99.09.02
Київ. 2 вересня. УНІАН. Cтан та перспективи двосторонньої співпраці у військово-технічній сфері були обговорені під час зустрічі секретаря Ради національної безпеки і оборони України Володимира ГОРБУЛІНА з міністром оборони Чеської Республіки Владіміром ВЕТХИ. У ході розмови сторони підкреслили  необхідність прискорення процесу укладення між обома країнами угоди про військово-технічне співробітництво.

Як повідомили агентство УНІАН у прес-службі глави держави, під час розмови було порушено низку питань двостороннього та міжнародного співробітництва. Обговорювалися, зокрема, напрями активізації українсько-чеського політичного діалогу, перспективи поглиблення торговельно-економічних зв'язків, стан відносин України і Чеської Республіки з НАТО. Йшлося також про шляхи стабілізації ситуації в Косово. Було підтверджено важливість взаємодії обох країн з метою участі у відбудові інфраструктури Балкан та використання можливостей, що надаються Пактом стабільності для Південно-Східної Європи.

99.09.02
Київ. 2 вересня, УНІАН. Україна постачатиме комплектувальні для чеського літака Л-159, повідомив глава військового відомства Чеської Республіки  Владімір ВЕТХИ під час спільної прес-конференції, що відбулася у середу в Києві. За його словами, Чеська Республіка, зокрема зацікавлена у закупках авіаційних двигунів до тактично-бойових винищувачів Л-159 виробництва Запорізького підприємства "Мотор-Січ".
В.ВЕТХИ також зазначив, що поставки двигунів не означають проведення спільного виробництва літака, яке вже почалося за участю американської компанії "Боїнг", але консультації з цього приводу з американською стороною вже проведені й отримано попередню згоду. Обсяг контракту поки що не оголошується.
Начальник Генерального штабу чеської армії генерал Іржи ШЕДИВИ нещодавно оголошував, що найближчим часом ВПС країни необхідно щонайменше 36 літаків.

Глава військового відомства України генерал армії Олександр КУЗЬМУК поінформував, що міністри оборони обох країн дали доручення підлеглим підготувати Угоду про військово-технічне співробітництво між Україною та Чеською Республікою, яку буде підписано найближчим часом. Він також додав, що в Україні на озброєнні є близько 60-70 учбових літаків Л-39, двигуни та частину озброєння для яких традиційно виготовляли відповідно "Мотор-Січ" та "Прогрес".

02.09.99
Київ. 2 вересня, УНІАН. Україна не братиме участі в модернізації чеських танків Т-72, повідомив глава військового відомства Чеської Республіки Владімір ВЕТХИ під час спільної прес-конференції, що відбулася у Києві в середу. За його словами, україно-чесько-французький проект модернізації, який був альтернативою ізраїльсько-чеському проекту, "ніколи не був офіційним урядовим проектом, а лише зусиллям приватної фірми".

В.ВЕТХИ зазначив, що чеські військові експерти вже провели дослідження та визначили всі деталі модернізації окрім системи керування вогнем.На озброєнні чеської армії знаходиться 540 танків Т-72, передбачається, що буде модернізовано близько 250 танків. За попередніми підрахунками українських експертів, Україна втратить від такого рішення замовлення щонайменше на 100 млн. дол.

Сергій ЗГУРЕЦЬ, “День”

“Чехія зацікавлена в європейському шляху розвитку України й ладна підтримувати вибір Україна- НАТО”. Так на прес-конференції у Києві заявив міністр оборони Чехії Володимир Ветхі (на фото у центрi), який перебуває в Україні з триденним офіційним візитом. Це перший візит в Україну керівника чеського оборонного відомства. Чехія, що віднедавна у трійці обраних разом з Польщею та Угорщиною стала під парасольку безпеки НАТО, нині, здається, вже готова попіклуватись і про безпеку інших. Володимир Ветхі мав зустрічі з керівництвом Ради національної безпеки та оборони, а також Міністерства закордонних справ України.

