В.М.Бегма, В.К.Борохвостов

Загальновизнано, що найефективнішим засобом демонстрації можливостей та потенціалу розробників озброєння та військової техніки (ОВТ), іншої продукції як військового, так і цивільного призначення, що розробляється та виробляється підприємствами оборонно-промислового комплексу (ОПК), є участь у міжнародних спеціалізованих виставках, конференціях, семінарах та симпозіумах. У роки існування СРСР, коли діяв особливий підхід до державних таємниць, ОПК не міг представляти на виставках увесь спектр озброєнь. Але покупців на радянську зброю було багато. Цьому сприяла невисока ціна на зразки ОВТ (які іноді дарували тій або іншій країні чи віддавали за борги) при достатньо високій ефективності та якості.

Після розпаду СРСР обсяги продажу озброєнь суттєво скоротилися в зв'язку з політичною та економічною нестабільністю та невизначеністю у новоутворених країнах. Нині кожна країна, зокрема Росія та Україна, яким залишилися у спадок від СРСР вагомі частки ОПК, починає розуміти, що продаж ОВТ - це прибуткова справа. Оскільки українські Збройні Сили не мають достатньо коштів для придбання нових зразків ОВТ, а конкуренція на світових ринках зброї зросла, то політика України в галузі продажу озброєння змінилася — на ринок зараз надходять найновітніші зразки ОВТ. І саме на багаточисленних виставках їх пропонують можливим покупцям. Крім продажу зразків ОВТ, на виставках пропонують послуги у військово-технічній сфері - ремонті, обслуговуванні, модернізації ОВТ, що у великій кількості є у різних країнах світу. В зв'язку із скороченням світового ринку ОВТ конкуренція на ньому останнім часом значно підвищилася. І кожна країна, в тому числі Росія і Україна, намагається посісти у цій прибутковій сфері своє місце. На останніх виставках ОВТ як Росія, так і Україна активізували свою діяльність. Розглянемо трохи докладніше питання про участь України та Росії у найпрестижніших виставках, про які повідомлялось у засобах масової інформації (ЗМІ).

Україна вперше взяла участь у міжнародних виставках озброєнь у 1994 р. Це був "Другий Міжнародний салон оборонної промисловості”, що відбувся з 8 по 12 вересня 1994 р. у м. Кельц (Польща). Але докладних даних про цю виставку у відкритій пресі, на жаль, немає.

У наступні роки Україна стала брати активнішу участь у міжнародних виставках озброєнь, її помітили у світі і почали уважніше ставитись до її продукції.

У 1995 р. Україна на найпрестижнішій міжнародній виставці озброєнь та військової техніки "ІDЕХ-95", що проводиться в Абу-Дабі (ОАЕ) кожні два роки, вперше представила 487 експонатів із 53 підприємств Мінмашпрому, Міноборони, інститутів Національної академії наук України. Це була одна з перших великих міжнародних виставок озброєнь, в якій Україна взяла участь як незалежна держава.

Представником національної суднобудівної промисловості України став сторожовий корабель "Гетьман Сагайдачний". Аварійні радіобуї, що працюють у системі "Коспар-сарсад", - продукція Севастопольського концерну "Мусон". Міжгалузевий науково-дослідний інститут проблем механіки "Ритм", який розробляє чутливі елементи автономних систем навігації та систем управління всіма рухомими об'єктами, демонстрував аксельрометри, датчики тиску, джерела живлення, що не поступаються своїми характеристиками американським аналогам.

Харківське державне промислове підприємство ознайомило присутніх з макетом літака Ан-74ТК-200, конструкція якого може змінювати салон залежно від наявного вантажу. Вантажні парашути, що керуються, експонувалися Науково-дослідним інститутом аеро-пружних систем. Різноманітну оптико-електронну продукцію та прилади спеціального призначення, що використовуються в системах наведення, демонструвало Київське промислове об'єднання "Завод Арсенал". Одеське промислове об'єднання ''Нептун" ознайомило відвідувачів з унікальним звукометричним артилерійським комплексом, який не можуть виявити засоби радіолокації супротивника і який спроможний за кілька секунд після пострілу надати точні координати цілі для її знищення. Особливу зацікавленість викликали головки самонаведення для ракет "земля-повітря". І у цій галузі Україна випереджає Францію, Великобританію та інші європейські країни. Виставка засвідчила, що Україна є лідером і у сфері виробництва пасивних станцій радіотехнічного контролю та комплексів придушення радіозв'язку оперативної і тактичної ланки.

