Основні події місяця, червень 1998 р.

1 червня

2 червня

3 червня

4 червня

5 червня

6 червня

7 червня

8 червня

8-9 червня

9 червня

10 червня

11 червня

12 червня

14 червня

15 червня

15-16 червня

16 червня

17 червня

18 червня

19 червня

20 червня

21 червня

22 червня

23 червня

24 червня

25 червня

26 червня

27 червня

28 червня

29 червня

30 червня

Основні тенденції розвитку політичних процесів в РФ

Політична криза, зумовлена діями президента Росії у березні 1998 р. не тільки не подолана, а навпаки протягом червня в Російській Федерації продовжувала поглиблюватись всеохоплююча криза. Найгостріших форм вона набула в соціально-політичній, фінансово-економічній сферах та міжетнічних відносинах.

Уряд РФ втратив соціальну базу, а останнім часом ще й остаточно лишився беззастережної підтримки будь-якої фракції у Державній Думі, опозиційна частина якої почала процедуру імпічменту. Режим Б.Єльцина втрачає опору і в регіонах, про що свідчать звернення чотирьох обласних Дум з вимогою добровільної відставки президента. У таборі противників Б.Єльцина опинились навіть Б.Березовський та С.Шахрай.

Дедалі очевиднішою стала фізична неспроможність Б.Єльцина виконувати свої конституційні обов'язки. Під впливом цього Державна Дума РФ приймає закони про повне висвітлювання виступів президента в прямому ефірі та про компетенцію Конституційного Суду встановлювати "стійку нездатність президента" виконувати свої обов'язки.

Зростала соціальна напруга в Російському суспільстві. В акціях протесту беруть участь представники різних соціальних верств: шахтарі, енергетики, вчені, учителі. На відміну від минулих років поряд з суто економічними гаслами висуваються й політичні. Акції протесту набувають регулярного (а іноді - просто циклічного) характеру

Продовжувала поглиблюватись фінансова криза в РФ. Якщо на її початку уряд заявляв, що виправить ситуацію самотужки, то в червні основні надії покладалися на кредити МВФ, причому йдеться про астрономічну суму в 10-15 млрд дол. США. Антикризова програма, що розроблена урядом С.Кирієнка, не знайшла підтримки у більшості регіонів. У діях російського керівництва проглядає небезпечна тенденція: замість того, щоб вирішувати проблему, її намагаються не помічати. Тим самим існуюча влада фактично продемонструвала нездатність адекватно оцінити масштаби загрози, що несе у собі такий розвиток подій.

Розвиток кризових явищ у Росії посилив вплив на політичне керівництво держави з боку так званих "олігархів", нарада яких рекомендувала Б.Єльцину створити постійно діючий консультативний орган при президенті РФ з предстаників фінансових і промислових кіл.

Нова, ще жорсткіша фіскальна політика щодо великих російських корпорацій, зокрема до "Газпрому", обумовила з його боку тиск на своїх боржників, у першу чергу в близькому зарубіжжі. Скорочено поставки газу до Білорусі та Молдови, на черзі може стати й Україна.

Ще однією проблемою економіки країни став новий виток перманентної енергетичної кризи, що охопила Примор'я і загрожує перекинутись в інші регіони Росії.

Ситуація на Північному Кавказі залишалася вибухонебезпечною. Певні кола цілеспрямовано намагаються дестабілізувати становище в Дагестані у тому числі й шляхом збройного тиску на федеральні силові структури - прикордонні війська, ЗС, МВС. Не зважаючи на всі зусилля Р.Аушева та М.Дзасохова, напруженим було становище на адміністративному кордоні Інгушетії та Північної Осетії. Уряд Чечні продовжує втрачати контроль над ситуацією в своїй республіці. Тому не виключена можливість переносу акценту його дій на сусідні території Дагестану та Інгушетії.

В цілому ситуацію в РФ у червні можна оцінити як подальший розвиток кризи та її переростання у ще загрозливіші форми.