Власне військові, а точніше військово-технічні, аспекти візиту до України Володимир а Ветхі було сформульовано більш конкретно й прагматично. Доки між двома країнами ще не укладено міжурядового документа про військово-технічне співробітництво, міністрами оборони була підписана угода про співпрацю в галузі військової авіації. Це може стати основою для одного зі спільних проектів. Йдеться про те, що Чехія зацікавлена, аби на літак Л-159 ставились українські авіадвигуни. Навчально-бойовий літак Л- 159 має замінити навчально- тренувальні літаки Л-39, які масово постачались з Чехословаччини для армій Варшавського пакту. (Україна має близько 70 літаків Л-39.)

Учора чеський міністр перебував у Запоріжжі, де міститься завод “Мотор- Січ”, який виробляє авіадвигуни. А також на Харківському заводі ім. Малишева. Донедавна вважалося, що Чехія та Україна за підтримки Франції будуть провідними країнами щодо модернізації танків Т-72, зразків яких у світі нараховується понад 10 тисяч. Українські та чеські танкобудівники навіть розробили зразок такої модернізованої машини, яка неодноразово демонструвалася на різних виставках озброєнь. Очікувалось, що сама ж Прага візьме цей проект за основу для модернізації національного танкового парку. Проте в Києві міністр оборони Чехії сказав, що Прага хоче лише ознайомитися з “деякими питаннями модернізації Т-72 в Україні”, а нині реалізує власний проект щодо майбутнього Т-72.

№161 03.09.99 “День”

ТАНКИСТУ КУЗЬМУКУ НЕ УДАЛОСЬ ДОГОВОРИТЬСЯ С ДОКТОРОМ ВЕТХИ
Валентин КОВАЛЬСКИЙ "Сегодня"

За три дня своего пребывания в Киеве министр обороны Чешской Республики Владимир Ветхи, по некоторым данным, не смог решить многих важных вопросов со своим украинским коллегой Александром Кузьмуком. То ли потому, что до сих нет межгосударственного соглашения в военно-технической сфере, то ли из-за сложности находить общий язык между представителями абсолютно разных профессий: танкистом Кузьмуком и доктором природоведения Ветхи.

А ведь еще несколько дней назад с именем доктора Ветхи наши военные связывали свои "танковые" надежды. Речь идет о серийном выпуске совместного украинско-чешско-французского Т-72МП, который должен быть стать главной ударной силой армии Чешской Республики. После успешных ходовых испытаний в мае 1999 года и завоевания приза "Золотой ИДЕТ" этой боевой машине пророчили победу в чешском танковом тендере. Тем более, что собственное детище Чехии -- проект танка Т-72СZ многие считали "скорее мертвым, чем живым". Однако симпатии начальника Генерального штаба армии Чехии генерала Индржиха Шедиви к Т-72МП так и не были подкреплены конкретными контрактами.

На переговорах в Киеве г-н Ватхи дал понять, что грозные "семьдесятдвойки" Чехия постарается модернизировать без участия Украины. Оказывается, сегодня ее интересуют лишь те страны, которые занимаются системой управления огня. По всей вероятности украинскому ВПК отводится лишь скромная роль по обеспечению чешской боевой техники необходимыми запчастями, в частности, авиационными двигателями для военного самолета Л-159. Поэтому вчерашние поездки министра обороны Чехии на харьковские заводы -- имени Морозова и имени Малышева, киевские -- АНТК имени Антонова и "Авиант", были восприняты скорее как визиты вежливости, а не как предпосылки к деловому сотрудничеству.

По мнению некоторых аналитиков, равнодушное отношение Чешской Республики к перспективе приобрести украинские образцы оружия и военной техники продиктованы не столько отсутствием желания у своих военных "верхов", сколько тощим бюджетом страны. Ведь сегодня Чехия еще продолжает переживать "бархатный развод" чехословацкой армии, во время которого в срочном порядке были созданы два оборонных ведомства -- словацкое и чешское, на которые пришлось потратить уйму денег. Недавнее вступление в НАТО тоже обошлось в копеечку для чешского командования. Поэтому некоторые сферы военно-технического сотрудничества в этой стране пока еще находятся в начальном состоянии.

