01.02.99

Українсько-російський консорціум "Середній транспортний літак" (СТЛ) передав 29 січня всі необхідні документи для участі в тендері щодо поставок військово-транспортних літаків для країн Європи, який щойно розпочався в Європі, - повідомив в інтерв'ю агентству УНІАН заступник міністра промислової політики Валерій Казаков. За його словами, "найбільше" у просуванні проекту Ан-70, який дістав назву Ан-7X, зацікавлена Німеччина, яка практично виступила разом з "СТЛ", а тендерні пропозиції надіслано чотирьом країнам - ФРН, Франції, Італії та Іспанії. В.Казаков наголосив, що просування А-70 на ринки країн Європи є одним з найзначніших міжнародних проектів, в якому беруть участь українські оборонні підприємства. За його словами, в разі успішного його завершення можуть з'явитися нові серйозні проекти з країнами Європи. Крім того, просування цього проекту дало змогу АНТК ім. Антонова та іншим підприємствам вийти на міжнародний рівень роботи, зокрема, запровадити комп'ютерне проектування. Заступник міністра переконаний, що проект, схожий до Ан-70, сьогодні не в змозі подати жодна країна. Якщо проект створення європейського військо-транспортного літака FLA реально ще не втілено в життя, то тендерні пропозиції Ан-70 враховують понад 100 випробувальних польотів. В.Казаков також відзначив більш як 50-річний досвід АНТК, літаки якого - "Мрія" та "Руслан" - досягли ряд світових рекордів. Водночас він зазначив, що країни Європи мають проблеми з фінансуванням будь-якого проекту. На сьогодні також не відомо, хто ще подав тендерні пропозиції. На думку В.Казакова, це могли зробити також США.

(УНІАН за 1.02.99 р.)

01.02.99

Аварія ракетоносія (РН) "Зенит", що трапилася під час пуску в рамках міжнародного проекту "Globalstar" у вересні минулого року, не вплине на реалізацію проекту "Морський старт", оскільки "Зенит-3SL" істотно відрізняється від РН "Зенит-2", що був використаний для проекту "Globalstar", - таке переконання висловив в інтерв'ю агентству УНИАН начальник управління міжнародного співробітництва Національного космічного агентства України (НКАУ) Олександр Сердюк. За його словами, "сьогодні є підстави сподіватися, що подібна аварія не повториється, оскільки визначена її конкретна причина - два одиничних збої, що ракета прийняла за відмову, і матеріальна частина ракети вже дороблена". О.Сердюк відзначив, що підтвердженням надійності РН "Зенит" стане пуск україно-російського космічного апарата "Океан-О", що відбудеться в поточному році. Він також проінформував, що системи керування для РН "Зенит" робилися на заводі "Комунар", їхнім розроблювачем є Росія.

(РИА "РосБизнесКонсалтинг" за 1.02.99 р.)

03.02.99

Міжнародний ракетно-космічний комплекс "Морський старт" /"Си лонч"/ зараз проходить комплексні іспити в море. Про це в ексклюзивному інтерв'ю ІТАR-ТАSS сьогодні повідомив заступник генерального директора дніпропетровського КБ "Південне" Олександр Мащенко. Програма "Морський старт" розрахована на виведення комерційних супутників великої маси /4-5 тонн/ на геостаціонарну орбіту з приекваторіальної зони. У її розробці беруть участь Росія, Україна, США і Норвегія. КБ "Південне" забезпечило українську частину робіт - виготовлення ракети "Зенит-2-С". Олександр Мащенко розповів, що в районі острова Сан-Клементе в 97 кілометрах на південно-захід від базового порту Лонг-Біч /штат Каліфорнія, США/ проводяться іспити всього комплексу "Морський старт", у який входять складально-командне судно, морська стартова платформа і ракетний комплекс "Зенит-3-СЛ". Планується, що іспити протривають два тижні і 13 лютого весь комплекс повернеться в базовий порт. Іспити "Морського старту" проходять у декілька етапів. На першому етапі в порту Лонг-Біч випробувався комплекс "Зенит-3-СЛ" у складі ракети "Зенит-2-С", розгінного блока "ДМ-СЛ" і демонстраційного космічного апарата з обтічником. У ході іспитів відпрацьовувалися операції по перевантаженню ракети із судна в ангар на стартовій платформі, викатці ракети в горизонтальному положенні з ангара й обратно, її під'їзд до стартового столу і підйом у вертикальне положення. Вперше ракетний комплекс був установлений на стартовому столі 25 січня. Зараз, за словами Олександра Мащенко, йде другий етап іспитів, у ході якого всі ці операції повторюються в море. Одночасно відпрацьовується процес заправки ракети компонентами палива, проводиться налагодження автономного режиму запуску і радіокоманд на складально-командному судні. Якщо іспити пройдуть успішно, те в березні буде здійснений перший демонстраційний запуск ракети і вже цього року почнеться комерційна експлуатація всього комплексу.

(ІТАR-ТАSS за 3.02.99 р.)