Ефективним видовищем на виставці став показ української військової техніки. Це полкова землерийна машина ПМЗ-2, модернізований варіант танка Т-72 з двигуном потужністю 1200 к.с. та новинка українського танкобудування танк Т-84. Останній був оснащений новою електрозвареною баштою з катаної броні, що на 15-20% міцніша за башту, виготовлену методом відливання, а також зброєю українського виробництва.

Під час роботи виставки у павільйоні української експозиції відбулося багато передконтрактних переговорів та консультацій, з яких майже третина була присвячена конкретним науково-технічним проблемам. Участь у виставці в умовах жорсткої політичної та економічної конкуренції сприяла тому, що Україна змогла посісти своє місце серед країн, які сьогодні виробляють і експортують ОВТ. Крім того, Україна набула певного досвіду підготовки та проведення заходів такого рівня.

Росія представила на виставці "ІDЕХ-95" близько 200 сучасних зразків ОВТ, деякі з них демонструвалися вперше. Серед експонатів виставки експонувалися нові та модернізовані зразки стрілецької зброї - автомати Калашникова АК74М, АК105, АКІОІ та АК102 (останні два пристосовані під натовський 5,56-мм патрон), ручний РПК-74М та великокаліберний НСВ-12,7 кулемети, стрілецька зброя спеціального призначення - безшумний пістолет ПСС та безшумний автомат АС "Вал", безшумна снайперська гвинтівка ВСС "Винторез", підводний автомат АПС та підводний пістолет СПП-І. Крім того, на виставці широко були представлені зразки бронетанкового озброєння - командирський танк Т-80УК з комплексом оптико-електронного придушення наведення протитанкових керованих ракет та тепловізором, бойові машини піхоти БМП-2 та БМП-З, бронетранспортер БТР-80А з 3О-мм автоматичною гарматою, самохідна гармата "Нона-СВК" на базі БТР-80, бойова машина десанту БМД-З, самохідна гаубиця "Мста-С", модернізовані та нові зразки протитанкових гранатометів - РПГ-7ВІ, РПГ-29, РПГ-26, РПГ-27, броньований автомобіль спеціального призначення ГАЗ-39344 та інші зразки ОВТ, боєприпаси до них.

Україна не лише брала участь у виставках ОВТ, вона їх проводила й сама. Так, на початку квітня 1996 р. вперше в Україні відбулася виставка зразків озброєння, військової техніки, військово-прикладних розробок і технологій. Мета виставки - допомогти вітчизняним виробникам посісти гідне місце на досить "тісному" та жорсткому світовому ринку озброєнь. На стендах були представлені як всесвітньовідомі розробки, що є символами українського ОПК (космічні ракети "Зеніт" виробничого об’єднання "Південний машинобудівний завод", бойові кораблі Миколаївського суднобудівного заводу, літаки АНТК ім. Антонова, танки Харківського КБ ім. Морозова), так і велика кількість виробів менш відомих фірм, регламентовані умовами виставки, що раніше не експонувалися на широкий загал.

Потенціал та багатогранність української "оборонки", серед яких були ракети "повітря-повітря" Р-27, гідроакустичні буї, боєприпаси до усіх видів зброї, мобільні комплекси ППО, двигуни для літаків та гелікоптерів, РЛС, засоби зв'язку, системи управління космічними апаратами, справили неабияке враження навіть на таких фахівців, як військові аташе та представники дипломатичних місій, з якими організатори виставки мали зустріч.

У 1997 р. Україна і Росія розширили свою діяльність на міжнародних виставках озброєнь. Найбільшими виставками цього року, про які повідомлялося, стали: "IDЕХ-97" (Абу-Дабі, ОАЕ, березень 1997 р.), міжнародна виставка озброєнь "ІDЕТ-97" (Брно, Чехія, травень 1997 р.), виставка озброєнь, військової техніки, конверсованої продукції (Омськ, РФ, вересень 1997 р.), міжнародна виставка авіаційної, морської та сухопутної техніки "Тhai-97" (Утапао, Таїланд, жовтень 1997 р.), авіакосмічна виставка ''DUBAI-97'' (Дубай, ОАЕ, листопад 1997 р.) та інші. У таблицях 1 і 2 наведено дані про участь України та Росії у цих виставках.

Цього року і Україна, і Росія значно розширили свою діяльність на виставках озброєнь. Пов’язане це з тим, що в зв’язку зі скороченням світового ринку зброї посилилася боротьба за його завоювання та утримання. Тому кожна країна, що самостійно (або спільно з ким-небудь) розробляє і виробляє зразки ОВТ, в тому числі Україна та Росія, вважали за необхідне взяти участь у найбільш престижних виставках, щоб представити продукцію своїх підприємств ОПК. Дані про участь України та Росії у виставках озброєнь 1998 р. наведено у таблицях 3 і 4.

Російський журнал "Военный парад" надав перелік основних виставок ОВТ, що мали проводитись у 1999 році. Дані про них наведено у таблиці 5.

Таблиця 5

Основні міжнародні виставки ОВТ 1999 року

Увага до виставки, що проводиться у цьому регіоні, пояснюється тим, що обсяг майбутніх військових закупок у найближчі роки країнами Перської Затоки оцінюється експертами на суму від 60 до 80 млрд дол. США. Природно, що тих, хто бажає отримати від цього свою частку, досить багато. Тому це призводить до жорсткої конкуренції між продавцями озброєння.

Курганський машинобудівний завод представив програми модернізації бойових машин піхоти БМП-1, БМП-2, БМП-3, Уралвагонзавод - модернізований основний бойовий танк Т-72М1. Красногорський завод показав серію тепловізійних прицілів для бронетанкової техніки. Значну частину російського павільйону займала експозиція фінансово-промислової групи "Оборонные системы", що представляла на "IDEX-99" зенітну ракетну систему С-300ПМУ-2, ракети 48Н6Е2 і 9М96Е, радіолокаційні станції сімейства "Гамма" і "Каста", а також РЛС "Противник-ГЕ", "Небо-У", "Резонанс" та іншу техніку. Зважаючи на потреби країн Перської затоки, в російську експозицію був включений розділ, присвячений військово-морській техніці. Основна увага була приділена дизельним підводним човнам проектів 636 і "Амур-1650".

Ульяновський механічний завод (УМЗ) за кордоном уперше демонструє комплекс ППО "Бук-М1-2", що здатний, крім повітряних аеродинамічних цілей, уражати тактичні балістичні ракети типу "Ланс-2", протилокаційні ракети типу "Харм", а також морські та наземні радіоконтрастні цілі. Подібна розробка викликала інтерес в Абу-Дабі, оскільки вона не має аналогів у світі. Повідомлялося, що Фінляндія одразу висловила бажання модернізувати "Буки", які були раніше поставлені з Росії. Ще кілька країн, назви яких поки що не розголошуються через комерційну таємницю, схотіли придбати цей комплекс. Ще одна цікава деталь. Як повідомив генеральний директор УМЗ В.Абанін, напередодні відкриття салону "IDEX-99" Є.Примаков, який на той час очолював уряд Росії, підписав постанову, відповідно до якої розроблювачам "Бук-М1-2" вручено Державну премію РФ у галузі науки і техніки.

Іншою новинкою тульських приладобудівників став універсальний бойовий модуль для бойових машин піхоти "Клівер". Великі надії КБП пов'язує з модернізацією БМП-1, що активно експортував Радянський Союз. Машина, що вироблялася з середини 60-х років, зараз перебуває на озброєнні в 36 країнах світу, брала участь в арабо-ізраїльських конфліктах, Анголі, Афганістані, Югославії. БМП-1 є й у натовських арміях - німецькій, грецькій (німці безкоштовно передали грекам надлишки озброєнь армії НДР) і шведській. "Клівер" значно підвищить бойові можливості БМП-1: замість 73-міліметрової гармати встановлена 30-міліметрова автоматична, одну застарілу пускову установку протитанкових ракет "Малютка" замінять відразу чотири сучасних "Корнета" з лазерно-променевою системою керування, дальністю стрільби до 5500 м. і бронепробиванням до 1100–1200 мм. БМП-1 з такою установкою зможе уражати не тільки живу силу, але й найсучасніші танки. Порівняно з вихідним зразком модернізована БМП-1 буде мати у 5–7 разів вищу бойову ефективність.