13.09.99
Київ. 13 вересня, УНІАН. Україну названо у короткому списку тендеру на поставки 1000 танків до Туреччини.
Як повідомляють закордонні ЗМІ, серед претендентів на виконання контракту, який передбачає поставку партії танків Туреччині та організацію виробництва бронетехніки в цій країні також Сполучені Штати, які пропонуватимуть танк "М1-А2 Абрамс", Франція з танком "Леклерк", Німеччина з танком "Леопард-2" та Італія - танк "Айред". Україна пропонуватиме свій новий танк Т-84 ("Керн"), який вперше було продемонстровано на міжнародній виставці озброєнь "Айдеф" в Анкарі у 1997 році.
ЗМІ також зазначають, що Росію не запрошено до участі в цьому тендері за двома причинами: двигун та калібр гармати російського танка не відповідають вимогам Туреччини.

Як повідомили УНІАН в Держкомпанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт", Україна братиме участь у міжнародній виставці озброєнь "Айдеф-99", яка почнеться 28 вересня ц.р. в Анкарі. Передбачається, що на цій виставці відбудеться черговий раунд переговорів щодо просування українського танка та національних технологій бронетанкобудування на турецький ринок.

Сергій ЗГУРЕЦЬ, “День”

В Анкарі 10 вересня оприлюднено короткий список учасників тендера, який проводить Туреччина, на спільне виробництво з зарубіжним партнером 1500 танків. З 11 країн — учасників у нього ввійшли п'ять: США, Франція, Німеччина, Україна і Італія. Найбільший турецький військовий проект оцінюється в $4,5—5 млрд.

Потенційні партнери пропонують Туреччині відповідно виробництво танків М1-А2 Абрамс, Леклерк, Леопард-2, Т-80УД і Айрет.

Що стосується неучасті в тендері Росії, то це, за повідомленням ІТАР-ТАРС, тому, що пред'явлені учасникам вимоги Москву не влаштували. Потужність двигуна, відповідно до стандартів НАТО, визначена в 1,5 тис к/с, тоді як у російських танків вона становить біля тисячі. Крім того, калібр танкової гармати, згідно з вимогами тендера, має становити 120 мм. А російські танки оснащені гарматами калібру 125 мм.

Українські танки цілком відповідають вимогам Туреччини. Але, як завжди, остаточний вибір буде залежати не стільки від можливостей танків, скільки від політичного пасьянсу. В Анкарі можуть пригадати бажання нашого парламенту виступити проти курдського лідера Оджалана. Або, наприклад, активізацію військово-технічних контактів з Грецією, куди Київ також хоче продавати танки. А десантні кораблі, так необхідні у випадку чергового протистояння в Егейському морі між Афінами і Анкарою, вже продав.

Але не виключено, що організацію спільного виробництва танків з країною-переможцем Туреччина обставить ще і умовами по додатковому інвестуванню коштів в її економіку і промисловість. Після нищівного землетрусу, що приголомшив цю країну, Анкара навряд чи поступить інакше…

№168 14.09.99 “День”

Валентин БАДРАК, УНИАН (специально для “ЗН” за 11.09.99 )

В наши дни подписание контракта на поставки партии танков более 100 штук является серьезной сенсацией на мировом рынке оружия. Именно такую сенсацию спровоцировал в конце лета заместитель председателя правительства Свердловской области Николай Данилов, объявив, что минобороны Индии и российская госкомпания “Росвооружение” подписали крупнейший контракт о поставке 250 танков Т-90С производства нижнетагильского “Уралвагонзавода”. Господин Данилов даже сообщил, что стоимость каждого танка составляет примерно 2 млн.долл. (удивительно, потому что этот аспект всегда является конфиденциальной информацией покупателей оружия и торговцев им).

Но, как выяснилось, замгубернатора зря наделал переполоха среди торговцев оружием, ибо, подвинув воз вперед коней, он не только поставил людей из “Росвооружения” в щекотливое положение, но практически подвел контракт к срыву. Дело в том, что действительно переговоры с индийской стороной относительно возможности закупок танков Т-90С продолжались больше полугода, а их результат зависел от того, выдержат ли танки, а вернее, их двигатели, испытания в пустыне. Что касается прошедших в пустыне Раджастхан тестов, то Индия обнародовала их результаты, которые оказались не совсем такими, как хотелось бы нижнетагильским танкостроителям. Согласно докладу, на который ссылается индийский источник “Политикал Ивентс” (Political Events), газотурбинные двигатели с турбонадувом В84-1 мощностью 840 л.с. всех трех машин, принимавших участие в испытаниях, не выдержали тестирования по причине перегрева. Как сказал автору индийский дипломат на условиях анонимности, “два двигателя просто сгорели”. Российская сторона тут же пообещала уладить проблему и представить индийским военным двигатель 1000 л.с. с форсированной системой охлаждения. Индийские эксперты убеждены, что покупка у России 250 танков Т-90С не состоится, если проблемы с двигателями не будут решены. По их мнению, в случае отказа от Т-90С Индии придется вернуться к вопросу модернизации танков Т-72, имеющихся на вооружении в ее Вооруженных силах. Что касается ГК “Росвооружение”, то в пресс-службе автору ответили, что работа над контрактом продолжается. При этом сдержанно добавили, что комментариями заявлений губернаторов госкомпания не занимается.

