06.09.99
Київ. 6 вересня, УНІАН. Механізм передачі стратегічних авіаційних комплексів (САК) Ту-160 та Ту-95МС Росії остаточно відпрацьовано. Про це повідомив голова правління Національної акціонерної компанії України "Нафтогаз України" Ігор БАКАЙ під час спільної з міністром оборони України Олександром КУЗЬМУКОМ прес-конференції, відмовившись назвати журналістам умови передачі САК.
Водночас, за словами І.БАКАЯ, "це питання розглядається вже 7 років і нині українській стороні вдалося домовитися про передачу Росії літаків за тими ж цінами, що узгоджувалися 7 років тому". Як вважають військові експерти, 8 САК Ту-160 та 2 Ту-95МС, які висловило бажання придбати військове відомство Росії, буде передано за ціною, нижчою за 25 млн. дол. (саме таку ціну пропонувала РФ), а не за 75 млн. дол., на чому нещодавно наполягала Україна.  І.БАКАЙ також поінформував, що військове відомство допомагає НАК "Нафтогаз України" розрахуватися за поставки газу Україні з Туркменістану.

За словами міністра оборони України О.КУЗЬМУКА, "військове відомство не збирається торгувати ані зброєю, ані боєготовністю". Щодо військової техніки чи майна, які МО має передати Туркменістану, то їх перелік і номенклатуру визначить Держкомпанія з експорту та імпорту продукції та послуг військового і спеціального призначення "Укрспецекспорт", виходячи з бажання замовника, додав міністр оборони.

99.09.06
Киев. 6 сентября. ИНТЕРФАКС-УКРАИНА - Украина поставит России в счет погашения долга за газ стратегические бомбардировщики по ценам, установленным 7 лет назад.
Об этом заявил в понедельник в Киеве на пресс-конференции президент Национальной акционерной компании "Нефтегаз Украина" Игорь Бакай.
"7 лет назад мы начали это дело и на протяжении 7 лет не могли договориться. Теперь мы договорились по тем ценам, которые были установлены Украиной для России 7 лет назад", - отметил он.
И.Бакай сообщил, что уже отработан механизм, номенклатура и ценообразование поставок военной техники в Россию.
"Можно говорить, что этот вопрос уже решен", - подчеркнул он. Как ранее сообщалось, по данным военного ведомства России, уже в сентябре РФ намерена получить от Украины 11 стратегических бомбардировщиков (восемь Ту-160 - Black Jack и три Ту-95МС - Bear, "Медведь") в счет частичного погашения задолженности Украины за российские энергоносители.
На военных аэродромах Украины в Прилуках (Черниговская область) находятся 19 бомбардировщиков ТУ-160 и в Узине (Киевская область) - 21 Ту-95МС. Самолеты оснащались крылатыми ракетами воздушного базирования большой дальности, способными нести ядерный заряд. Военные эксперты отмечают, что больше половины этих самолетов не способны к выполнению боевых задач, а многие требуют капитального ремонта.

В начале переговоров о возможности продажи самолетов России, которые велись почти 6 лет, назывались цена одного бомбардировщика - около $70 млн.

Сергій ЗГУРЕЦЬ, “День” за 08.09.99

“Міністерство оборони України допомагає розрахуватися нам за газ як із Росією, так і з Туркменістаном”, — заявив у понеділок у Киеві Ігор Бакай, який очолює, як він сам заявив, найбільшу в країні компанію — “Нафтогаз України”. Приводом для зустрічі із журналістами Ігоря Бакая та міністра оборони України Олександра Кузьмука стало підписання меморандуму про співробітництво між Міноборони та Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України”. Сторони домовилися сприяти досягненню взаємовигідних результатів співробітництва в господарській та соціальній сферах. Проте нині генерали та бізнесмени поєднані спільними завданнями і на зовнішньополітичній арені — боротьбою за скасування енергетичних боргів Києва перед Москвою та Ашгабатом.

За словами Ігоря Бакая, Москва та Київ нарешті узгодили вартість стратегічних бомбардувальників, які Україна хоче передати Росії в рахунок боргів, що сягають $1 мільярда 800 тисяч. Як відомо, із сорока важких українських бомбардувальників Москва хоче придбати вісім Ту-160 і два Ту- 95. Ціна за одну машину коливалась від 25-ти мільйонів доларів до 75-ти мільйонів доларів. Сам Бакай остаточну суму не назвав, сказавши лише, що “ми домовилися за тими цінами, які були сім років тому”.

