про співробітництво в галузі статистики, що дозволить поліпшити обмін статистичною інформацією з усіх напрямів соціально-економічного розвитку обох країн на постійній основі.

Одним з напрямів співробітництва в галузі інформаційного забезпечення торговельно-економічних відносин, який передбачається активно розвивати, є проведення спільних заходів з організації професійної підготовки (семінари, конференції, консультації, стажування), обмін і взаємне погодження методичних принципів формування статистики зовнішньої торгівлі.

Співробітництво будівельних і машинобудівних комплексів обох держав з будівництва в третіх країнах з урахуванням дотримання принципів рівності, взаємної вигоди, ненанесення економічних збитків один одному передбачається здійснювати за такими напрямами:

• співробітництво в реалізації в третіх країнах проектів з будівництва, реконструкції, модернізації і технічного переозброєння підприємств та інших об’єктів, а також у галузі спільного проектування, поставок устаткування і комплектуючих, виконання пусконалагоджувальних робіт і спільної експлуатації об’єктів;
• створення спільного банку інформації за чинним законодавством обох держав, а також нормативних актів міністерств, відомств, які належать до галузі регулювання зовнішньоекономічної діяльності в частині реалізації технічних проектів і будівництва промислових об’єктів у третіх країнах.

В галузі житлово-комунального господарства планується здійснити низку спільних заходів щодо вирішення проблеми обміну житловими приміщеннями між громадянами обох країн і розробці угоди з цього питання.

В галузі містобудування передбачаються заходи щодо розробки і впровадження в обох країнах передових технологій реконструкції крупнопанельних житлових будинків першої серії масової забудови 1960-1970 рр., налагодження обміну інформацією з даного питання.

Одночасно передбачається здійснення заходів щодо збереження та розвитку існуючих виробництв будівельних матеріалів і конструкцій, збереження спеціалізації підприємств з виготовлення сировини і сировинних матеріалів (азбест, каолін, графіт, борна кислота, спеціальні прокатні профілі тощо), організація випуску яких неможлива або економічно неефективна без виробничої кооперації.

З метою безпечної експлуатації будівельної техніки високої вартості передбачається узгодження і участь у спільній розробці нормативних документів з випробовування і сертифікації продукції будівельного машинобудування, зближення вимог вітчизняних стандартів у цій галузі з міжнародними.

Важливим напрямом торговельно-економічного співробітництва є встановлення прямих торговельно-економічних зв’язків між прикордонними областями України і РФ. Міжрегіональне прикордонне співробітництво здійснюватиметься за такими напрямами:

• створення умов для полегшеного перетинання державного кордону між Україною і РФ, удосконалення системи прикордонного, митного, міграційного та інших видів контролю у пунктах пропуску;
• сприяння у розробці спільних спеціальних природоохоронних програм і проектів, особливо в екологічно несприятливих районах;
• обмін інформацією про асортимент продукції, що випускається, і потреби підприємств областей, а також створення міжрегіонального інформаційного центру фармацевтичної промисловості, однією з основних функцій якого буде проведення моніторингу забезпечення населення прикордонних областей ліками;
• надання консультативної допомоги підприємницьким структурам у налагодженні ділових контактів між підприємствами прикордонних областей з питань зовнішньоекономічного і митного законодавства;
• обмін позитивним досвідом вирішення нагальних проблем прикордонних областей;
• сприяння відкриттю консигнаційних складів медикаментів і фірмових аптек в обласних центрах прикордонних областей України і Російської Федерації;
• розробка спільних проектів розвитку прикордонних областей, зокрема в галузі містобудування, а також обмін досвідом шляхом проведення семінарів з питань розробки регіональних містобудівних проектів, генпланів населених пунктів.

Підвищенню ефективності прикордонного торговельно-економічного співробітництва сприятиме і реалізація Угоди між Урядом України та Урядом РФ про співробітництво прикордонних областей.

Вирішення завдання усунення зайвих перешкод у торгівлі між країнами з метою взаємного забезпечення якості експортних товарів, захисту життя і здоров’я людей, тварин і рослин, навколишнього середовища передбачає здійснення таких заходів:

• співробітництво з удосконалення і гармонізації нормативної договірно-правової бази в галузі санітарних і фітосанітарних заходів;
• обмін інформацією в галузі стандартизації, метрології, сертифікації, систем пакування і маркування товарів;
• визначення уповноважених органів з сертифікації, скороченню переліку продукції, що поставляється взаємно, яка підлягає обов’язковій сертифікації в Україні і РФ, у тому числі взаємній сертифікації і реєстрації лікарських засобів;
• зближення методичних підходів у галузі метрології, стандартизації та сертифікації з використанням норм і принципів міжнародного права.

Резюмуючи вищенаведене, можна стверджувати, що широкий спектр заходів економічних взаємин, їх актуальність і обгрунтованість, визначеність термінів реалізації та адресність виконавців, які властиві даній Програмі економічного співробітництва України і Російської Федерації на 1998-2007 рр., дозволить отримати такі преференції:

• здійснити на довгостроковій основі узгоджений комплекс заходів, у тому числі нормативно-правових, державного сприяння розвитку взаємовигідних економічних та науково-технічних зв’язків між двома державами;
• досягти суттєвого прогресу у виробничому співробітництві провідних галузей національних економік;
• проводити стимули суб’єктам господарювання для розширення виробництва, збільшення інвестиційних потоків, підвищення якості і конкурентоздатності продукції, можливості виходу на світові ринки;
• подвоїти товарообіг у взаємній торгівлі та поліпшити торговельне сальдо в першу чергу за рахунок зростання експорту українських товарів;
• реалізація Програми сприяння виходу економіки України зі стану стагфляції.

