Застосування технологій мультимедіа для забезпечення інформаційно-
аналітичної роботи

Сьогодні поняття мультимедіа можна визначити таким чином: це об’єднання або залучення кількох типів засобів передачі даних. До них необхідно віднести числа, текст, таблиці, графіку, звук, анімацію, відео, що реально рухається, та віртуальну реальність (VR). Великою перевагою мультимедіа є здатність об’єднувати ці технології з інтерактивним компонентом, що максимально залучає до процесу користувача. Крім того, успіх цих технологій обумовлений ще й тим, що вони наближають нас до найбільш оптимального інструктивного, комунікативного та продуктивного середовища. Завдяки всім вищезгаданим позитивним якостям, технології мультимедіа в середині 90-х років посіли провідні позиції на світовому інформаційному ринку.

Найрозвинутіші держави планети дедалі частіше використовують мультимедіа у різних галузях своєї діяльності. Вже сьогодні вони активно запроваджують ці технології для удосконалення та оптимізації інформаційно-аналітичної роботи.

Взагалі аналітична робота вимагає насамперед постійної систематизації даних, що надходять. Аналітик вивчає, зважує та оцінює фрагментарну інформацію, на підставі якої він створює перспективні, обгрунтовані прогнози. Крім цього, до обов’язків аналітика належать: аналіз існуючих думок з проблеми, що вивчається, перевірка раніше зроблених припущень, оцінка альтернативних сценаріїв розвитку подій, постійне висвітлення відпрацьованих даних.

Жодна країна, якщо бажає інтегруватися у світовий інформаційний простір, не має залишатися осторонь глобальних процесів підвищення ролі інформаційних технологій. Практичне застосування мультимедіа в інформаційно-аналітичній роботі державних інститутів є важливим засобом зростання якості державного управління та формування позитивного іміджу України у світовому інформаційному просторі. При цьому необхідно усвідомлювати мету, з якою застосовуються технології мультимедіа в інформаційно-аналітичній роботі, та переваги конкретного вибору.

Загалом мультимедіа надає чимало переваг, серед яких треба виділити наступні:

· численні програмні прикладення;

· дуже економічна продукція;

· простота коригування та супроводження;

· цілісність матеріалів;

· формування позитивного іміджу сторони, що застосовує технології мультимедіа.

Найбільшу користь від упровадження цих технологій інформаційно-аналітична робота у державних інститутах може мати у таких напрямах:

· просування інформаційного поля України у світовий інформаційний простір для організації інформаційно-аналітичних досліджень;

· розбудова інформаційного поля та формування позитивного іміджу України у світовому інформаційному просторі;

· створення системи інтерактивного зведення новин в інформаційно-аналітичній роботі;

· дешеві перспективні динамічні інструментальні засоби зв’язку з аналітичними світовими центрами та іншими джерелами інформації;

· електронні інтерактивні системи навчання спеціалістів-аналітиків.

Сьогодні Україна не тільки увійшла до світового інформаційного простору, а й стала його невід’ємною складовою. Це відкрило шлях до практично необмежених інформаційних ресурсів державним та комерційним установам, які проводять інформаційно-аналітичні дослідження, що є необхідною складовою для організації робіт саме такого напряму. Втім, окрім незаперечних набутків, наша країна зіткнулась з деякими тенденціями, що становлять реальну загрозу національним інтересам молодої держави. Ця загроза посилюється внаслідок того, що територія України значною мірою вже «охоплена» зарубіжними, зокрема російськими, засобами масової інформації. Саме тому справа розбудови інформаційного поля України у світовому інформаційному просторі є не тільки питанням престижу, але і національної безпеки. Не є великою таємницею те, що деякі країни й транснаціональні корпорації використовують засоби масової інформації для своєї економічної та політичної експансії на просторах більш слабких країн. Ми вже неодноразово були свідками медіа-атак проти України: російські антиукраїнські кампанії («танковий контракт» з Пакистаном; метушня навколо квот для експорту українського цукру до Росії; «Севастопольське» та «Кримське» питання; розподіл Чорноморського флоту та ін.); американські кампанії (демпінгові процеси, публікації у пресі США по дискредитації літаків «Ан») та ін.

