- Я хочу підкреслити кілька моментів.

Перший: статті 21, 23, 25, що якоюсь мірою торкаються науки, культури, освіти, мене особисто цілком влаштовують. Зза своїм змістом, за підходом, за тлумаченням, якщо хочете. Але ж вони не виконуються. Причому цікаво, як президент товариства "Україна-Росія" я намагався щось зробити. І коли звернувся до свого партнера В.Ланового з пропозицією щось зробити, він сказав, що мені підказують мої колеги, поки Великий договір не буде ратифікований, то нічого ми робоити не будемо. Так нічого і не робили. Тепер він сказав, що він вже не буде над цими питаннями працювати, а буде хтось інший, хтось з російських комуністів, який очолить це партнерство дружби, що, звичайно ж, ускладнить певні відносини.

Другий момент. Коли ми кажемо про росіян, то хтось ці думки поділяє, а хтось не поділяє. Але я буду говорити про українців.

Дуже важко працювати, коли один фахівець дивиться на схід, а другий - на захід. щ То переконати своїх колег у тому, що таки захід краще, ніж схід, важко. пПричому всерйоз мені кажуть, що треба працювати саме з СНД, не з Росією. А я знаю, що в Грузії є один-два напрями, де нам цікаво. У Вірменії – один, в Киргизії – жодного, значною мірою багато напрямів, де б ми могли з користю для України працювати, - – це в Росії. Але ми з ними не можемо співробітничати так, як ми б хотіли. Коли їдеш у Санкт-Петербург чи до Москви, то працюєш з колегами, яких знаєш 20-30-40 років. Вони думають практично так само, як і я, і становлять 70%. Тобто можна продовжувати нашу спільну справу. Але оті 10-30% - сильніші. Вони визначають політику ий вусі наші розмови і справи з 70% - нічого не дають. Отже, треба починати згори. Коли нагорі зрозуміють необхідність дружніх відносин, потребу, взаємну зацікавленість і Росії, і України - тоді, може, щось і буде.

В галузі науки в цілому, я вважаю, справи кепські, і я переконаний, що в Росії з наукою так само погано, як і у нас в Україні, можливо, трошки краще, ніж в Україні. Але теж погано. Скажімо так: "У них дуже погано, а у нас ще гірше". І тому, ясна річ, нам краще було б поз багатьох напрямікахв співробітничати. От у галузі космічних досліджень більш-менш можна говорити про стратегічні плани і партнерство. Але в інших галузях – не виходить. З Словакієччиною, Чехією, Польщею - виходить. Поляки, наприклад, дають нам машини для експедиції. Ми один рік попрацюємо у Польщі, а другий рік з їхніми машинами – по Україні. Можемо це робити і з Росією, але вона поки не йде на таке співробітництво. Можливо, внутрішньо, психологічно вони просто не готові до цього, хоч близькі до нас, але це не сприймається якоюсь частиною наукової громадськості. Це є перепона для співробітництва.

І третій момент. Стаття 25, в якій йдеться про поліпшення стану навколишнього середовища і стану його захисту. Оскільки я до екологічних проблем мавю певне відношення, то знаю, що тут просто не можна не співробітничати, але між міністерствоами екології, між академіями наук – теж співробітництва немає. Причтому, що Б.Є.Патон – все-таки представник МААН – Міжнародної асоціації академії наук. Якщо нам щось і потрібно на Сході, то це Російська академія наук. У нас все ж таки ще є якісь підвалини для того, щоб на них будувати наше майбутнє співробітництво. В Договорі є статті хороші. І нам треба шукати повне порозуміння, налагоджувати контакти, шляхи співробітництва. Тому я за те, щоб ми були активнішими, ми - українці. Десь, може, навіть трошки агресивніші і взагалі, ми чомусь не пишаємося своїм, а інколи навіть пишаємося їхнім. Ну, для чого? Хай вони вже своїм пишаються, а ми своїм і своє пропонуємо їм. Якщо це ми будемо робити, я переконаний, що ми вже десь через рік зможемо зустрітися нза "круглоиму століом" і зможемо констатувати, що ми вже багато зробили для справжнього налагодження нашого співробітництва і взаєморозуміння між Україною і Росією, їх наукового осередка. У мене був Вишинський – це аташе по культурі і науці. Росіяни хочуть організувати при нашій академічній бібліотеці кабінет, куди надходитимуть всі російські наукові журнали, бо ми їх не можемо всі передплатити. Для нас це дуже важливо. Якщо вони йдуть насм назустріч, то і ми підемо їм назустріч. Тенденції такі вже є і ми будемо разом працювати. Там, де вони заважають нам будувати своє, ясна річ, ми будемо давати відсіч, думаю, що вони це зрозуміють. Дякую.