Процес ратифікації Договору збігся з процесом прийняття держбюджету Росії, перерозподілом влади між суб'єктами Федерації, а до всього — в цій державі по суті розпочалася парламентська і президентська передвиборчі кампанії. Це не могло не вплинути на рішення Ради Федерації. А без таких нашарувань, на мою думку, все могло піти інакше, адже саме керівники регіонів Росії насамперед зацікавлені в тому, щоб їхні зв'язки з Україною, з її регіонами були незаполітизованими. Глибинка Росії потребує дедалі нових запасів продовольства, причому в умовах безгрошів'я, як правило, на бартерній основі. Де їм ще знайти таких партнерів, як в Україні?

Рада Федерації знову розглядає бюджет і намагатиметься “виторгувати” в уряду нові поступки на користь регіональної, місцевої влади. Сенатори, відклавши ратифікацію Договору, просто “підвісили” таким чином уряд, виконавчу владу, яка, як відомо, має інший погляд на розвиток відносин з Українською державою. Це вже спостерігалося в Держдумі, тепер цей процес перекинувся і на верхню палату.

Мер Москви Ю. Лужков, зі свого боку, поспішає очолити гонку за президентське крісло, відібрати за допомогою націоналістичних, шовіністичних гасел якнайбільший електорат на лівому фланзі, де досі монопольно почувалися комуністи, державники всіх мастей. Найстрашніше те, що подібні гасла він ставить наріжним каменем у своїх програмах. Народ, заморочений перманентною економічно-фінансовою кризою, може проголосувати за нього. Тоді відносини між українським і російським народами будуть отруєні шовіністичним чадом. Лужков може згодом і відійти від такої антиукраїнської позиції, йому ж треба буде дбати і про свій міжнародний цивілізований імідж, проте зуби дракона вже будуть розсіяні на полі між нашими народами.

Слід звернути увагу і на активне використання у процесі розгляду Договору російських засобів масової інформації. В деяких виданнях, які претендують на респектабельність і толерантність, почав гуляти старий комуністичний термін “український націоналізм” (дивно, що без означення “буржуазний”), не забарилася і відверта дезінформація про начебто зумисне відключення від електропостачання кораблів і частин Чорноморського флоту. Кожній неупередженій людині зрозуміло, які негаразди кожної зими скрізь складаються з опаленням та енергетикою. Тим паче, що це відключення сталося через аварію в електромережі на території однієї з частин ЧФ. Але певним силам було вигідно надати цьому політичного забарвлення.

Думаю, що другий тур розгляду Договору в Раді Федерації матиме раціональніший характер. Поки що переважають емоції, інтереси політичних угруповань. Росія постійно випробовує себе на Україні — чи не втратила ще Москва колишньої владної спромоги, чи здатна вона об'єднати нову імперію? Загальновизнано, що Росія не стала б супердержавою, якби свого часу не включила до свого складу Україну. От дехто й намагається розіграти стару карту. Але нині, в нових геополітичних умовах, справжній інтерес російського народу — в рівноправних, нормальних, взаємовигідних відносинах з українським.