Казалось бы, какой интерес Украине до индийско-российских военно-технических отношений, если тем более Индия является традиционным партнером России в закупках вооружений и ежегодно тратит на них почти по миллиарду долларов. А конфликтующий с ней Пакистан закупил танки именно у Украины. Однако правда и то, что по мере усиления напряженных отношений с Пакистаном индийская армия стремится закупить одну-две сотни основных боевых танков, и украинские возможности танкостроения, известные сегодня всему миру не менее, чем футбольная команда “Динамо”, могут сыграть злую шутку с прогоревшим индийским партнером. Проблема Дели состоит в том, что до покупки Пакистаном 320 украинских танков он располагал более современными машинами, чем Исламабад. Сегодня на вооружении индийской армии 1400 танков Т-72 и 1100 менее современных машин “Виджаянт” производства индийской компании “Викерс дифенс системз”. Остальные танки Т-55 и ПТ-76 ввиду старости можно вообще не принимать в расчет. Пакистан, имевший 120 устаревших танков американского производства М-477, 280 не менее старых М-48 и 1200 китайских танков Т-59, являющихся точной копией Т-55, а также 260 Т-69 и 40 более новых Т-85 (тоже китайских), после приобретения 320 современных машин харьковского производства весьма развил свои броневые мускулы и стал пугающей силой для соседней Индии.

Теперь вопрос, может ли Украина поставить, например, свои дизельные двигатели 6ТД-1 на российский танк Т-90С. В Харькове считают, что украинский двигатель, который несколько помощнее российского (1200 л.с.) и прекрасно зарекомендовавший себя в условиях жары пакистанских пустынь, может с одинаковым успехом работать как на Т-90С, так и на танках Т-72, которые Индии придется модернизировать в случае отказа от Т-90С. Украинские перспективы в модернизации Т-72 сильно возросли в течение последних двух лет, учитывая тот факт, что к чисто украинским возможностям сегодня можно приплюсовать еще французские и швейцарские, тогда как российская сторона предлагает Индии лишь собственный вариант.

Но, кроме того, двигатель подойдет и для танка “Арджун” местной разработки, который продолжают преследовать технические проблемы. Индийские военные хотят использовать шасси этого танка для размещения на нем башенной системы самоходной гаубицы T6 калибра 155 мм разработки отделения LIW южноафриканской фирмы “Денел”. Проблема этого танка состоит в том, что вес экспериментального образца уже превышает 60 тонн (при предельном весе современного танка 55 тонн), что делает невозможным использование на нем какого-либо двигателя вообще. Украинский же двигатель при условии его закупки для индийской машины вместе с трансмиссией облегчил бы машину на несколько тонн и сделал бы ее вполне боеспособной. Кроме того, в Харькове уже разрабатывается и форсированный двигатель в 1500 л.с., что может, в случае положительных результатов, сделать Украину производителем номер один по двигателям для жарких стран.

По словам заместителя министра промышленной политики Валерия Казакова, Украина уже направила все соответствующие предложения Индии относительно наших танковых возможностей и следующее слово за индийской стороной.