Але виставка “IDEX-99" все ж, на думку багатьох присутніх, ще раз підтвердила необхідність консолідації зусиль усіх колишніх радянських республік, у тому числі Білорусі, Вірменії, України, Казахстану, що мають високі військові технології у справі експорту озброєнь. "Тільки співробітництво країн СНД у галузі продажу зброї забезпечує їм надійне місце на світовому ринку озброєнь. Втрата експортних позицій однієї з країн створює проблеми і для інших", - сказав генерал-полковник А.Сітнов. Про це ж заявив головний конструктор бронетанкової техніки і директор КБ ім. Морозова М.Борисюк. Він сказав, що “Україна для досягнення успішної модернізації танка Т-72 могла б, наприклад, модернізувати трансмісію, а Росія – бойове відділення”.

Міністр промислової політики України В.Гуреєв зазначив, що Україна та Росія, зокрема, мають домовленість на міждержавному рівні щодо збереження потенціалу та спеціалізації оборонних підприємств, а також готується угода про співробітництво при постачанні продукції до третіх країн, яку українська сторона вже відпрацювала, а тепер відпрацьовує російська.

Раніше російські ЗМІ більш докладно, ніж українські висвітлювали інформацію про виставки ОВТ та про участь у них різних країн, особливо Росії, про досягнення російських розробників, виробників зброї та військової техніки. Українські ЗМІ в цьому напрямку трохи відставали. Та останнім часом справа поліпшилася: про виставку “IDEX-99”, наприклад, інформація була і у ЗМІ, і в повідомленнях різних інформаційних агентств. Причому, подавалася вона як напередодні виставки, під час її проведення, так і після її завершення. Необхідно відзначити, що при висвітленні виставки “IDEX-99” повідомлення як російських, так і українських ЗМІ мали конструктивний характер. Україна та Росія намагаються знайти спільну мову у партнерських відносинах на світовому ринку озброєнь. Але слід звернути увагу на більш кваліфіковану подачу у ЗМІ даних про продукцію, що представляється Україною на виставках.

Тенденції розвитку світового ринку озброєнь та виставка “IDEX-99” показали, що протягом найближчих років на світовому ринку озброєнь зростатиме частка модернізованих зразків, а також попит на послуги військово-технічного характеру — організацію ремонту, експлуатації, обслуговування зразків ОВТ. Це пояснюється тим, що модернізовані зразки ОВТ дешевші, ніж нові, а бойова ефективність їх може бути навіть вищою. В Україні слід звернути увагу на ці питання, адже військово-промислових потужностей тут багато. У цій галузі Україна має великий потенціал, бо на її території залишилися ремонтні заводи, які можуть здійснювати капітальний ремонт і модернізацію майже усіх зразків ОВТ виробництва колишнього СРСР. При чому ці послуги можуть надаватися як на виробничій базі України, так і безпосередньо на території замовників шляхом використання їхньої промислової бази або будівництва за допомогою України нової.

У публікаціях ЗМІ майже немає даних про участь у виставках фірм та підприємств інших країн та їхньої продукції. Це не дає можливості порівнювати вітчизняну та закордонну продукцію, що була представлена на виставках, та об’єктивно оцінювати шанси України у змаганні за завоювання світового ринку озброєнь.

Джерела

1. Бадрак В. Прелюдия к турецкому тендеру // Зеркало недели. – 1998. – 18-24 июля.
2. Бадрак В. Третья заявка Украины // Зеркало недели. – 1999. – 13 марта.
3. Бадрак В. “Айдекс-99”: Переяславская рада оружейного бизнеса? // Зеркало недели. – 1999. – 20 марта.
4. Бобок С. "Независимые” танки лучше и дешевле // Экономика. – 1998. – 26 авг.-1 сент.
5. Борьба за рынок военной авиации в Латинской Америке: послесловие к авиасалону ФИДАЕ-98 // Военно-техническое сотрудничество. – 1998. – 4-10 мая.
6. ВПК: дан приказ - ему на Запад. Спрос за рубежом растет не только на украинские танки, но и на стволы // Киевские ведомости. – 1998. – 16 июня.
7. В предверии выставок вооружений // Независимое военное обозрение. - 1998. - № 31.
8. Димидюк Н. Российские вооружения ценятся // Независимое военное обозрение. – 1998. - № 23.
9. Заблоцький В. IDEX-97 - прорив українського ВПК // Військо України. – 1997. - № 5-6.
10. Заблоцький В. IDEX-99. 1У міжнародна виставка озброєнь і військової техніки // Військо України. – 1999. - № 3-4.
11. Згурець С. Наші танки “штурмували” Абу-Дабі. Успішно // Народна армія. – 1999. – 20 березня.
12. Ильин А. И оружие, и конверсионный арсенал // Военный парад. – 1997. - № 6.
13. Коротченко И. ILA-98: Российская авиакосмическая промышленность ищет пути кооперации с Европой // Независимое военное обозрение. – 1998. - № 22.
14. Коротченко И. Россия широко представлена на "Дефендори-98" // Независимая газета. – 1998. – 7 окт.
15. Коротченко И. "Дефендори-98" завершает работу // Независимая газета. – 1998. – 10 окт.
16. Коротченко И. Россия на оружейном салоне IDEX-99. В Абу-Даби отечественные оборонщики выступят единой командой // Независимая газета. – 1999. – 13 марта.
17. Коротченко И. На выставке в Абу-Даби. Беспрецедентный интерес к российским комплексам ПВО // Независимая газета. – 1999. – 18 марта.
18. Коротченко И. IDEX-99: в борьбе за Ближневосточные рынки оружия // Независимое военное обозрение. – 1999. - № 13.
19. Коротченко И., Соловьев В. Авиасалон подводит итоги // Независимая газета. – 1998. – 12 сент.
20. Коротченко И., Соловьев В. Не числом, а уменьем // Независимое военное обозрение. – 1998. - № 36.
21. Кленов В. МиГи в небе Британии // Парламентская газета. – 1998. – 5 сент.
22. Кукін А. Військово-технічне співробітництво - нова галузь економічної політики України // Військо України. – 1997. - № 7-8.
23. Малєв В. Україна на ринку озброєнь: експорт - не самоціль, а засіб // Політика. – 1999. - № 118. – 23 червня.
24. Наші танки готуються до “штурму” // Народна армія. – 1999. – 16 лютого.
25. Неделин А. Оружейный смотр в “Королевстве улыбок” // Военный парад. – 1998. - № 1.
26. Основу української експозиції на виставці озброєнь “Айдекс-99” складатиме бронетанкова техніка // Народна армія. – 1999. – 10 березня.
27. Перші кроки України до світового ринку // "Військо України. – 1995. - № 3-4.
28. Повідомлення інформаційних агентств УНІАН, ДІНАУ, Інтерфакс-Україна, ІТАР-ТАРС та інших.
29. Полковников П. Не все вести с “IDEX-99” оказались достоверными // Независимая газета. – 1999. – 24 марта.
30. Прем'єра українського ВПК // Військо України. – 1996. - № 3-4.
31. Руденко В. "Геленджик-98" готовится к встрече гостей, а "Альбатрос" - к новым рекордам // Красная звезда. – 1998. – 19 июня.
32. Руденко В. Сотрудничество России и Греции приобретает динамичный характер // Красная звезда. – 1998. – 8 окт.
33. Руденко В. "Трехсотка" вне конкуренции // Красная звезда. – 1998. – 9 окт.
34. Руденко В. Российский десант в Аравийской пустыне // Красная звезда. – 1999. – 13 марта.
35. Самолет Ан-70 не примет участия в международном авиасалоне “Фарнборо-98” // Военно-техническое сотрудничество. – 1998. – 10-16 августа.
36. Сергиенко Е. Броня крепка. “Бизоны” наши быстры. Танк Т-84 “Завода им. Малышева” не имеет аналогов в мире // Правда Украины. – 1999. – 30 апреля.
37. Сокрут С. Возврат утраченных позиций // Независимое военное обозрение. – 1997. - № 45.
38. “Таско” торує шлях на зовнішній ринок // Народна армія. – 1999. – 2 квітня.
39. Україна нарощує зусилля з модернізації радянської танкової техніки // Народна армія. – 1999. – 2 квітня.
40. Фельгенгауэр П. Торговцам оружием срочно требуется небольшая война // Сегодня. – 1998. – 11 июня.
41. Фельдман В. Украинская “оборонка” на мировых рынках: от международных выставок - к экспорту продукции // Деловая Украина. – 1998. - № 74. – 14 окт.
42. FIDAE-98: убедительная демонстрация возможностей российского ВПК // Независимое военное обозрение. – 1998. - № 14.
43. Фомин А. Некоторые итоги Международного гидроавиасалона “Геленджик-98” // Независимое военное обозрение. – 1998. - № 27.
44. Чорноус С. Європа приречена на співпрацю з Україною в авіаційній галузі // Народна армія. – 1998. – 15 вересня.
45. Чорноус С. І танки наші “літають”, якщо заводи кошти мають // Народна армія. – 1999. – 27 березня.