Для ефективної протидії різноманітним інформаційним нападам необхідно мати відповідні кошти, яких сьогодні у нашої країни немає. Який же вихід? Насамперед – це використання глобальної інформаційної мережі Internet.

Це поняття ще кілька років тому було відоме лише окремим фахівцям у галузі комп’ютерних мереж, а сьогодні воно обговорюється на сторінках комп’ютерних газет та журналів, згадки про Internet часто зустрічаються у неспеціалізованих виданнях, звучать у передачах радіо і телебачення. Багато спеціалістів пов’язують з розвитком Internet новий етап в інформаційній революції наприкінці ХХ ст. Ця глобальна комп’ютерна мережа має практично необмежені можливості розповсюдження інформації, доступ до інформаційних ресурсів, що постійно накопичуються, та спілкування між користувачами комп’ютерних мереж у різних країнах світу.

Сьогодні кількість користувачів Internet у світі точно підрахувати неможливо, але за приблизними оцінками вона дорівнює кільком десяткам мільйонів осіб. За однією з методик підрахунків, кількість хост-комп’ютерів (комп’ютерів, що підключені до Internet) у січні 1996 р. перевищувала десять мільйонів, щороку цей показник останнім часом подвоювався. Кількість WWW-серверів збільшується ще більш високими темпами, що викликало справжній інформаційний «вибух».

Однією з причин такого успіху цієї інформаційної супермагістралі є її надзвичайна економічність: за дуже низького рівня витрат практично завжди можна досягти максимального результату. Саме тому можливості Internet дедалі активніше використовують різноманітні установи багатьох держав, що виконують функції презентації владних структур або займаються інформаційно-аналітичною роботою (треба згадати WWW-сторінки Президента США, прем’єр-міністра Ізраїлю, Президента РФ, Ради безпеки Росії та інших органів державної влади РФ; прес-конференції в Internet Президента та прем’єр-міністра Росії; WWW-сервери урядових та державних структур таких країн, як РФ, США та держав ЄС). Тобто Україна має непогану можливість оперативно реагувати на зміни у світовому інформаційному просторі, активно захищати свої інтереси та відстоювати свою точку зору з різноманітних політичних та економічних подій без використання послуг інформаційних посередників. Сьогодні для цього досить створити систему державних WWW-вузлів та провести разову рекламну кампанію, що коштує у тисячі разів дешевше, ніж популяризація своїх засобів масової інформації в інших країнах.

Але для успішної реалізації такого проекту необхідно зробити українські WWW-сервери інформативними, оперативними і технологічно кращими, ніж в іноземних конкурентів. Якщо для цього використати технології мультимедіа, можна досягти позитивних результатів. Загальновідомо, що візуальне уявлення завжди випереджає друковані матеріали та статичні презентації. Як показує досвід, поєднання відео, анімації, аудіо та зображень на WWW-вузлах робить їх більш виразними та привабливими. Крім того, саме використання технологій мультимедіа формує позитивний імідж сторони, що їх застосовує: сучасна, прогресивна та активна організація в інформаційно-аналітичній роботі.

Інтерактивне зведення новин є чимось більшим, ніж просто інформація, що розповсюджується серед користувачів-аналітиків. Ця система дозволяє здійснювати візуальну стимуляцію користувача-аналітика, спонукати його знову та знову звертатись до обраного WWW-вузла. Інтерактивний режим вимагає від господаря системи інтерактивного зведення новин структурувати матеріали, що презентується. Це особливо приваблює політиків та держслужбовців, які цінують свій час та найчастіше працюють уже з фільтрованою та обробленою інформацією. Тому система інтерактивного зведення новин є просто знахідкою для організацій, що проводять аналітичну роботу. Аналітикам, які користуються цією системою, не треба обробляти величезні масиви інформації, а необхідно тільки обрати той сегмент інформаційного простору, що їх цікавить.

