3-го лютого 2000 р. під головуванням Президента України Л.Д. Кучми відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони України, на якому було розглянуто питання «Про вдосконалення державного регулювання діяльності підприємств з іноземними інвестиціями в Україні».

На засіданні було проаналізовано стан та практику застосування нормативно-правової бази регулювання режиму іноземних інвестицій. Констатувалося, що її недосконалість призводить до розвитку переважно посередницької, а не виробничої діяльності, створенню нерівних умов конкуренції на внутрішньому ринку.

При цьому зазначалося, що пільговий режим для підприємств з іноземними інвестиціями призвів до значного зростання несплачених сум обов’язкових платежів до державного бюджету. Держава, створивши умови для залучення іноземних інвестицій для підйому своєї економіки, не отримує адекватної віддачі, а навпаки, зазнає суттєвих втрат.

Наголошувалося, що останнім часом дане явище набуло масштабів, загрозливих для економічної безпеки держави. Так, якщо у 1997 р. пільговий режим ввезення товарів та їх реалізації мали чотири великих підприємства, то у 1999 р. їх стало понад десять, а звільнення від платежів до бюджету сягнуло суми понад три мільярди гривень. Формально діючи в рамках закону, ці підприємства значно збільшили ввезення на територію України високоліквідних і високооподатковуваних, як правило, підакцизних товарів (таких, як лікеро-горілчані вироби, нафтопродукти), намагаючись монополізувати їх імпорт.

Так, у 1999 р. 77% бензину та 52% дизпалива було імпортовано лише чотирма фірмами. Серед них, наприклад, частка дочірнього підприємства «Актив» ТОВ фірми «АРІ» ЛТД у загальному імпорті становила 36% по моторних бензинах та 31% по дизпаливу; конотопська філія ТОВ «Підприємство «Лютня» і харківська філія ТОВ «Бізон» контролювали у 1999 р. по 10% всього імпорту бензинів моторних. У цілому оборот таких фірм по імпорту дизельного пального та моторних бензинів склав минулого року 1,6 млрд дол. США.

Держава фактично опинилася у залежності від цих підприємств, чия діяльність провокує значний ризик виникнення цінових криз та дефіциту товарів, в першу чергу, критичного імпорту.

Учасники засідання висловили занепокоєння з приводу того, що Конституційний суд України, незважаючи на конституційне подання народних депутатів і Кабінету Міністрів України, досі не розглянув по суті питання щодо законності звільнення підприємств, інвестиції яких були внесені та зареєстровані у період дії Закону України «Про іноземні інвестиції», від сплати мита, податку на додану вартість та акцизного збору при імпорті товарів в Україну.

Констатувалося, що зволікання з вирішенням цього актуального питання призводитиме до подальших значних фінансових втрат державою, створюватиме сприятливі умови для фінансових зловживань з боку посадових осіб зазначених суб’єктів підприємницької діяльності. Окрім того, буде неможливо вживати заходи, які мають запобігати ввезенню в Україну неякісної продукції, що становить загрозу навколишньому середовищу і здоров’ю наших громадян.

Учасники засідання висловили низку комплексних пропозицій, передусім законодавчого характеру, щодо створення сприятливих умов для вітчизняних та іноземних інвесторів. При цьому було підкреслено, що держава має заохочувати насамперед тих, хто реально сприяє підйому виробничого сектора її економіки.

За підсумками засідання було прийнято рішення, яке відповідно до Конституції України було введено в дію Указом Президента України.

14-го лютого відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони України, на якому обговорювалося питання «Про невідкладні заходи щодо подолання кризових явищ у паливно-енергетичному комплексі України».

На засіданні аналізувався стан у паливно-енергетичному комплексі України. За підсумками засідання було прийнято рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання кризових явищ у паливно-енергетичному комплексі України», яке відповідно до Конституції України було введено в дію Указом Президента України (Указ друкується в цьому номері).

11-го квітня 2000 р. під головуванням Президента України відбулося чергове засідання Ради національної безпеки і оборони України. На ньому обговорювалося питання «Про стан залізничного транспорту України та заходи щодо забезпечення його ефективного функціонування».

На засіданні проаналізовано комплекс проблем у сфері залізничного транспорту, які спричинили його незадовільний фінансово-економічний стан. Констатувалися хронічні неплатежі, переважне використання бартерних, вексельних і залікових схем розрахунків, що значно понизило рівень грошових надходжень та позбавило залізничне господарство обігових коштів. Потенційно прибуткова галузь стала одним із найбільших боржників з обов’язкових платежів до Державного бюджету.

Наголошувалося, що виробничий потенціал не оновлюється, прогресують фізичний знос і моральне старіння технічних засобів та інфраструктури. У галузі відбувається прискорене спрацьовування технічного запасу стійкості, а умови для інвестицій та інноваційного розвитку відсутні. У зв’язку з цим йшлося про значну ймовірність виникнення масштабних збоїв у функціонуванні транспортного комплексу України, що може загрожувати безпеці перевезення людей та вантажів, спричинити значні матеріальні збитки.

Загальний критичний стан залізничного транспорту, довготривалі простої та низька культура обслуговування на митницях призводять до втрат транзитних вантажопотоків, негативно впливають на функціонування українських ділянок міжнародних транспортних коридорів.

На залізничному транспорті фактично утвердилися умови, що посилюють його криміналізацію.

Проаналізувавши причини розвитку негативних тенденцій на залізничному транспорті, учасники засідання дійшли висновку, що такий стан справ спричинений головним чином неефективністю існуючої системи управління Укрзалізницею.

З огляду на незадовільну ситуацію, що склалася останнім часом у даній транспортній галузі, Рада національної безпеки і оборони України запропонувала Президентові України зробити кадрові висновки щодо її окремих керівників.

Прийнято рішення про реформування транспортного сектора національної економіки, врегулювання транспортно-експедиційної діяльності, запровадження єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон України, відміну транспортних пільг з одночасним посиленням адресної допомоги окремим категоріям громадян тощо.

Кабінету Міністрів України доручено розробити програму залучення інвестицій для прискорення організації вітчизняного виробництва рухомого складу залізниці, засобів технічного контролю і зв’язку на сучасному міжнародному рівні.

Обговорювалися інші напрямки забезпечення ефективності функціонування залізничного транспорту в Україні.