З метою забезпечення виконання цієї Програми створено Змішану Українсько-Російську комісію із співробітництва, основною функцією якої є координація діяльності щодо реалізації вищенаведених заходів Програми в рамках національних частин. За час, що минув з дня затвердження Програми, проведено вже 5 засідань Змішаної комісії, на яких оперативно розглядалися спірні питання міждержавного економічного співробітництва і приймалися превентивні заходи щодо нівелювання негативної їх дії. На п’ятому засіданні Змішаної Українсько-Російської комісії із співробітництва, яке відбулося 16 липня 1999 р., зокрема, було констатовано, що у рамках виконання Програми підписано понад 10 міжурядових і міжвідомчих угод, в тому числі:

• про заохочення і взаємний захист інвестицій, про виробничу кооперацію, про співробітництво в галузі інформації, про організацію банківських розрахунків і співробітництво банківських систем та інші;
• підготовлено узгоджені прогнозні баланси попиту і пропозицій на 1999 р. з найважливіших видів продукції машинобудування, металургії, паливно-енергетичного і агропромислового комплексів;
• організовано спільне виробництво із складання "відкрутковою" технологією автомобілів "ГАЗ-3110-Волга" і "ГАЗ-3302-Газель" (в 1998 р. виготовлено 4 тис. автомобілів);
• ведеться робота щодо створення військово-транспортного літака АН-70;
• здійснюються заходи щодо реалізації міжнародного проекту "Морський старт", а також створення українсько-російського космічного комплексу "Дніпро";
• розглянуто практичну реалізацію міжурядової Угоди про виробничу кооперацію.

Крім цього, вирішено ряд питань, спрямованих на усунення перешкод у взаємній торгівлі. Так, Російською стороною скасовано додаткове імпортне мито в розмірі 3%, тимчасове спеціальне мито на цукор, рекомендовано проводити оформлення ліцензій на імпорт тютюнової сировини в пріоритетному порядку, на 1999 р. збережено спрощений порядок допуску українських суден на внутрішні водні шляхи Росії тощо. Українською стороною зі свого боку скасовано мінімальну митну вартість на пиво солодове, в стадії узгодження проект постанови Кабміну України, яким буде скасовано мінімальну митну вартість на ряд інших товарів.

Розуміючи важливість збереження вітчизняних потенціалів цукрової промисловості як Росії, так і України, наша країна запропонувала утворити спеціальну робочу групу з представників відповідних міністерств і відомств, наукових установ для комплексного вивчення ситуації в цукробуряковому виробництві обох країн і вироблення загальної стратегії в цьому напрямку. З метою формування програми цукробурякового виробництва, що характеризується трирічним відтворювальним циклом, Україна запропонувала Росії розглянути питання про необхідні обсяги постачання цукру, що походить з України і вироблений з цукрових буряків, з установленням тарифної квоти на постачання цукру на середньострокову перспективу.

Російська сторона доручила Мінсільгосппроду, Мінторгу та Мінекономіки вивчити це питання, а поки що обмежилось встановленням до кінця 1999 р. тарифної квоти на постачання цукру білого, що походить з України і вироблений з цукрових буряків, всього лише в кількості 100 тис. т для своїх спецспоживачів (Міноборони, МВС, МНС, Мінюст і ФПС Росії).

Необхідно відзначити реалізацію ряду практичних заходів щодо активізації співробітництва у паливно-енергетичному комплексі, в галузі атомної енергетики і авіаційної промисловості, а також військово-технічній сфері.

Разом з тим, з ряду важливих спільних проектів та заходів до Програми має місце, на жаль, відставання від намічених термінів через зволікання Російською стороною розгортання спільних робіт з реалізації Програми, а виконання ряду заходів взагалі зірвано. Так, із 66 заходів, які необхідно було виконати в 1998 р., фактично виконано тільки 19. 47 заходів не виконано і рішенням Змішаної Українсько-Російської комісії із співробітництва термін їх здійснення перенесений на пізніші строки.

Ряд двосторонніх заходів із створення нових спільних виробництв нині втратили свою актуальність через незацікавленість Російської сторони. Насамперед, це стосується створення спільних виробництв і господарюючих структур із випуску вантажних автомобілів на базі Ярославського моторного та Кременчуцького автомобільного заводів, а також автомобілів для комунальних служб на заводах концерну "Укркомунмаш", Турбівському машинобудівному заводі з комплектацією заводу "ЗІЛ" на інше. Загальна кількість заходів Програми, що потребують підвищеної уваги з боку виконавців обох країн, перевищує 80%.

Такий стан справ викликає занепокоєння з огляду на те, що переважна більшість невиконаних заходів Програми - це саме ті, на реалізацію яких в реальному секторі економіки покладалися великі надії, і невиконання їх ставить під загрозу досягнення стратегічної мети Програми - зростання взаємного товарообміну до 2007 р. не менше ніж у 2,5 раза.

Відсутність значного прогресу в розвитку економічного співробітництва наших країн багато в чому зв’язано з недостатнім урахуванням при його організації інтересів "низового" рівня: підприємств, організацій, громадян - з надмірним акцентом на взаємодію тільки на міждержавному рівні. В зв’язку з цим особливу увагу слід приділяти створенню сприятливих умов для ефективної взаємодії ринкових суб’єктів України та Росії. В перспективі економічні позиції України в Росії будуть визначатися насамперед конкретними можливостями її підприємств та фірм на російському ринку порівняно з західними конкурентами. Тому завдання щодо розширення співробітництва з Росією потребує від України розробки заходів державної підтримки зростаючої активності українського бізнесу в Росії, а також правового регулювання процесів взаємодії ринкових структур обох країн.

Для активізації ходу виконання Програми доцільно, на нашу думку, в стислі строки передбачити: