Проданий через тендер, оголошений Нацагентством з реконструкції й розвитку, компанії “Agencia Turisticre Diversoes Chonglot” з Макао, “Варяг” мав піти з Миколаєва ще минулого року. Однак терміни його передавання покупцеві постійно відкладалися з різних причин. Останньою датою відходу було названо 1 листопада 1999 року, до цього часу, як розповів кореспонденту “Дня” гендиректор ЧСЗ Ігор Тихоненко, покупець повністю розрахувався за корабель — сума, отримана заводом, перевищила $26 млн., з яких $20 млн. — тендерна вартість “Варяга”, $1,8 млн. — витрати на підготовку до буксирування, а решта — витрати на експлуатацію корабля й штрафні санкції за невчасне його виведення. Однак, після того, як було призначено дату відходу корабля, оформлено всі документи, зроблено оплати різним службам, покупець повівся неадекватно й заявив про намір добудовувати “Варяг” на миколаївській верфі, зокрема, встановити на корабель двигуна, щоб він зміг відправитися з України своїм ходом.

За даними прес-служби ЧСЗ, у цей час підписано документи про передавання “Варяга” заводу на відповідальне зберігання. До 15 грудня замовник має дати заводу технічні завдання, а на початок майбутнього року після розробки проекту й усіх необхідних документів намічено підписання генерального контракту на реконструкцію авіаносця.

Сергей ИЩЕНКО "Сегодня" за 17.11.99

Эта африканская страна издавна славится большими запасами черного золота. Однако, пребывая многие годы в международной изоляции, официальный Триполи не мог как следует распорядиться богатством своих недр. ООН сжалилась над Ливией и отменила ранее наложенное на нее эмбарго. Понятное дело, после такого решения эмиссары со всех концов света заторопились в Триполи заключать выгодные торгово-экономические соглашения. Украинские дипломаты долгое время откладывали свидание с лидером ливийской революции полковником Муамаром Каддафи. Небезосновательны опасения, что США и западные страны могут довольно неоднозначно расценить подобные визиты.

Теперь же украинско-ливийским отношениям дан "зеленый свет". Интересно, что ливийцы не меньше нашего заинтересованы в двухстороннем сотрудничестве. Ливийцы в первую очередь заинтересованы в украинских медиках, учителях и строителях. Уже на сегодняшний день в Ливии работают по контракту 500 врачей с Украины. Взаимовыгодным обещает также быть проект договора о защите инвестиций украинских и ливийских капиталовкладчиков, есть интересные наработки в военно-промышленной сфере, в области металлургии и кораблестроения. Словом, в украинском правительстве постепенно приходят к пониманию того, что многовекторность нашей внешней политики нужно декларировать не только на словах, но и подкреплять конкретными делами.

ТЕНДЕР НА СПОРУДЖЕННЯ ФРЕГАТІВ ДЛЯ ВМС БАНГЛАДЕШ ВИГРАЄ УКРАЇНА?

17.11.99 
     МИКОЛАЇВ, 17 листопада. /Анатолій Кузнецов - ДІНАУ/. Із зацікавленістю чекають повідомлень з Дакки, де сьогодні має проходити засідання Комітету у справах оборони  парламенту Бангладеш з питання закупівлі бойових кораблів для ВМС цієї країни за тендерами, корабели Миколаєва. Один з них передбачає спорудження фрегатів.
     Як відомо, у фінал цього тендера торік вийшли Чорноморський суднобудівний завод з партнерами і південнокорейська корпорація ДЕУ. Однак минулого літа, як видно з зарубіжної преси, в м.Дакка вибухнув скандал. Командувача ВМС обвинуватили в тому, що невірно було зроблено ставку на ДЕУ, суднобудівні заводи якої сьогодні відійшли до японської компанії "Міцуї", що даремно були відхилено інші цікаві проекти. Все це скінчилося зміною керівництва ВМС Бангладеш, і тепер парламентський комітет цієї країни розглядає питання про проведені тендери. Джерело в Миколаєві не виключає, що можливий ретендер по фрегатах, тобто проведення всієї процедури по новому колу, повідомляє кореспондент ДІНАУ.
     Розробником передконтрактного проекту українського фрегата став Казенний дослідно-проектний центр кораблебудування України. У тендері брали участь дванадцять компаній з дев'яти країн. Восени 1997 року залишилося три претенденти - південнокорейські ДЕУ і Хюнде, а також українська сторона. Проаналізувавши свої шанси, суперники зняли одного свого претендента, щоб підвищити шанси ДЕУ. Однак остання, як відомо, зазнала сильної кризи. До того ж, як вважають у Миколаєві, позиції конкурента послаблює і той факт, що він не володіє  знаннями з проектування корабля з надійним протиатомним захистом, тоді як українська сторона досвід у цій галузі накопичувала з 1945 року. Ще одна перевага України в тому, що моряки Бангладеш могли бачити миколаївські кораблі  споруди в Індії, де добре налагоджено їх постачання і ремонтну базу, в тому числі для газотурбінних двигунів.

УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ ЗА ПІДСУМКАМИ ТЕНДЕРА НА БУДІВНИЦТВО ФРЕГАТА ДЛЯ ВМС БАНГЛАДЕШ ПЕРЕНЕСЕНО НА КІНЕЦЬ ЛИСТОПАДА

 19.11.99 
 Миколаїв. 19 листопада, УНІАН. Ухвалення остаточного рішення за підсумками  тендера на будівництво фрегата для ВМС Держави Бангладеш (Південно-Східна  Азія) перенесено на кінець листопада. Передбачається, що остаточний  вибір проводитиметься між пропозицією суднобудівного департаменту корейської  компанії "ДЕУ" і проектом фрегата, розробленим Українським казенним  дослідницько-проектним центром кораблебудування. 

Л.КУЧМА В РАМКАХ САМІТУ ОБСЄ ПІДПИСАВ УГОДУ З АДАПТАЦІЇ ДОГОВОРУ ПРО ЗВИЧАЙНІ ЗБРОЙНІ СИЛИ В ЄВРОПІ

 19.11.99
Київ. 19 листопада, УНІАН. Президент України Леонід КУЧМА разом з керівниками  29 держав - учасниць Договору про звичайні збройні сили  в Європі   підписав угоду з адаптації  цього документу. 
  Договір про ЗЗСЄ, підписаний у 1990 році, розроблявся в умовах жорсткого  військового протистояння  НАТО і Варшавського договору і був спрямований  на значне скорочення звичайних озброєнь, запобігання військовій конфронтації  в Європі. Рішення щодо необхідності адаптації договору було прийнято  на першій Конференції з огляду дії ДЗЗСЄ у травні 1996 року. У результаті  переговорів була скасована блокова структура договору і розроблена  нова система контролю над звичайними озброєннями, яка передбачає індивідуальні  зобов'язання держав-учасниць щодо обмеження максимальної кількості  бойових танків, бойових броньованих машин, артсистем великого калібру, бойових літаків і ударних вертольотів.
 Як повідомили УНІАН в прес-службі  МЗС, для України  важливе значення   становить фіксація в  тексті угоди положень, які передбачають виведення  з-під "флангових обмежень" Автономної Республіки Крим, Запорізької,  Миколаївської та Херсонської областей. 
  При цьому максимальні рівні наявності озброєнь для України не зазнали  змін: 4080 бойових танків, 5050 бойових броньованих машин, 4040  артсистем,  1090 бойових літаків і 330 ударних вертольотів. За цими показниками  Україна практично посідає друге після Росії місце в Європі. 
 В Угоду  з адаптації також включені положення, які визначають необхідність  надання згоди держав-учасниць на розміщення іноземних озброєнь. 
  З метою зміцнення стабільності і передбачуваності в Центральній Європі  Білорусія, Німеччина, Польща, Словаччина, Угорщина, Україна та Чехія  зробили політичні заяви стосовно стриманості у нарощуванні озброєнь  на своїй території.
  У контексті адаптації Договору заяву щодо стриманості у розгортанні  військових сил зробили країни НАТО. Окрім цього Польща, Словаччина,  Угорщина і Чехія заявили про зниження до 2003 року своїх територіальних  рівнів для наявності озброєнь. 

Договір про звичайні збройні сили в Європі буде відкритий для приєднання інших країн. Угода з адаптації ДЗЗСЄ підлягає ратифікації державами-учасницями.

Віктор ВОРОНЮК, “День” за 20.11.99

Щодо самої ракети, то, за твердженням Е.Кузнецова, вона абсолютне ноу-хау української науки і промисловості. Зокрема, триступеневий носій “Циклон-4” суттєво відрізняється від раніше створених ракет сiмейства “Циклон”. Основними конструктивними відмінностями ракети є застосування третього ступеня зі збільшеним на 30 відсотків запасом палива, сучасної високоточної авіоніки (систем управління та телеметричних вимірювань), багаторазового включення двигуна третього ступеня, застосування головного обтікача зі збільшеним об'ємом для корисного навантаження. Окрім того, здійснено прогресивну схему складання і транспортування ракети-носія на стартовому комплексі. Цікаво, що на основі РН “Циклон-4” можливе створення сiмейства ракет шляхом оснащення першого ступеня твердопаливними прискорювачами, рідинними модулями та паливними баками в різноманітних комбінаціях.

В НКАУ сподіваються, що розміщення стартового комплексу на бразильському космодромі через його вдале географічне положення забезпечить максимальне використання енергетичних можливостей ракети- носія “Циклон-4” і дозволить охопити широкий спектр світового ринку космічних послуг.

Валентин БАДРАК, УНИАН . “Зеркало недели” за 20.11.99

Но, главное, этот документ обозначил включение зеленого света новому крупному международному космическому проекту масштаба “Морского старта”. Удивительно, но объективный факт: Украина принимает участие во всех крупнейших интернациональных проектах в области космоса. Удивительно, потому что национальная космическая отрасль получает такие же крохи как и все другие. А факты: Sea Launch, Globalstar, проект создания МКС — Международной космической станции, проект модернизации межконтинентальной баллистической ракеты СС-18 в коммерческий ракетоноситель “Днепр”, участие украинского космонавта в работе на орбите многонационального экипажа и, наконец, проект использования модернизированного “Циклона-4” на приэкваториальном бразильском космодроме в Анканталье. Без преувеличения, такой послужной список может являться несомненным свидетельством того, что Украина есть космическое государство.

Серьезные контакты с Бразилией начались в 1995г. Многие технические вопросы уже были решены в 1997г., когда Украина впервые учавствовала в работе международного авиакосмического салона FEDAE-97 в Чили. Однако Украина не была участником Режима контроля за ракетными технологиями и в какой-то момент казалось, что этот проект не пойдет. Как не пошел проект по совместной работе с французами, в рамках которого предполагались и пуски украинских ракет с космодрома Куру. Уже тогда Украина продемонстрировала удивительное послушание, о котором ее никто даже не просил. Например, сделала одностороннее заявление (правда, также как Китай, Израиль и Румыния) о намерении твердо придержаться принципов РКРТ, даже не являясь его членом. Сначала это не дало всходов. Но когда в прошлом году ее настоятельно “попросили” отказаться от заманчивого Бушерского контракта, украинские лидеры вовремя смекнули выторговать членство в РКРТ. Напомним, что РКРТ — неформальный межправительственный режим, направленный против увеличения возможностей критических стран к созданию ракет. Другими словами, это ассоциация “не- соглашения” из 30 наиболее технологически развитых государств, созданная с целью ограничения рисков от оружия массового поражения. С января 1993 было принято решение расширить Режим таким образом, чтобы охватить средства поставки всех видов оружия массового поражения.

Несмотря на принятие в состав Режима, даже в начале текущего года А.Негода сказал следую- щее: “Сегодня мне бы пока не хотелось говорить о судьбе этого проекта (использования РН “Циклон” на бразильском космодроме — Авт.). Есть еще ряд трудностей, связанных с передачей ракетных технологий этой стране. Такие ограничения связаны с международным Режимом контроля за ракетными технологиями, участником которого является Украина”. Даже, несмотря на то, что сама Бразилия тоже является участником этого Режима. Если говорить о де-факто, Украине необходимо было, чтобы США положительно восприняли эту новую инициативу в области космоса. К ноябрю 1999г. этот вопрос был решен на политическом уровне, что является неплохим результатом, учитывая, что для реализации проекта пусков украинских ракетоносителей с морской платформы Украине пришлось разработать и подписать пять отдельных межправительственных соглашений. Несмотря на трепетное и более чем осторожное отношение США к вопросам передачи ракетных технологий (еще живо в памяти приостановление по подобным причинам Госдепартаментом США проекта Sea Launch), Украина не только получила возможность реализовать этот проект, но и очень серьезно рассматривает вопрос подключения к нему частных американских компаний. Всплывал даже вопрос использования “Циклона” на американском космодроме во Флориде, то, скорее всего, такое решение не будет принято из-за традиционной гептиловой начинки ракетоносителя (только “Зенит” имеет экологически чистое топливо).

Комментируя вопросы, связанные с Режимом контроля за ракетными технологиями, гендиректор НКАУ намекнул, что “поскольку этот проект прямо или косвенно затрагивал интересы ряда стран, много времени пришлось уделить консультациям с ними”. Действительно, человечество имеет не очень большой опыт реализации широкомасштабных космических проектов. Если принять во внимание, что Бразилия наряду с Аргентиной и ЮАР была близка к созданию ядерного оружия, а также тот факт, что не имеется никакого существенного технологического различия между космическими пусковыми установками и межконтинентальными баллистическими ракетами, то ози- рания назад не покажутся такими уж необоснованными. С другой стороны, их наличие свидетельствует о масштабах проекта. А экс-секретарь Совета национальной безопасности и обороны Украины Владимир Горбулин в свое время заметил, что именно полноправное участие Украины в этом Режиме и позволило продвинуть этот гигантский по перспективам проект.

Немаловажно, что этот проект не будет конкурировать с другим глобальным проектом с участием Украины — “Морским стартом”, поскольку в них участвуют ракеты разных классов. Украинские и бразильские эксперты в области космоса считают, что коммерческий успех проекту обеспечен хотя бы уже потому, что сегодня ярко прослеживается тенденция к уменьшению веса спутников, что должно обеспечить спрос именно на “Циклоны-4”. Кстати, на сегодняшний момент уже имеются конкретные заказчики, которых участники проекта не захотели назвать, ссылаясь на уровень конкуренции на рынке космических услуг. Что же касается квот на пуски и соответствующих лицензий, то эти вопросы, а также вопросы стоимости таких услуг, в общем, правила поведения на космическом рынке, Украина будет согласовывать с США. По мнению А.Негоды, главное, что проект позволит создать как в Украине, так и в Бразилии несколько тысяч новых рабочих мест, а сам по себе он является развитием уже четко очерченной тенденции последних лет — “глобализации и коммерциализации космической деятельности”.

Украина и Бразилия подписали соглашение о сотрудничестве в области освоения космоса

22.11.99

Украина настаивает на ратификации нью-йоркских договоренностей которые оформляют правопреемственность Киева по договору по противоракетной обороне

 22.11. 
     КИЕВ, 22 ноября. /Корр.ИТАР-ТАСС Раиса Стецюра/. Украина настаивает на ратификации нью-йоркских договоренностей 1997 года, юридически оформляющих правопреемственность Киева по договору по противоракетной обороне /ПРО/. Об этом заявил первый заместитель главы МИД Украины Александр Чалый.
     После состоявшихся сегодня переговоров со специальным посланником госсекретаря США по вопросам новых независимых государств Стивеном Сестановичем он, беседуя с журналистами, сказал, в частности: "любые изменения договора без решения правопреемственности будут юридически несостоятельны". По словам А.Чалого, стороны договорились продолжить обмен мнениями по данному вопросу, дав понять таким образом об отсутствии единого подхода к проблеме.

Стивен Сестанович, в свою очередь, особо подчеркнул, что США продолжат консультироваться с Украиной, поскольку Киев является правопреемником "многочисленных международных соглашений о ядерном сокращении, в том числе и договора по ПРО". "Цель США - сохранить Договор, но в то же время мы хотим оставить за собой право внести в него изменения, чтобы противостоять новым вызовам безопасности, которые возникают в мире", - подчеркнул С.Сестанович.

Сергій ЗГУРЕЦЬ, “День” за 23.11.99

Але, якщо союзні республіки попервах між собою начебто порозумілися, то у відносинах з НАТО у новій військово-політичній ситуації для Росії виглядало все набагато песимістичніше. Північноатлантичний альянс де-факто отримав майже триразову кількісну перевагу над Росією за всіма параметрами військових потужностей. Прагматичні натовці розуміли, що радіти такому розкладу можна — але недовго. Москві роль аутсайдера явно буде не по нутру. І російські генерали разом із політиками з досадою трохи поламають голову над тим, як компенсувати це відставання, але за своєї бідності і не вигадають нічого кращого, як нашпигувати максимально наближені до ситої Європи російські гарнізони носіями з тактичними ядерними боєголовками. Явно неприємне сусідство. Так що знову треба сідати за стіл переговорів і домовлятися…

Україна ж думала лише про “фланги”. У спадщину від Варшавського пакту країна отримала додаткові обмеження, через які в 5 областях України Київ міг розташувати незначну кількість озброєнь — десь близько 7 відсотків від загальної кількості. У так звану “флангову зону” потрапили Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області та Республіка Крим. Міноборони та МЗС побивалися на переговорах із партнерами по договору, що, виходячи з нових військово-політичних реалій, викликаних розпадом Варшавського пакту і Радянського Союзу, такі обмеження дискримінаційні для позаблокової країни. Адже за таких умов неможливо раціонально будувати оборону. Втім, протягом тривалого часу на аргументи Києва на переговорах у Відні уваги не звертали.

У разі необхідності на території трьох нових членів НАТО, щоб у Росії не здіймали тривогу, командування Альянсу може тимчасово розмістити не більше трьох дивізій натовського зразка. Більш того, політичні зобов'язання не збільшувати збройну потужність поблизу російських і білоруських кордонів виразили готовність взяти на себе як 19 країн НАТО загалом, так і окремо Польща, Угорщина, Чехія, Німеччина, а також Словаччина. Причому останні готові не тільки не підвищувати рівні збройних сил, але спочатку знизити, а потім і заморозити їх. Чого від Росії, до речі, не вимагали — за винятком “дріб'язку” в Грузії. До того ж Москва значно потіснила натовців і по флангових обмеженнях для військових угруповань у Ленінградському та Північнокавказькому округах. Ліміти створювали Росії проблеми, схожі з українськими. Загалом, складається враження, що Захід вирішив не сваритися з непередбачуваним російським ведмедем. Але такою є лише нинішня ситуація. Що ж на перспективу?

Друга зона — Закавказзя. Сьогодні війська НАТО, насамперед, Туреччини та Росії розділені групою країн, на які намагаються чинити тиск обидві сторони. У результаті ми маємо те, що не вщухає вірмено-азербайджанський конфлікт, нестабільність у Грузії. Бажання Тбілісі в цій ситуації стати під парасольку безпеки Північноатлантичного альянсу, заяви лідерів Азербайджану про готовності розмістити у себе військову базу НАТО — поки лише гасла. Але першим практичним намірам у цьому напрямку, можна чекати, буде покладено край із боку Москви, як-то кажуть, з усією суворістю революційного моменту. Не знаю, чи будуть це й надалі бомбардування непізнаними літаючими об'єктами, з якими от-от звикнеться Грузія, чи щось більш вишукане відразу щодо НАТО…

Так що в результаті ми маємо рівняння, в яке в майбутньому можуть бути вписані зовсім інші цифри, аніж сьогодні. І тоді його знову доведеться вирішувати по- новому. Якщо, звісно, знову вистачить для цього сил і часу. А поки всі ставки зроблено на оновлений ДЗЗСЄ, який набере чинності тільки після його ратифікації парламентами всіх країн. Процедура довга і непередбачувана. Тут варто пригадати долю іншого військового Договору — про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-2) — який став заручником по осі Москва — Вашингтон. Раз за разом, відкладаючи ратифікацію цього Договору, російська Дума вважає, що має важіль тиску на США, які зацікавлені у зменшенні кількості стратегічних ядерних боєголовок у Росії. Але з вигідним Москві ДЗЗСЄ ситуація може повторитися із точністю до навпаки. Президент США Білл Клінтон вже заявив, що договір не буде ратифіковано американським сенатом, доки Росія не скоротить чисельність федеральних військ на Північному Кавказі — там якраз розташований один із її “флангових районів”.

УКРАИНА ЗАВЕРШАЕТ ВЫПОЛНЕНИЕ КОНТРАКТА НА ПОСТАВКУ ТАНКОВ ПАКИСТАНУ

 23.11.99
 Харьков. 23 ноября. ИНТЕРФАКС-УКРАИНА - Завод им. Малышева (Харьков)  успешно завершил выполнение контракта по производству бронетехники  для Пакистана.
 Как сообщил генеральный директор предприятия Григорий Малюк на  пресс-конференции в Харькове во вторник вечером, "несколько часов  назад завод отправил состав с последними 25 танками пакистанского  заказа".
  Однако, как подчеркнул Г.Малюк, завершен лишь "базовый контракт",  на основе которого будет развиваться дальнейшее сотрудничество  между Украиной и Пакистаном. 
 По его словам, Завод им. Малышева и конструкторское бюро по машиностроению  им. Морозова, обсуждает с пакистанской стороной различные варианты  взаимодействия по организации сервисного обслуживания спецтехники,  а также ее модернизации. 
 "Поле для сотрудничества - огромнейшее", - заявил Г.Малюк, напомнив,  что его предприятие также участвует в совместном пакистанско-китайском  танковом проекте "Аль-Халид". (Украина будет поставлять в рамках  данного проекта дизельные двигатели мощностью 1200 л.с. и трансмиссии  - ИФ-У)

ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ІМ. МАЛИШЕВА ЗАВЕРШИВ ВИКОНАННЯ КОНТРАКТУ НА ВИГОТОВЛЕННЯ 320 ТАНКІВ Т-80УД ДЛЯ ІСЛАМАБАДУ

 23.11.99 
 Харків. 23 листопада. УНІАН. Державне підприємство "Завод ім. Малишева"  завершило виконання україно-пакистанського контракту на виготовлення  320 танків Т-80УД для Ісламабаду. 
 Як повідомив на прес-конференції заступник міністра промислової політики  України, генеральний директор заводу Григорій МАЛЮК, у вівторок було  відправлено 25 бронемашин останньої партії танків, які підприємство  випускало протягом двох з половиною років за контрактом на суму 650  млн. доларів, укладеним влітку 1996 року. Він підкреслив, що цей контракт  був найбільшою угодою України за роки незалежності у галузі виробництва  військової техніки, і його успішним виконанням вона довела, що по праву  вважається високорозвинутою індустріальною державою. Гендиректор зазначив,  що виконання контракту дало змогу Україні увійти в число 10 найбільших  експортерів військової техніки та озброєнь і у надзвичайно короткі  терміни розв'язати кілька важливих завдань. Серед них він назвав створення  замкнутого виробничого циклу з випуску бронетехніки, чого практично  не має жодна країна світу, виробництво зварно-катаної башти та артилерійської  системи для танка. 