Для тех, кто хотел бы вспомнить об этике военно-технического сотрудничества, можно сообщить, что в украинском МИДе сегодня не видят проблемы в том, что Украина будет торговать спецпродукцией и с Пакистаном, и с Индией. У Украины есть, правда, и несколько серьезных препятствий в продвижении военной продукции на индийский рынок. Несмотря на то, что еще в 1997 г. “Укрспецэкспортом” было заключено сделок на несколько десятков миллионов долларов на ремонт авиатехники и авиадвигателей, недавно из-за неспособности предприятия “Луганские аккумуляторы” своевременно выполнить перспективный контракт по обеспечению АКБ кораблей ВМС Индии работа на рынке была на грани срыва. Возможно, поэтому делегация украинских торговцев оружием, работавшая в августе в Индии, вернулась с переговоров не до Дня независимости, как планировалось, а только на прошлой неделе. Результаты этих переговоров пока не разглашаются, но в целом они оценены как “результативные”. Кроме танковой темы переговоры касались еще одного очень перспективного контракта, подробности которого пока не разглашаются.

За развитие украинско-индийских военно-технических отношений сказало веское слово и Министерство обороны. Так, в августе, наконец, появился военный атташе Украины в Индии. Им был назначен полковник Анатолий Андриевский, который уже прибыл в страну и приступил к выполнению своих обязанностей, среди которых будет и лоббирование украинских танковых предложений. Как ожидется, украинскому полковнику придется нелегко, принимая во внимание, что “Росвооружение” имеет в Дели 57 постоянных представителей, что более чем достаточно для отслеживания каждого шага украинской стороны. Кстати, традиционно благосклонное отношение Индии к российскому оружию вовсе не означает бесконечности этой тенденции. Например, недавно Индия разделила весьма солидный заказ, предусматривающий приобретение 85 танков-тягачей, между Польшей и Словакией. Стоимость каждого изделия оценивается военными экспертами приблизительно в 30,4 млн. рупий ($723,8 тыс.), а в рамках контракта государственная фирма “Бхарат Хэви Электрик” закупит у словацкой фирмы “ZTS Тиз Мартин” 42 танка-тягача VT-72B, а другая индийская фирма “Бхарат Эс Муверс” приобретет 43 танка-тягача WZT-3 производства “Заклади Меканишн Бумар-Лабеди” у польского управления по экспорту CENZEN. По сообщениям военных источников, одновременные переговоры с двумя фирмами способствовали снижению стоимости изделия: в 1994 г. при закупке 35 танков-тягачей у фирмы “ZTS Тиз Мартин” Индия платила по $900 тыс. за изделие. Именно экономический аспект, а также не слишком большой восторг по поводу зависимости от российского поставщика военной техники может стать определяющим и в определении, на кого ориентироваться — на Украину или Россию.

Отношение Индии к Украине сегодня тоже неоднозначное. Интересно, что там на Киев больше обижаются не за продажу 320 танков Исламабаду, а за жесткую критику официальным Киевом недавних испытаний ядерного оружия. Этот факт, по мнению украинских торговцев оружием, может сильно навредить возможному контракту по поставкам Индии украинских двигателей, проведения модернизации танкового парка или поставок другой военной продукции.

Хотя противопоставление Индии и Пакистана как партнеров по военно-техническому сотрудничеству для Украины не входит в задачи автора да и вряд ли необходимо, учитывая годами наработанные отношения между Украиной и Пакистаном, бизнес есть бизнес. Объективно Индия имеет более высокую платежеспособность, чем Пакистан, бюджет министерства обороны которого на 1999-2000 финансовый год установлен в сумме 142 млрд рупий (2,73 млрд. дол). На деле отмечается сокращение оборонного бюджета по сравнению с ассигнованиями пакистанских военных в прошлом году в размере 145 млрд. рупий. Стоит, правда, вспомнить, что эта прошлогодняя цифра была жестоко урезана до 128 млрд. рупий. Сокращение бюджетных средств Пакистана эксперты объясняют возрастающей инфляцией и девальвацией пакистанских рупий. По мнению местных экспертов, “снижение в реальных цифрах (при переводе суммы в долларовый эквивалент) будет еще более высоким, если учесть влияние ежегодной девальвации и инфляции на 10-12%”. Что же касается Индии, ее экономика почти в шесть раз превышает пакистанскую, а емкость рынка в два раза больше пакистанского. Правда, в отличие от Индии, предпочитающей оплачивать оружейный импорт в счет кредитов или по бартеру, Пакистан готов платить валютой и немедленно.