Сьогодні динаміка розвитку науки, техніки та економіки є такою, що професійні знання застарівають кожні 2-4 роки. Особливо гостро ці тенденції відчувають установи, що займаються інформаційно-аналітичними дослідженнями.

Для того щоб з успіхом протистояти проблемі нестачі кваліфікованих фахівців-аналітиків, потрібно переосмислити ставлення до освіти та професійної підготовки. Виникла необхідність у створенні нової технологічної системи, що дозволила б передати багатьом людям великий обсяг інформації та спеціальних знань. Найперспективнішим напрямом щодо цього є впровадження дистанційного навчання на основі комп’ютерної та телекомунікаційної техніки. Але поняття дистанційного навчання є досить широким, тому його можна систематизувати наступним чином:

· Електронна пошта. Функціональні можливості електронної пошти забезпечують нову якість порівняно із звичайною поштою. Суттєво збільшується швидкість і надійність спілкування, розширюються виразні можливості (пересилання звуку, зображень, програм тощо), зникає потреба друкувати методичні матеріали. Суттєво більший обсяг інформації є доступним для пересилання. Отже, досягається, наприклад, індивідуалізація навчання з відмовою від єдиного центру підготовки аналітиків.

· Internet/Intranet (on-line) (Internet Based Training). Сервіс Internet, такі як WWW, FTP, Chat, Telnet дедалі більше розширюють можливості дистанційного навчання. Студенти-аналітики, держслужбовці, які мають доступ до on-line, у змозі самостійно отримувати завдання та навчальні матеріали з серверу, шукати додаткову інформацію у Internet та обмінюватися досвідом. Головна проблема – висока ціна режиму on-line та його недоступність для більшості користувачів. Замість Internet можливе використання мережі Intranet, якщо така є в організації.

· Комп’ютерне навчання (Computer Based Training). Відбувається з використанням комп’ютерних навчальних програм, що найчастіше розповсюджуються на компакт-дисках (CD). Треба зауважити, що сьогодні серед великої кількості навчальних програм дуже важко знайти необхідну програму з окремого спеціального курсу. Ще важче знайти потрібні навчальні програми з декількох взаємопов’язаних предметів.

· Дистанційне навчання. Те саме, що й комп’ютерне навчання, але навчальні програми необхідно шукати в Internet. Проблема пошуку та вибору потрібної програми є такою ж гострою, як і при комп’ютерному навчанні. Додатково виникає питання якісного доступу до середовища Internet.

Сьогодні для впровадження та використання дистанційного навчання всі принципові технічні проблеми вже практично вирішено. Якість такого навчання визначається якістю навчальних програм, кваліфікацією викладачів та організацією навчального процесу.

Найважливішою вимогою до системи дистанційного навчання є забезпечення його індивідуальності, тобто навчання кожного конкретного студента-аналітика має відбуватись відповідно до його особливостей. З цією метою використовується модель особистості, яка навчається (далі – модель студента), сукупність знань про нього, що дозволяє обрати оптимальний метод. Маючи таку модель, навчальна система дістає можливість доскональніше керувати процесом навчання та звільняє викладача від рутинної роботи, надаючи йому можливість більше часу приділяти аналізові складних ситуацій.

Модель студента-аналітика має містити в собі відповіді на запитання не тільки про рівень знань та досвід конкретного студента, але й про те, до якого психологічного типу він належить та чого він зумів досягти за час навчання. Таким чином, до структури моделі студента можна віднести 4 показники:

- процедурні знання;

- індивідуальні риси;

- концептуальні знання;

- історія навчання, тобто запис усієї попередньої взаємодії системи та студента-аналітика.