Утім, у Києва є ще один енергокредитор, з яким заплановано розраховуватися військовим майном. Це Туркменістан. За іронією долі, історія українських газових боргів Туркменістану була започаткована ще в 1993–1994 роках, коли на ринку постачання туркменського газу домінувала газова компанія “Республіка” під керівництвом нинішнього голови НАК “Нафтогаз України” Ігоря Бакая. Реструктуризована згодом заборгованість і досі гаситься з бюджету України. Проте це не єдині борги. За поставленi вже цього року 9 млрд. куб. метрів газу на $320 млн. Україна виплатила лише десяту частину цієї суми.

Стосовно очікуваних поставок спецтехніки до Туркменістану, то нині, як повiдомив “Дню” Ігор Бакай, “через компанію “Укрспецекспорт” відпрацьовується ціноутворення цієї продукції, а номенклатура вже існує”. Сам міністр оборони Олександр Кузьмук про цю номенклатуру не сказав нічого, лише досить категорично заявив: “Я ще раз, і, напевно, востаннє заявляю: Міністерство оборони ні зброєю, ні своєю боєготовністю не торгує. Ці питання ставте в державній компанії “Укрспецекспорт”, яка отримує замовлення. А вже потім вони пишуть нам: чи можемо ми, чи ні. Якщо можемо, то лише тоді — так”.

Не виключено, що Міноборони просто примусили вдатися до військово-газового бартеру. Адже з 1993 року військові реалізували більш перспективний для Міноборони України варіант. За поставки газу в Києві, Харкові та Севастополі повітряний, суходільний та морський військовий вишкіл здобували 700 курсантів із Тукменістану. Проте в лютому без будь-яких пояснень військові з Туркменістану полишили училища Міноборони України і повернулись додому. Відтак нині Києву не залишається нічого іншого, як відчиняти двері своїх арсеналів.

“Зеркало недели” за 11.09.00

В Украине за первое полугодие текущего года добыто 8,9 млрд. кубометров природного газа (за аналогичный период 1998 года — 7,5 млрд. кубометров), в том числе предприятиями НАКа “Нефтегаз Украины” - 8,7 млрд. кубометров (в первом полугодии 1998 года тогда еще предприятиями ОАО “Укргазпром” — 7,3 млрд. кубометров).

Потребление же газа за этот период, по данным НАКа “Нефтегаз Украины”, составило 35,1 млрд. кубометров газа. В НАКе говорят, что это на 2,5 млрд. кубометров меньше, чем за тот же период прошлого года. Хотя, судя по всему, речь идет об элементарном прекращении газоподачи должникам и неплательщикам…

Для сравнения приведем данные НАКа “Нефтегаз Украины” о поставках газа, в частности российского, и ситуации с его оплатой по состоянию на 22 июня 1999 года.

Итак, если исходить из данных “Интерфакса-АНИ”, то за первые шесть месяцев 1999 года в Украину было поставлено 23 млрд. 86,254 млн. кубометров российского газа. Напомним читателям, что практически весь импортный газ в Украину в этом году поставляется через международную энергетическую корпорацию Itera. Получателями газа в Украине являются НАК “Нефтегаз Украины”, который получает газ в счет оплаты транзитных услуг от “Газпрома” и немного закупает тот же российский газ; а также оптовые импортеры газа. О поставках газа последним “ЗН” недавно сообщало, поэтому остановимся на газе для НАКа.

Так вот, по информации самого НАКа “Нефтегаз Украины”, за пять месяцев 1999 года его газотранспортными подразделениями было оказано услуг по доставке транзитного российского экспортного газа на сумму 696 648,708 тыс. долларов. Российский “Газпром” за это расплатился 12 844,319 млн. кубометров газа, стоимость которых в долларов выражении составила 643 775,602 тыс. долларов.