И если Москва принципиально отказывается сотрудничать в военно-технической сфере с Исламабадом (поэтому последний развивает военно-техническое сотрудничество с Китаем и Францией, а не с РФ), то Киев по отношению к Дели занял гораздо более гибкую позицию. Многие в Киеве уже давно поняли перспективы работы на индийском рынке: например, ЦКБ “Шхуна” довольно успешно участвует в тендере на поставки кораблей береговой охраны в Индию и небезосновательно предполагает выиграть.

Стратегия оружейного бизнеса при всей сложности интриг проста: если у нас продукция лучше, ее надо продавать. Объяснить украинскую активность на индийском рынке может и несколько тревожное ожидание завершения украинско-пакистанского контракта, взамен которого харьковским танкостроителям уже хотелось бы начать выполнение нового. Учитывая, что греческий тендер пока еще не завершен, а трагедия в Турции, скорее всего, на несколько лет отодвинет и чрезвычайно перспективный турецкий тендер. Поэтому воспользоваться затруднительным положением конкурента вовсе не означает нарушить правила рынка оружия и лишь подтверждает утверждение гендиректора “Укрспецэкспорта” относительно отношений Украины и России на рынке вооружений: “Где мы можем сотрудничать, мы будет искать возможности реализовать этот немалый потенциал, но где мы конкуренты, там мы спуску друг другу не дадим”. Учитывая, что официальная Москва пока не направила Киеву приглашения поучаствовать в розыгрыше индийской карты, очевидно, Украина и Россия тут конкуренты. Ну а выбирать будет Индия. У наблюдателей же есть информация, что индийским военным определенно нравятся харьковские двигатели...

99.09.17
Киев. 17 сентября. ИНТЕРФАКС-УКРАИНА - Казахстан рассчитывает выйти на мировой рынок сбыта военной техники с помощью Украины, заявил вице-премьер казахского правительства и министр иностранных дел Казахстана Касымжомарт Токаев в пятницу на встрече с представителями деловых кругов Украины, в которой принимали участие президенты Украины и Казахстана.
По словам К.Токаева, в Казахстане накопилось около 1,5 тыс. единиц военной техники, вывезенной из Германии, для которой Казахстан пока не может найти рынок сбыта. Зная о возможностях украинских предприятий военно-промышленного комплекса, казахская сторона предлагает Украине осуществить ремонт этой техники "по обмену".
Как пояснил вице-премьер, предложение казахской стороны состоит в том, что Украина получит 1 танк за ремонт 3-4 старых танков на украинских заводах. При этом отремонтированные танки могут быть экспортированы на зарубежные рынки через Украину.

По его словам, продукцию Уральского стрелкового завода тоже можно было бы реализовывать через Украину. По целому ряду причин, отметил К.Токаев, этот казахский завод в ближайшее время может столкнуться с большими препятствиями в экспорте продукции военно-технического назначения. Какие именно препятствия могут возникнуть, казахский вице-премьер не пояснил.

23.09.99

Оборонно-промышленный исполнительный комитет Турции определил пятерых возможных участников программы по производству тысячи танков для национальной армии (общая стоимость проекта -- $7 млрд.). Одним из названных предприятий стал Харьковский завод имени Малышева. Начало реализации программы намечено на будущий год.

Как сообщило агентство "Dow Jones" со ссылкой на официальное уведомление турецкого военного истеблишмента, помимо Украины, в число соискателей крупного заказа вошли американская фирма "General Dynamics", французская "Giat Industries", германская "Krauss-Maffei Wehrtechnik GmbH", а также итальянская "Agusta". На начальную стадию проекта будет выделено $2,565 млрд.

Кроме того, в акции примут участие местные субподрядчики (компании "FNSS", "Otokar", "Asmas", "BMC and Roketsan").

Наша страна также рассматривает возможность участия в тендере на поставку бронетехники для вооруженных сил Греции, сообщает "Интерфакс-Украина".

 23.09.99

Київ. 23 вересня, УНІАН. Україна успішно виконує контракт щодо поставки 50 нових бронетранспортерів українського виробництва БТР-94 до одної з країн Близького Сходу, - повідомив в інтерв'ю УНІАН представник Харківського заводу ім.Малишева, який побажав залишитися неназваним. За його словами, контракт на суму близько 6,5 млн. дол. було укладено з цією країною у лютому ц.р. через державну компанію з експорту й імпорту продукції та послуг військового і спеціального призначення "Укрспецекспорт". Джерело поінформувало, що перші 5 бойових машин замовник вже отримав, а найближчими днями до країни буде відправлено ще одну партію з 10 БТР-94. Водночас, в ДК "Укрспецекспорт" відмовилися коментувати цю інформацію.