5.02.99

Не виключено, що великий ракетний крейсер “Москва” ЧФ, котрий ремонтується на миколаївському ДП “Суднобудівний завод ім. 61 комунара”, стане своєрідним заручником нератифікованого російсько-українського Договору: термін його відправки в розпорядження ЧФ у черговий раз перенесено на невизначений час. Причина в тому, що Росія й Україна так і не прийшли до згоди відносно суми заборгованості за ремонт корабля.

На крейсері “Москва”, що прийшов ще на початку 90-х на ремонт до Миколаєва, було проведено корпусні, електромеханічні роботи, встановлено новий ракетно-зенітний комплекс “Форт”, інше обладнання і озброєння. Однак більшу частину часу роботи на кораблі не велися через відсутність фінансування з боку замовника. Зараз готовність корабля становить близько 80%. З Миколаєва його мають відбуксирувати до Севастополя для проведення робіт на головному двигуні, а також подальшої модернізації та переозброєння. Ще до 15 січня 1998 року, згідно з розпорядженням Президента РФ Бориса Єльцина, повинен був бути розроблений порядок розрахунку з Україною за ремонт корабля, однак ситуація відтоді не змінилася. За словами командира крейсера “Москва” Валерія Куликова, головним питанням є неузгодження суми заборгованості за ремонт (за даними агенції Інтерфакс-Україна, Україна “показує” 3 млн. доларів, Росія, очевидно, наполягає на меншій). Тому термін передачі “Москви” замовникові, який раніш був визначений як жовтень 1998 року, тепер, поки що, не визначений.

Тим часом у найближчому майбутньому Росія, очевидно, відмовиться від розміщення на українських суднобудівних верф’ях своїх військових замовлень: з 1 грудня ліквідовано бригаду кораблів, що ремонтуються і будуються для ЧФ, яка дислокувалася в Миколаєві. Вона була своєрідним посередником між МО РФ і українськими суднобудівними заводами й контролювала виконання військових замовлень. При цьому, якщо не рахувати ракетоносець “Москва”, на миколаївських верф’ях залишилося тільки одне російське військове замовлення — плавуча база для обслуговування атомних підводних човнів, добудування якої на стадії готовності в межах 60—70% законсервоване на миколаївському ДП “Чорноморський суднобудівний завод”. Сума заборгованості за це замовлення з Росією узгоджена: як повідомили кореспондента “Дня” на ДП “ЧСЗ” вона становить, згідно з актом звірки від 2 грудня 1998 р., 26 млн. 457 тис. рублів. Однак, оскільки Росія не надала підтвердження про намір продовжувати фінансування замовлення, на заводі не виключають ймовірності розрізування бази на брухт з подальшим його продажем для погашення заборгованості.

“День” за №21 за 05.02.99 , Данило КЛЯХIН

09.02.99

Российские специалисты сегодня в 6.54 мск успешно запустили с космодрома Байконур носитель "Союз", который через 2,5 часа после старта должен вывести на орбиту сразу четыре американских спутника связи "Глобалстар", сообщили корр.ИТАР-ТАСС в российском космическом агентстве. Этот первый коммерческий запуск в этом году должен стать также первым из двенадцати, которые намечено провести на российских "Союзах" для вывода на орбиту 48-ми спутников "Глобалстар". Первоначально предполагалось, что лишь три запуска будут осуществлены на "Союзах", а три /по 12 аппаратов на каждом/ - на украинских носителях "Зенит". Однако, после аварии в сентябре прошлого года, когда 12 спутников "Глобалстар" погибли через несколько минут после старта "Зенита", решено было в дальнейшем использовать российскую ракету "Союз". Сегодняшний старт был задержан на сутки из-за того, что американские специалисты хотели еще раз тщательно проверить спутники. При нынешнем запуске на ракете "Союз" впервые применена новая российская разработка - разгонный блок /последняя ступень носителя, завершающая вывод на орбиту/ "Икар". Стоимость намеченных запусков не разглашается, однако, как стало известно корр. ИТАР-ТАСС, каждый из них стоит примерно 30 млн долларов. Система связи "Глобалстар", так же, как и создающаяся ныне система "Иридиум", предназначена для обеспечения "глобальной персональной речевой связи /телефон/ с помощью низкоорбитальных спутников-ретрансляторов". Ее создает одноименная американская компания, планирующая иметь в космосе к середине 1999 года 48 основных и 8 резервных спутников. Запуск восьми из них осуществляется американским носителем "Дельта" /по четыре аппарата за один пуск/. Цена всей системы составляет около 2,7 млрд долларов. Масса каждого из аппаратов "Глобалстар" составляет 450 килограммов. Они должны работать на орбите высотой 1400 километров с наклонением 52 градуса. Обеспечивать работу системы на Земле будут 50 станций сопряжения, расположенных в Америке, Азии, Австралии, Африке и Европе, в том числе 3 станции - на территории России. По подписанному в мае прошлого года постановлению правительства, все работы по запуску спутников "Глобалстар" должны проводиться "в строгом соответствии с установленным порядком экспорта из РФ оборудования, материалов и технологий, применяемых при создании ракетного оружия".