А вот по двум так называемым коммерческим контрактам с МЭК Itera “Нефтегаз Украины” за январь-май (включительно) получил 3 118,991млн. кубометров газа на сумму 88 249,55 тыс. долларов. При этом к двадцатым числам июня НАК оплатил коммерческие поставки газа только на 5,52% (т.е. уплачено 4,87 млн. долл.). Задолженность составила сумму 83 378,55 тыс. долларов.

Общая же “газовая” задолженность Украины перед российским “Газпромом” колеблется в пределах 1,8 млрд. долларов (по подсчетам россиян). Украинское правительство не отказывается признать в качестве государственного долга не более 1 млрд. долларов.

При этом за поставки российского газа в предыдущие годы оптовым импортерам газа в Украину к началу второго полугодия значилась задолженность перед “Газпромом” в 248, 649 млн. долларов.

Правда, 9 сентября И.Бакай публично заявил, что украинская сторона не может себе юридически позволить признать сумму долга “Газпрому” свыше 690 млн. долларов. Что же касается пени за просроченные платежи 1992-1994 годов (эта сумма перманентно уточнялась спорящими сторонами на протяжении пяти лет и периодически фиксировалась в протоколах украинско-российских “газовых” переговоров), которая по последним из известных расчетов россиян перевалила за 260 млн. долларов, то, по заверению И.Бакая, эта пеня нигде в бухгалтерской отчетности (во всяком случае, в Украине) не значится. Поэтому, сказал глава НАКа, даже если бы он и захотел эту пеню выплатить “Газпрому”, он просто не имеет юридических оснований этого сделать.

Что же касается задолженности за газопоставки в январе-апреле 1999 года из Туркменистана, то в НАКе называют сумму украинского долга в 240 млн. долларов. Причем, говорят, в последние дни туда отправляются товары на огромную сумму в счет оплаты долга, но товар этот еще не зачтен туркменской стороной в оплату. Так что, похоже, никто толком сегодня не сможет сказать, сколько Украина должна России и Туркменистану за газ.

Кстати, источники “ЗН” в посольстве Туркменистана были удивлены тем, что некоторые СМИ поторопились сообщить о возобновлении поставок туркменского газа в Украину. На самом деле пока что речь идет о погашении задолженности за уже использованный Украиной туркменский газ. И.Бакай говорит, что весь он направлен для нужд предприятий Минэнерго, за который они не спешат расплачиваться. Причем, туркменский газ оказался слишком дорогим на украинском рынке газа (72 долл. за 1000 кубометров), посему продать его платежеспособным потребителям — при наличии более дешевого газа — НАКу не удалось. Впрочем, не только долги стали причиной прекращения поставок газа из Туркменистана. Другая причина — неоплата транзитных услуг Казахстану. Это было заботой корпорации Itera, которая не смогла рассчитаться с казахами из-за неоплаты поставленного газа НАКом “Нефтегаз Украины”. Словом, цепная реакция.

Так или иначе, а 6 сентября агентство “Интерфакс-Украина” со ссылкой на председателя правления НАКа “Нефтегаз Украины” Игоря Бакая сообщило, что Украина поставит России в счет погашения долга за газ стратегические бомбардировщики. Интересно, что “зачитывать” этот товар якобы будут “по ценам, установленным семь лет назад”.

Переговоры о возможности “продажи” россиянам стратегических бомбардировщиков действительно ведутся уже седьмой год. И когда только об этом зашла речь, украинской стороной называлась цена одного бомбардировщика — приблизительно 70 млн. долларов.

Что конкретно по этому поводу теперь думают россияне — доподлинно пока не сообщается. Известно только, что Минобороны Российской Федерации уже в сентябре ожидает увидеть на своих военных аэродромах 11 стратегических бомбардировщиков: восемь Ту-160 — Black Jack и три Ту-95МС — Bear.

Всего же в Украине находятся 19 бомбардировщиков Ту-160 и 21 — Ту-95МС. Когда-то они составляли часть единой стратегической программы СССР. Самолеты оснащены крылатыми ракетами большой дальности, способными нести ядерный заряд.

Правда, теперь в переговорах с россиянами не участвует НАК и его глава. И.Бакай заявил 9 сентября, что из-за и после огласки намерений Украины оплатить долги за газ бомбардировщиками решение этой проблемы отброшено на несколько лет назад. Мол, пока этим занималось руководство НАКа, за несколько месяцев было сделано больше, чем за все предыдущие годы. Теперь же “торговлей военной техникой” И.Бакай, по его же признанию, не занимается.

О чем договорятся представители военных министерств РФ и Украины, остается непонятным.

РБК. 15 сентября, Москва. По поручению российского правительства подготовлен проект договора по адресной поставке электроэнергии на объекты Черноморского флота, находящиеся на территории Украины. Документ должны подписать представители РАО "ЕЭС России", компании "Укрэнерго" и командующий ЧФ. На морские объекты ежегодно планируется поставлять из России до 110 млн кВт/час электроэнергии. Это позволит поддержать боеготовность кораблей вне зависимости от условий, складывающихся на энергетическом рынке Украины, сообщает "Радио России".

 99.09.18

Київ. 18 вересня, УНІАН. Взаємоприйнятного для російської і української сторін рішення про передачу Україною стратегічних бомбардувальників Ту-160 і Ту-95 в рахунок погашення газових боргів Росії поки не вдалося знайти. Про це повідомило російське "Агентство военных новостей" з посиланням на головнокомандуючого Військово-повітряними силами РФ генерал-полковника авіації Анатолія КОРНУКОВА. За повідомленням джерела, наприкінці тижня на засіданні спільної робочої комісії, яка обговорювала умови передачі літаків, сторони домовилися, що протягом наступного тижня працюватимуть експерти, і потім відбудеться повторне засідання комісії. За прогнозами головнокомандуючого ВПС, остаточне рішення може бути прийняте наприкінці вересня. Група фахівців далекої авіації, яка побувала недавно в Україні, підтвердила, що значна частина призначених для передачі Росії стратегічних бомбардувальників перебуває у справному стані. Як вважають експерти, основним невирішеним питанням залишається ціна літаків: українська сторона наполягає на заліку літаків за цінами 75 млн. дол., в той час як російська пропонує знизити ціну до 25 млн. дол. Мова йде про передачу 8 САК Ту-160 та 2 Ту-95МС.

23.09.99
КИЇВ, 23 вересня. /ДІНАУ/. З початку жовтня космічний апарат "Океан-О" почне працювати за цільовим призначенням, передаючи українським та російським користувачам радіолокаційну, телевізійну та оптичну інформацію. Про це ДІНАУ повідомили у Національному космічному агентстві України.
     Нагадаємо, що "Океан-О", який має спільне українсько-російське "походження", стартував 17 липня 1999 року з космодрому "Байконур". Призначенням апарату є дистанційне зондування поверхні Землі та Світового океану. Перед запуском його функціональні можливості протягом двох місяців випробовували представники українських та російських наукових і виробничих організацій, зокрема, дніпропетровського державного конструкторського бюро "Південне", запорізького підприємства "Хартрон-КОНСАТ".
     Спільна українсько-російська оперативна група, що отримала статус головної, здійснює управління апаратом "Океан-О" з космічного Центру Росії у місті Корольов. Планування роботи апаратури бортового спеціального комплексу виконує Центр планування і попереднього опрацювання даних України, який знаходиться у дніпропетровському науково-виробничому підприємстві "Орбіта". Ця робота здійснюється на основі заявок від користувачів, що надходять з Центру програмних досліджень Російського авіаційно-космічного агентства та українського Центру опрацювання і розповсюдження даних дистанційного зондування Землі.

Політ космічного апарату "Океан-О" проходить відповідно до наукової програми, що розроблена фахівцями України та Росії. Інформацію дистанційного зондування Землі й Океану отримують пункти прийому у підмосковному місті Долгопрудному та Сновянці на Чернігівщині. Між пунктами прийому та Центром управління польотом встановлено оперативний зв'язок.