25.09.99 

Київ. 25 вересня, УНІАН. Україна має високі шанси на перемогу в тендері зі спільного вироб-ниц-тва танків, що проводиться Туреччиною, - повідомляє Агентство військових новин з поси-лан-ням на джерело в турецькому військовому відомстві. На думку джерела, Україна має значні пере-ва-ги перед іншими країнами, оскільки готова виконати замовлення всього за 2 млрд. дол. США, а західними фахівцями він оцінюється в 4,5 - 5 млрд. дол. 10 вересня в Туреччині був оголошений так званий короткий список учасників тендера зі спільного виробництва для цієї країни 1000 танків. З 11-ти претендентів до списку потрапили п'ять країн - США, Німеччина, Франція, Італія та Ук-ра-ї-на. Вони пропонують Туреччині спільне виробництво своїх танків - "М1А2 Абрамс", "Леопард-2", "Ле-клерк", "Айрет" і Т-80Т. 28 вересня в Анкарі (Туреччина) відкривається одна з найпрестижніших міжнародних виставок озброєнь і військової техніки IDEF99, в якій візьме участь і Україна. Як пові-до-мили УНІАН в Держкомпанії з експорту, імпорту продукції та послуг військового і спеціального при-значення "Укрспецекспорт", під час роботи виставки відбудеться ряд переговорів з пред-став-ни-ками військового відомства Туреччини, які стосуватимуться спільного виробництва танків.

Сергій ЗГУРЕЦЬ, “День”

28 вересня в Туреччині починається традиційна виставка озброєнь і військової техніки, де можливості національного ВПК буде репрезентувати й Україна. Наша країна вже не вперше демонструє на “Айдефі” свій товар, що стріляє, але цього разу ситуація особлива. Саме тепер розгортається головна боротьба за чотиримільярдний контракт на спільне виробництво з Туреччиною тисячі танків для армії цієї країни. Україна потрапила в так званий короткий список із п'яти претендентів на це замовлення. Які перспективи Києва стати переможцем у цій боротьбі?

Танкове замовлення — одне зі складової масштабної програми військової модернізації вартістю 150 млрд. доларiв США, яку Туреччина має намір реалізувати в найближчі 30 років. Незважаючи на те, що Анкара оголосила короткий “танковий” список, остаточне рішення про визначення переможця турецькі військові навряд чи приймуть найближчим часом. У закордонній пресі з посиланням на Міноборони Туреччини, з'явилися повідомлення про те, що результати тендера будуть підбиватися аж 2001 року, а випуск машин у кращому випадку почнеться 2005 року. Нині потенційні партнери пропонують Туреччині спільне виробництво американського танка “Абрамс”, французького “Леклерка”, німецького “Леопарда”, італійського “Айрету” і, власне, українського Т-84. Показово, що в так званий короткий список учасників не потрапила Росія через недостатню потужність двигуна та ненатовський калібр танкової гармати. Проте, крім Росії, в короткому списку немає й Британії. І це лише підтверджує тезу, що всі рішення Анкари в військово-технічній сфері проходять через призму політичних симпатій військово- політичного керівництва цієї країни. Нині Туреччина налаштована мінімізувати кількість збройових контрактів із такими європейськими постачальниками як Німеччина, Британія й Італія саме з політичних причин.