Система дистанційного навчання аналітиків має забезпечувати рішення таких головних завдань:

· накопичення та збереження переліку професійних вимог до всіх категорій фахівців організації;

· забезпечення об’єктивного контролю за поточною кваліфікацією фахівців; визначення спеціалістів-аналітиків, що потребують підвищення кваліфікації;

· розробка індивідуальної програми дистанційного навчання та її реалізація для кожного фахівця-аналітика організації.

Іншими словами, ці завдання можна сформулювати таким чином: необхідно мінімізувати витрати на підвищення кваліфікації аналітиків організації на належному рівні.

Крім того, добре відомий той факт, що навчання набуває ефективнішого характеру, коли у цьому процесі використано всі органи відчуття. Тому в даному випадку термін «мультимедіа» можна замінити на «мультисенсорність». Ця технологія використовує візуальні, пізнавальні й тактильні сенсори та робить процес навчання особливо ефективним.

Отже, дистанційне навчання – це складне поєднання навчальних та виховних елементів, у процесі якого, крім набуття нових знань, людина удосконалює свої індивідуальні психологічні характеристики (увагу, сприйняття, темперамент, характер, пам’ять, мислення, мотивацію до навчання тощо). Тому в процесі навчання аналітику періодично пропонують тести, що забезпечують нагляд за його індивідуальними рисами та надають рекомендації для їх удосконалення.

Викладач, за результатами навчального процесу, має можливість вносити зміни у зміст курсу, формувати нову версію, оновлювати та уточнювати тести.

Таким чином, можна зробити висновки:

Високий потенціал і технічні можливості, що передбачені технологією дистанційного навчання фахівців-аналітиків у середовищі Internet, надають унікальну можливість забезпечити високу якість навчання, з одного боку, внаслідок залучення на посаду викладачів фахівців найвищого рівня та, з другого боку, коригувати методику навчання відповідно до рівня підготовки та психологічних особливостей особистості, що навчається.

Економічна ефективність дистанційного навчання очевидна.

Загальновідомо, що для організації ефективної інформаційно-аналітичної роботи необхідні сучасні засоби комунікації. В умовах України серед головних вимог до систем зв’язку на першому місці стоїть ціна. На перший погляд, важко знайти дешеву, надійну та сучасну технологію комунікацій, проте вона вже реально існує і з успіхом застосовується у багатьох галузях діяльності. Це технологія відеоконференцій.

Системи для відеоконференцій дозволяють здійснювати обмін аудіо-, відео та зображеннями у вигляді бесіди між двома абонентами, які перебувають у різних місцях. Така комунікація виконується у двонаправленому (також відомому під назвою багатоточкового) та однонаправленому (типу точка – точка) режимі. Двобічна конференція дає змогу виконувати обмін даними між двома та більшою кількістю абонентів. Обидва пункти приймають аудіо-, відео та дані зображень, що їх передає у той же час інший пункт. При однонаправленій конференції один пункт передає дані, а інший – їх приймає.

Багато з існуючих уже систем для здійснення відеоконференцій у режимі «точка – точка» є автономними. Вони забезпечують зв’язок між двома точками. Такі комунікації можна реалізувати на базі локальної комп’ютерної мережі (LAN) або на базі регіональної комп’ютерної мережі (WAN). Існують кілька конфігурацій у режимі «точка – точка»:

· Відеотелефони. Відеотелефони винайшла компанія AT&T, яка презентувала їх на Світовому ярмарку у 1964 р. Перший продукт мав назву Picture Phone (телефон з зображенням). Сучасні відеотелефони є удосконаленими телефонами з вмонтованою до них камерою, яка забезпечує комунікацію типу «обличчям-до-обличчя» при частоті 2–10 кадр/с. Якість зображення у відеотелефонів обмежена тільки смугою пропускання телефонної лінії.