24.09.99
НЬЮ-ЙОРК, 24 сентября. /Корр.ИТАР-ТАСС Юрий Кирильченко/. Первый коммерческий запуск спутника с плавучего космодрома в Тихом океане запланирован на 10 октября. Он будет произведен в рамках совместного проекта "Си лонч" /"Морской старт"/ с участием компаний США, России, Украины и Норвегии. Как отмечается в сообщении компании-координатора "Си лонч", переданном в нью-йоркское отделение ИТАР-ТАСС, к запуску готовится трансляционный спутник, построенный корпорацией "Хьюз спейс энд комьюникейшнз". Окно для запуска открывается в 19 часов 28 минут по времени Тихоокеанского побережья США. По московскому времени - это 6:28 утра понедельника, 11 октября.
     "Не может быть сомнения в том, насколько важен этот запуск для программы "Морской старт" и индустрии космических запусков в целом", - подчеркнул на пресс-конференции президент проекта Аллен Эшби, напомнив, что 27 марта уже было проведено полномасштабное демонстрационное испытание системы. Теперь же, по его словам, начинается реальная "отдача от инвестиций, вложенных в партнерство "Си лонч".
     Плавучий космодром "Одиссей", созданный на базе морской нефтяной платформы, и командное судно "Си лонч коммандер" покинут базовый порт Лонг-Бич /штат Калифорния/ в ближайшее время. Их путь к экватору займет 10-11 дней. Запуск будет произведен с помощью ракеты "Зенит".

Партнерами по "Морскому старту" являются американская аэрокосмическая корпорация "Боинг", российская ракетно-космическая корпорация "Энергия", норвежская судостроительная компания "Квернер", а также украинские предприятия "Южное" и "Южмаш". Финансовую поддержку проекту оказывает Всемирный банк. Ранее появились сообщения о том, что первоначально запуск спутника был запланирован на 28 сентября, однако по просьбе "Боинга" отсрочен до 10 октября. В беседе с корр.ИТАР-ТАСС представитель корпорации Тим Долан отказался комментировать возможные проблемы с осуществлением проекта, сказав лишь, что американская сторона "с подобными сообщениями не выступала"

. На 10 октября намечен первый коммерческий запуск спутника в рамках проекта "Морской старт" с участием России

24.09.99
НЬЮ-ЙОРК, 24 сентября. /Корр.ИТАР-ТАСС Юрий Кирильченко/. Первый коммерческий запуск спутника с плавучего космодрома в Тихом океане запланирован на 10 октября. Он будет произведен в рамках совместного проекта "Си лонч" /"Морской старт"/ с участием компаний США, России, Украины и Норвегии. Как отмечается в сообщении компании-координатора "Си лонч", переданном в нью-йоркское отделение ИТАР-ТАСС, к запуску готовится трансляционный спутник, построенный корпорацией "Хьюз спейс энд комьюникейшнз". Окно для запуска открывается в 19 часов 28 минут по времени Тихоокеанского побережья США. По московскому времени - это 6:28 утра понедельника, 11 октября.
     "Не может быть сомнения в том, насколько важен этот запуск для программы "Морской старт" и индустрии космических запусков в целом", - подчеркнул на пресс-конференции президент проекта Аллен Эшби, напомнив, что 27 марта уже было проведено полномасштабное демонстрационное испытание системы. Теперь же, по его словам, начинается реальная "отдача от инвестиций, вложенных в партнерство "Си лонч".
     Плавучий космодром "Одиссей", созданный на базе морской нефтяной платформы, и командное судно "Си лонч коммандер" покинут базовый порт Лонг-Бич /штат Калифорния/ в ближайшее время. Их путь к экватору займет 10-11 дней. Запуск будет произведен с помощью ракеты "Зенит".

Партнерами по "Морскому старту" являются американская аэрокосмическая корпорация "Боинг", российская ракетно-космическая корпорация "Энергия", норвежская судостроительная компания "Квернер", а также украинские предприятия "Южное" и "Южмаш". Финансовую поддержку проекту оказывает Всемирный банк. Ранее появились сообщения о том, что первоначально запуск спутника был запланирован на 28 сентября, однако по просьбе "Боинга" отсрочен до 10 октября. В беседе с корр.ИТАР-ТАСС представитель корпорации Тим Долан отказался комментировать возможные проблемы с осуществлением проекта, сказав лишь, что американская сторона "с подобными сообщениями не выступала".

Сергій ЗГУРЕЦЬ, “День”

Iз 1 жовтня, як планується, на Чорноморському флоті в Криму почнеться заміна бойових бомбардувальників Су-17 на більш с учасні Су-24. Упродовж майже двох років на таку ротацію Київ не погоджувався. Проте нині Україна вже вкотре поступається принципами, коли заходить мова про інтереси російських військ на півострові.