УКРАЇНА ВИКОНАЛА КОНТРАКТ НА ВИРОБНИЦТВО І ПОСТАВКУ ТАНКІВ ПАКИСТАНУ

 23.11.99 
     ХАРКІВ, 23 листопада. /Володимир Фоменко - ДІНАУ/. Сьогодні у другій половині дня з Харкова відправлений залізничний ешелон з партією танків на адресу Пакистану. Частину шляху бойові машини подолають на кораблі морем. Всі 25 машин пройшли суворе приймання представників армії Пакистану безпосередньо на заводі. Сьогодні Україна фактично завершила виконання своїх зобов'язань перед Пакистаном згідно з підписаним в 1996 році контрактом на виробництво 320 бойових машин Т-80УД загальною вартістю 650 мільйонів доларів.
     - Співпраця з Пакистаном триває, - заявив сьогодні в інтерв'ю кореспонденту ДІНАУ генеральний директор державного підприємства "Завод імені Малишева" Григорій Малюк. - Наш завод і два конструкторські бюро  - з машинобудування і двигунів - зараз займуться організацією польового і капітального ремонтів поставлених в Пакистан танків. Згідно з досягнутими з пакистанською стороною домовленостями планується налагодити виробництво запасних деталей бойових машин. Не виключено можливості закупівлі Пакистаном на нашому підприємстві ще однієї великої партії танків.
     Одним з найважливіших результатів реалізації пакистанського контракту Григорій Малюк як заступник міністра промислової політики України вважає створення в Україні замкненого циклу танкового виробництва. У світі надто мало країн, рівень промисловості і науки яких дає змогу вирішувати такі масштабні завдання. Григорій Малюк зазначив, що Україна зараз входить в першу десятку світових експортерів озброєнь.

Співпраця з організації різних видів ремонту бойових машин, можливе збільшення замовлення на танки - це логічне продовження першого українсько-пакистанського контракту. Але вже напрацьовані і починають реалізовуватися й інші напрями співробітництва двох країн в цій сфері. Україна включається в два великі проекти - виробництво китайсько-пакистанського танка і модернізація бойових машин Т-59 китайського виробництва, які перебувають на озброєнні армії Пакистану.

ХАРКІВСЬКІ ТАНКОБУДІВНИКИ СПІВПРАЦЮЮТЬ ІЗ ЗАХІДНИМИ ФІРМАМИ З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ОЗБРОЄНЬ УКРАЇНСЬКОГО ТАНКУ

 23.11.99 
     ХАРКІВ, 23 листопада. /Володимир Фоменко - ДІНАУ/. До створення дослідного зразка 120-мм танкової гармати приступили спеціалісти Харківського конструкторського бюро з машинобудування імені Морозова спільно із співпрацівниками швейцарської фірми "Swiss Ordnace Enterprice Corp". У разі досягнення хорошого результату, нова зброя встановлюватиметься на українські танки. Гармата має відповідати стандартам НАТО.
     У цьому зв'язку фахівці повідомили кореспонденту ДІНАУ, що тільки дев'ять країн світу мають достатній технологічний рівень для виробництва гармат, зокрема танкових гармат. Раніше бойові машини з маркою харківського заводу імені Малишева оснащувалися російськими гарматами. У ході роботи над виконанням замовлення для Пакістану виникли труднощі з такими поставками. Перед Україною постало завдання освоєння виробництва танкових гармат. Трохи більше, ніж два роки тому це найскладніше технічне завдання було успішно виконано силами фахівців Сумського машинобудівного виробничого об'єднання імені Фрунзе та заводу імені Малишева. При цьому декілька головних параметрів гармати було значно поліпшено порівняно з російським аналогом. Для організації виробництва на заводі імені Малишева було створено цех, для якого у швейцарської фірми "Аджі" закуплено унікальне обладнання.
     Порівняльні випробування нового українського танку Т-84 показали, що машина входить у п'ятірку найліпших у світі танків. Тому потенційний ринок збуту дуже широкий. Однак армії багатьох країн додержуються стандартів НАТО. Наприклад, для танкової гармати це дещо інший калібр, снаряд. Фахівці ХКБМ імені Морозова передбачили можливість установки в башті Т-84 гармати НАТОвського стандарту. Нині проробляються різні варіанти її виробництва під такий стандарт. Особливо це актуально напередодні танкового тендеру, оголошеного Туреччиною. Україна вже отримала запрошення взяти участь у тендері.

Нарушение Договора по ПРО, к которому приведет развертывание национальной ПРО США, может нанести ущерб стратегической стабильности в мире, считает глава МИД Украины

 23.11.99 
     КИЕВ, 23 ноября. /Корр.ИТАР-ТАСС Раиса Стецюра/. Изменение существующего статуса-кво в области противоракетной обороны серьезно повлияет на стратегическую стабильность в мире. Такое мнение выразил сегодня журналистам глава украинского МИД Борис Тарасюк, комментируя планы США по развертыванию национальной ПРО.

Коснувшись возможных изменений в Договоре по ПРО от 1972 года, глава внешнеполитического ведомства сказал, что "стороны не должны занимать позицию - или все, или ничего", "должны быть приложены усилия для поиска взаимоприемлемого варианта, который бы учитывал интересы всех участников Договора".

РЕАЛИЗАЦИЯ УКРАИНО-ПАКИСТАНСКОГО КОНТРАКТА ДОКАЗАЛА, ЧТО УКРАИНА ЯВЛЯЕТСЯ ИНДУСТРИАЛЬНЫМ ГОСУДАРСТВОМ - МАЛЮК

 24.11.99
 Харьков. 24 ноября. ИНТЕРФАКС-УКРАИНА - Успешная реализация украинско-пакистанского  оружейного контракта доказала всему миру, что Украина является  индустриальным государством, заявил во вторник на пресс-конференции  в Харькове генеральный директор "Завода им. Малышева" Григорий  Малюк.
  Подводя итоги трехлетней работы, Г.Малюк подчеркнул, что в ходе  реализации пакистанского контракта Украина создала замкнутый  цикл производства бронетехники. "Это огромный успех! Практически  ни одна страна мира этого не имеет", - заявил он. 
 Он еще раз напомнил, что замыкание производственного цикла было  вынужденным ответом Украины на заявления некоторых российских  политиков о возможном прекращении поставок комплектующих для  танков.
  В то же время, отметил он, в настоящее время предприятие стремится  к развитию взаимовыгодного сотрудничества с Россией. 
 Г.Малюк особо отметил тот факт, что в сжатые сроки завод освоил  тысячи технологических процессов и широкую номенклатуру принципиально  новых для предприятия изделий. 
 Так в частности, освоено производство сварно-катаных башен, артиллерийских  систем, гусеничных траков. 
 Кроме того, по словам генерального директора, для выполнения  заказа на предприятии был проделан "колоссальный" объем работ  по восстановлению производства и всей инфраструктуры завода.  Трудности восстановительного периода сравнимы с теми, которые  испытал завод во времена Великой Отечественной войны, когда предприятие  эвакуировалось на Урал, считает Г.Малюк.
  Председатель Харьковской облгосадминистрации Олег Демин заявил  в ходе пресс-конференции, что, выполняя пакистанский контракт,  "Завод имени Малышева" показал всем предприятиям региона пример  того, "как надо выходить из кризиса".
  Он также отметил, что "Завод им. Малышева" привлек к выполнению  пакистанского заказа десятки предприятий Харьковской области,  что дало им возможность восстановить производство. 
 При этом О.Демин назвал малышевцев "провозвестниками будущего",  подчеркнув, что они работают уже не на сегодняшний, а на завтрашний  день.

Контракт с Пакистаном на общую сумму $650 млн. на поставку 320 танков Т-80УД был подписан летом 1996 года.

Щоб уникнути політичного впливу на виконання контракту, багато які підприємства України освоїли виробництво деталей і вузлів. Основний тягар переходу на повністю український танк ліг на плечі харківських машинобудівників. На підготовку нового виробництва було витрачено 34 мільйони гривень. Одна тільки артилерійська система вимагала виготовлення обладнання для 1600 деталей. Це не враховуючи зусиль колективу Сумського машинобудівного об'єднання ім. Фрунзе, де освоїли лиття гармати. Але тепер в Україні створено ледве чи не єдину в світі замкнену технологічну систему з виробництва танків. Влітку цього року виник концерн “Бронетехніка”, куди входять близько 40 підприємств. Іншими словами, Україна може випускати й продавати сучасні бойові машини, не побоюючись якихось політичних коливань. При укладенні міжнародних контрактів ця обставина враховується особливо.

Голова обласної держадміністрації Олег Дьомін дуже точно зазначив, що, виконуючи пакистанський контракт, завод імені Малишева не обмежився боротьбою за виживання, а посилено працював на перспективу. В конструкторських розробках є й нові танки, й двигуни для суден і тепловозів, і багато що інше, у чому незабаром матиме потребу ринок. І це найголовніше досягнення. Малишевський колектив для Харківщини визначає дуже багато: рівень виробництва, внутрішню політику, завантаження інших підприємств, нарешті, просто рівень життя. За час виконання пакистанського контракту тут була найбільша зарплата серед усіх великих підприємств. Завод зберіг майже всю свою соціальну сферу й, навіть, продовжує будувати житлові будинки. Підбиваючи підсумки, Григорій Малюк сказав: “Ми нічого не втратили. Прибуток набагато перевищує витрати. Крім того, в зв'язку з виконанням цього замовлення 5 тисяч чоловік отримали роботу”.

По-друге, чимало надій тут покладають на нові замовлення. Михайло Борисюк спростував повідомлення деяких російських газет про те, що Україна вибула з тендера, що проводився в Греції. Зовсім недавно делегація фахівців під його керівництвом повернулася з Греції. Шанси виграти грецький тендер досить високі. А поширення таких чуток — це прийоми в конкурентній боротьбі, не більше. Триває робота над контрактами з постачання менш значних партій бойової техніки до інших країн.

Втриматися на цьому ринку — дійсно завдання національної важливості.

Одним из наиболее важных результатов реализации пакистанского контракта г-н Малюк считает создание в Украине замкнутого цикла танкового производства. В мире крайне мало стран, уровень развития промышленности и науки которых позволяет решать такие масштабные задачи. По его словам, Украина сейчас входит в первую десятку мировых экспортеров вооружений.

УКРАЇНА ВКЛЮЧИЛАСЯ В РЕАЛІЗАЦІЮ ПРОГРАМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ БРОНЕТАНКОВОЇ ТЕХНІКИ ЗБРОЙНИХ СИЛ ПАКИСТАНУ

 25.11.99 
     ХАРКІВ, 25 листопада. /Володимир Фоменко - ДІНАУ/. Україна включилася в реалізацію програми модернізації танків Т-59, які знаходяться на озброєнні армії Пакистану. Як повідомив кореспонденту ДІНАУ начальник Харківського конструкторського бюро з машинобудування імені Морозова генерал-лейтенант Михайло Борисюк, ідеться про танки, які вироблялися в Пакистані за китайською ліцензією. Танк Т-59 було створено в Китаї за аналогією до радянського Т-55. Технологію модернізації Т-55 розроблено в Харкові фахівцями КБ імені Морозова та державного підприємства "Завод імені Малишева". Це значною мірою визначило вибір України в якості партнера щодо реалізації пакистанської програми модернізації бронетанкової техніки. За словами генерал-лейтенанта Михайла Борисюка, Україна забезпечить поставки для модернізації танків Т-59 моторно-трансмісійного відділення, інших комплектуючих.
     На сьогодні танкові дизелі українського виробництва є найбільш надійними для роботи в умовах таких спекотливих країн як Пакистан. Це особливо переконливо засвідчила експлуатація понад 300 танків Т-80 УД, які постачає в Пакистан завод імені Малишева.
     Модернізацію бронетанкової техніки Україна розглядає як один з найбільш перспективних напрямів роботи на світовому ринку озброєнь, повідомив кореспонденту ДІНАУ заступник міністра промислової політики України Григорій Малюк. Лише в країнах арабського світу нараховується близько 10 тисяч танків радянського виробництва Т-72, ресурс яких вичерпано, або близький до такого стану. Українські конструктори та танкобудівники розробили кілька технологій модернізації різноманітних типів танків радянського виробництва. Головними моментами модернізації є заміна двигуна, трансмісії, системи керування вогнем. Одна з технологій передбачає участь у проекті фірм Франції та Чехії. Французька фірма "Sagem" постачає системи керування вогнем, а чеська фірма "PSP Boheia" забезпечує менеджмент.

Україна активно пропонує свої технології модернізації на міжнародних виставках озброєнь, проводить переговоры. Запрошення взяти участь у пакистанській програмі модернізації Т-59 підтвердило перспективність такого напряму роботи на світовому ринку озброєнь.

ПРЕДСТАВИТЕЛИ ХАРЬКОВСКОГО ЗАВОДА ИМЕНИ МАЛЫШЕВА ОБСУЖДАЮТ В ГРЕЦИИ ВОЗМОЖНОСТЬ ПОСТАВОК УКРАИНСКИХ ТАНКОВ

 28.11.99
 	Киев. 28 ноября. ИНТЕРФАКС-УКРАИНА - Делегация Завода имени  Малышева (Харьков) вылетела в Грецию для переговоров об участии  в тендере на поставку танков украинского производства. 
 Об этом сообщил первый вице-премьер-министр Анатолий Кинах на  заседании правления УСПП в субботу.
 Он напомнил, что правительство страны в начале ноября предоставило  заводу имени Малышева статус спецэкспортера, что дает ему право  самостоятельно реализовывать за рубежом свою продукцию. 
 На днях генеральный директор госпредприятия "Завод им. Малышева"  Григорий Малюк сообщил, что Украина и Греция продолжают переговоры  относительно поставки новых украинских танков Т-84 для греческой  армии.
  Кроме того, по словам гендиректора, в настоящее время предприятие  ведет переговоры более чем с десятью странами мира о поставках  спецтехники.
  Как сообщил ранее в интервью агентству "Интерфакс-Украина" министр  обороны Греции Апостолос Афанасиос Тсохадзопулос, окончательное  решение по выбору поставщика бронетехники для вооруженных сил  Греции будет принято в первом квартале будущего года. Ориентировочная  потребность Греции в бронетанковой технике на современном этапе  оценивается в пределах 500 машин. 

"Малышевцы" успешно завершили выполнение контракта общей стоимость $620 млн. на поставку 320 танков в Пакистан.