· Конференції з кабінетів правління (конференц-залів). Це найбільш розповсюджена форма конференцій у режимі «точка – точка». Такі приміщення мають великі екрани, на яких відображено відеодані, а також спеціальні служби передачі, що інстальовано для забезпечення комунікаційного зв’язку з іншою стороною. В цих приміщеннях установлено окремі системи зі спеціалізованими шифраторами-дешифраторами компресії-декомпресії для обробки та передачі зображень. Обладнання кімнати для проведення відеоконференцій іноді коштує понад 40 тис. дол. США залежно від головних та додаткових можливостей, що закладено в систему.

· Конференції на базі пересувних комплексів. Таке обладнання можна пересувати та встановлювати на місці, де необхідно провести відеоконференцію. Замість вмонтованого обладнання передачі (наприклад, ISDN, T1 або ATM) доступ до них здійснюється через модем, що знаходиться у рамках портативного комплексу.

· Конференції між робочими столами. Використовуються тоді, коли необхідно обмінятися інформацією з окремими особами або групами. Оскільки комп’ютер у змозі виконувати обробку даних, для проведення відеоконференцій необхідно до нього просто додати плату компресії/декомпресії.

Дозволяють здійснювати обмін інформацією між багатьма пунктами. Серед існуючих конфігурацій багатоточкових конференцій можна виділити такі:

· Відеоконференція на базі LAN. За рахунок використання відеоконференцій на базі LAN можна здійснювати обмін інформацією між сторонами, групами або підрозділами, а також між пунктами. Подібні системи сьогодні цілком прийнятні за ціною, вони взмозі забезпечувати виконання низки інформаційно-аналітичних завдань шляхом використання економічних систем комунікацій.

· Відеоконференція на базі WAN. Конференції у режимі «точка – точка» впродовж багатьох років були стандартом, оскільки не було засобу для подолання бар’єру між пунктами – аж до створення Багатоточкової Будови Керування або MCU. MCU дозволяє виконувати автоматичне перемикання сигналів відео-, аудіо та зображень у коректний пункт призначення (посередника). Колись перемикання виконувалося вручну, тому потрібен був оператор, який надсилав дані у коректний пункт. Сьогодні MCU взмозі обробляти та приймати будь-які цифрові сигнали від будь-яких шифраторів-дешифраторів у мережі відеоконференцій та спрямовувати їх у відповідне місце. Крім того, MCU можна розмістити у довільній точці мережі відеоконференцій. Але ціни на цей продукт високі. Більшість MCU можуть обробляти від 8 до 16 пунктів та коштують від 10 тис. до 25 тис. дол. США.

Таким чином, хоча сьогодні відеоконференції перебувають лише на стадії розвитку, проте вони швидко стануть провідною технологією, яка впевнено набуде статусу нового глобального засобу телекомунікації, діалогу та надання щоденної інформації. Сьогодні Україна має унікальний шанс уже не наздоганяти розвинуті країни світу, а разом з ними розбудовувати свої телекомунікаційні мережі на найсучаснішому технічному рівні, не витрачаючи на це значні кошти.

Отже, на підставі матеріалів, що було розглянуто вище, можна зробити висновки:

· застосування технологій мультимедіа надає нові можливості для постійного підвищення кваліфікації працівників організацій, що проводять інформаційно-аналітичні дослідження, зменшується термін навчання та підвищується якість підготовки нових кадрів-аналітиків для подібних установ;

· технології мультимедіа створюють візуально-орієнтоване середовище, що значно полегшує роботу аналітика, надають найсучасніші засоби телекомунікацій та відіграють провідну роль у програмах, які використовуються в інформаційно-аналітичній роботі.

Рівень інформатизації та технічні можливості багатьох державних і комерційних установ, що ведуть інформаційно-аналітичні дослідження, дають можливість швидко та безболісно впроваджувати технології мультимедіа у повсякденну роботу.