На сьогодні 22 літаки Су-17 входять до складу 43-ї штурмової морської авіаційної ескадрильї Чорноморського флоту, що базується на аеродромі п ід Сімферополем. Туди в четвер із російськ ого військового аеродрому “Анапа” має перелетіти перший Су-24м. Далі, за схемою, кожен наступний російський бомбардувальник сідатиме в Сімферополі з інтервалом у добу — буде оновлено всю авіаційну складову Чорноморського флоту. Головна відмінність Су-24м від Су-17 полягає в тому, що нові літаки в складі ЧФ можуть використовуватись як носії ядерної зброї.

Хоча російська сторона раніше вже повідомляла, що на цих літаках у Криму пристрої для утримання спецбоєприпасів — тобто ядерної зброї — буде демонтовано, але, попри ці запевнення, ще донедавна Київ дотримувався позиції, за якою нові літаки на ЧФ з'являться лише після того, як між обома країнами буде укладено спеціальну угоду. Ця угода мала б надати українській стороні право оперативно інспектувати російські авіаарсенали, якщо буде така потреба. Адже, як стверджують фахівці, демонтоване устаткування для застосування на Су-24 спецбоєприпасів можна встановити, маючи бажання, за шість або десять годин.

Проте такої угоди так і не підписано, а заміна літаків ось-ось розпочнеться. Росія хіба що погодилася на те, що після приземлення кожного Су-24 на аеродром “Гвардійське”, що в Криму, літаки будуть представлені на огляд українській стороні “на предмет відсутності ознак розміщення спецзброї”.

Причина такої поступливості Києва, як стверджують особи, обізнані з тонкощами переговорів навколо бомбардувальників, криється у вказівці, з посиланням на побажання Леоніда Кучми, яка була передана українській делегації вже в ході переговорів із росіянами на нещодавній зустрічі, де обговорювалися невирішені питання базування ЧФ в Україні. Мовляв, Президент хоче, щоб усі суперечливi питання нарешті були вирішені. Що і було зроблено.

Утім, надалі, як пояснюють у Києві, заміна озброєнь і техніки ЧФ буде проходити на підставі двосторонніх домовленостей, де буде передбачено і той нереалізований механізм контролю над озброєннями ЧФ. Однак це, чесно кажучи, вже нагадує розмахування кулаками після бійки, оскільки та ж Росія дотримується позиції, що три базові угоди між обома країнами щодо ЧФ є цілком достатньою політико- правовою основою для вирішення всіх питань між обома країнами — зокрема коли мова заходить і про оновлення арсеналів флоту.

Звісно, не можна категорично стверджувати, що Росія не встоїть перед спокусою і обов'язково буде прагнути перехитрити Київ та розмістити на ЧФ ядерну зброю. Тим більше, що посадові особи РФ офіційно визнали неможливість такого розвитку подій. Однак не можна не помічати й такого. Увесь минулий рік, згідно з планом бойової підготовки, ЧФ, серед усього іншого, готувався до локальної війни в регіоні, до блокування транзитних перевезень Чорним морем і — що особливо цікаво — здійснював вишкіл особового складу з огляду на можливе застосування ядерної зброї. Цьогорічний план вишколу ЧФ навряд чи принципово відрізняється від минулорічного.

P.S. Офіційний Київ фактично вже вдруге капітулює перед Москвою і російським Чорноморським флотом. Нагадаємо: 19 травня уряд України видав Постанову № 863, згідно з якою запроваджувалася низка заходів контролю стосовно ЧФ. Тоді Україна мала намір запровадити чіткі умови перетинання російськими вояками кордону країни. Усі вантажі для потреб ЧФ підлягали експортному контролю. А будь-яка передислокація вояків і бойової техніки ЧФ РФ у Криму дозволялася тільки після завчасного — за три доби — попередження начальника Генерального штабу України. Така контрольна активність Києва викликала роздратування Москви.