Італія ускладнила свої відносини з Анкарою після того, як стало відомо про присутність лідера курдських терористів у Римі. І якщо формально італійські компанії й допущені до участі в турецьких тендерах, шансів одержати контракти в них майже немає. Новий уряд Німеччини демонструє критичне ставлення до переозброєння Туреччини й обмірковує заходи для введення обмежень на продаж зброї в Анкару. Не так давно міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер заявив про небажання поставити Туреччині тисячу “Леопардів-2”, що виробляються компанією “Краусс-Маффей”. На що Анкара відразу дала відповідь, що вона не планує закуповувати в Німеччини танки й не зверталася до неї з подібним проханням. Що стосується Британії, то турецькі військові невдоволені тим, що Лондон неодноразово порушував раніше підписані домовленості про постачання тих чи інших озброєнь. Отже, Британія неофіційно вважається постачальником, на якого не можна покластися. Україні, на відміну від Росії, задовольнити технічні вимоги Анкари стосовно танків цілком під силу. Але й тут, як завжди, остаточний вибір залежатиме не стільки від технічних можливостей зброї, скільки від політичного пасьянсу. Серед українських “мінусів” — активізація військово-технічних контактів із давнім суперником Туреччини — Грецією, куди Київ теж хоче продати танки. Також негативно на продуктивності військово-технічних контактів України та Туреччини позначилась поведінка Верховної Ради країни. Ідеться про те, що в Анкарі й дотепер пам'ятають бажання нашого парламенту грудьми стати на захист курдського лідера Оджалана. І нарешті, неспроможність Києва задовольнити таку умову спільного виробництва танків, як додаткові інвестування в економіку та промисловість Туреччини. А це вкрай потрібно Анкарі після нищівного землетрусу. Реально розклад танкових сил у цій дуелі сьогодні на користь, насамперед, найбільш близьким союзникам Туреччини з НАТО — США та Франції. Хоча політичні вітри теж дещо зіпсували дух відносин між Анкарою та Парижем. Певний час французько-турецькі стосунки були досить прохолодними після прийняття в травні 1998 р. нижньою палатою парламенту Франції законодавчої пропозиції, де визнавалася відповідальність Туреччини за геноцид стосовно вірменського населення 1915 р. Туреччина навіть погрожувала Франції відмовити в можливості участі в будь-яких військових контрактах на майбутнє, якщо французький сенат ухвалить вищезгаданий законопроект, одноголосно прийнятий нижньою палатою. Але в результаті все минулося, й військові відносини Анкари та Парижа ввійшли, так би мовити, в “норму”. Підтвердження цьому — нещодавня угода в 450 мільйонів доларів на постачання до Туреччини французьких ПТУР “Ерикс” фірми “Аероспасьяль”

Так що можна констатувати, що США сьогодні є найбільш надійним західним союзником Анкари. Незважаючи на поодинокі натяки американської сторони на можливість ув'язування постачань зброї в Туреччину із забезпеченням прав людини, Вашингтон жодного разу не забороняв постачання основних систем озброєння в Туреччину. І у Вашингтона не виникали такі напруженості з Анкарою, як у Парижа. Саме США мають найбільші шанси стати переможцем у танковому тендері. Якщо, звичайно, Вашингтон раптом не вирішить, що замість того, щоб давати Україні гранди через МВФ, краще підтримати Київ багатомільярдним “танковим” грантом.

28.09.99
АНКАРА, 28 вересня. /ДІНАУ/. Близько 200 компаній з 25 країн світу привезли зразки озброєнь, які вони виробляють, на Четверту міжнародну     виставку оборонної промисловості, авіації та кораблебудування "АЙДЕФ-99", що відкрилася сьгодні в Анкарі. В церемонії відкриття заходу, організованого Турецьким фондом підтримки і розвитку збройних сил під егідою міністерства національної оборони країни, взяли участь близько 40 офіційних делегацій з зацікавлених зарубіжних країн. Українську делегацію очолює заступник міністра Мінпромполітики Валерій Казаков, передає ДІНАУ.
      У виставці, яка триватиме до 1 жовтня, беруть участь такі відомі в Україні і за її межами підприємства, як запорізькі "Мотор-Січ" та "Іскра", миколаївський "Океан", харківське КБ Морозова, Державний науково-технічний центр артилерійського стрілецького озброєння, донецький "Топаз". Українські виробники представляють свою продукцію переважно на стендах, демонстрація "живої техніки" не передбачається.

1.10.99

Украина и США подписали договор о расширении сотрудничества в аэрокосмической области, который, имеет целью помешать украинским специалистам использовать свои знания и опыт для создания оружия массового поражения. Договор был подписан Госсекретарем США Мадлен Олбрайт и министром иностранных дел Украины Борисом Тарасюком.

В меморандуме о взаимопонимании говорится, что на совместные украинско-американские исследования в области освоения космоса будет выделено 3 млн дол. Особое внимание будет уделяться медицинским программам исследований, связанным с предстоящими длительными полетами на Международную космическую станцию.

Источник: InfoArt News Agency