Пiсля того, як Леонід Кучма мав телефонну розмову з тодішнім прем'єром Росії Сергієм Степашиним, рішенням Кабінету Міністрів від 9 червня дію Постанови № 863 було призупинено, бо, як тоді пояснювалося, виникла потреба провести необхідні консультації із “компетентними органами” Росії. На прикладі Су-24 нині можна стверджувати, що для Росії ці консультації мають досить продуктивний характер. Чого не скажеш про позаблокову і поки що без'ядерну Україну...

№178 28.09.1999 “День”

РБК. 28 сентября, Москва. Председатель правительства России Владимир Путин подписал распоряжение N 1483-р о проведении с участием заинтересованных федеральных органов исполнительной власти переговоров с Казахстанской и Украинской сторонами о подготовке Соглашения между правительством РФ, правительством Республики Казахстан и кабинетом министров Украины о создании Межправительственной комиссии по обеспечению полетов и эксплуатации орбитальных пилотируемых комплексов.

28.09.99
     КИЕВ,  28 сентября. /Корр. ИТАР-ТАСС Михаил Мельник/. На российском Черноморском флоте в Крыму с 1 октября начнется замена бомбардировщиков Су-17 на более современные Су-24м.
     Все новые самолеты, как сказал сегодня корреспонденту ИТАР-ТАСС пресс-секретарь министра обороны Украины Сергей Нагорянский, будут проинспектированы украинской стороной с тем, чтобы они не могли использоваться как носители ядерного оружия. "Это принципиальное решение. Безъядерный статус Украины - прежде всего. Мы его соблюдаем и будем соблюдать", - сказал Сергей Нагорянский. Пресс-секретарь министра выразил уверенность, что российская сторона "отнесется с уважением к законам Украины".
     На сегодня 22 самолета Су-17 входят в состав 43-й штурмовой морской авиаэскадрильи Черноморского флота, которая базируется на аэродроме под Симферополем. В четверг сюда должен прилететь первый Су-24м. Далее каждый российский самолет будет садится здесь с интервалом в одни сутки.

Фронтовой бомбардировщик Су-24м может быть использован как носитель ядерного оружия. Он пригоден для ведения боевых действий в любых метеоусловиях, днем и ночью, в том числе на малых высотах. Навигационное оборудование обеспечивает возможность ведения боевых действий с выходом в район цели по запрограммированному маршруту. Максимальная боевая нагрузка - 8 тонн. На вооружение советских ВВС поступил в 1983 году.ъ

29.09.99
Москва. 29 сентября. ИНТЕРФАКС - Суда "Морского старта" (Sea  Launch) в первые дни октября выйдут из базового порта Лонг Бич  в Калифорнии для осуществления первого коммерческого космического  запуска с плавучей платформы.
Об этом "Интерфаксу" сообщил помощник генконструктора РКК "Энергия"  по информационным вопросам Сергей Громов.
Первый демонстрационный запуск макета спутника по международной  программе "Морской старт" был успешно произведен 28 марта. В   этот раз ракетой-носителем "Зенит-3SL" на геостационарную орбиту  будет запущен реальный спутник связи DIRECTV-1.
Ориентировочно, запуск предполагается осуществить в середине  октября. Точная дата будет зависеть от хода заключительных электрических  испытаний, а также от перехода плавучего космодрома к точке старта,   расположенной в Тихом океане у острова Рождества вблизи экватора.  При благоприятной погоде переход должен занять две недели.
В настоящее время в порту Лонг-Бич все операции выполняются строго  по графику, сообщили в РКК. Здесь работает команда российский   специалистов в составе около 150 человек.
Следующие коммерческие запуски спутников с плавучего космодрома  планируются в январе, в апреле и августе 2000 года. Портфель  заказов на запуск космических аппаратов уже сейчас составляет  около 20 спутников связи, сообщил С.Громов.
Запуск спутников на геостационарные орбиты с экватора обеспечивает  наибольшую экономию энергии. Пунктом управления стартом служит   сборочно-командное судно (СКС), а пусковой установкой - плавучая  платформа "Одиссей" водоизмещением 30 тысяч тонн.

Учредителями международного консорциума Sea Launch Limited Partnership являются Boeing (40%), РКК "Энергия" (25%), норвежская Kvaerner (20%), а также украинские КБ "Южное" и "Южмашзавод" (вместе 15%).