- Я обмежусь кількома штрихами. Як мовознавець, я мав би говорити тільки про мову, але я буду говорити про ті обставини, якіщо впливають на мову.

Мова, на мою думку, цте саме, що прапор. У статутах усіх армій існує таке положення: коли хоч одна людина виносить прапор, полк чи якась військова одиниця поновляюється. Якщо прапор втрачено, її розформовують. Отже, те саме має першорядне значення має і для мовиа. Мова – це основа для згуртування нації, нація – це душа держави. Але тут говорилося про те, що, мовляв, усі інтегруються, а Україна не інтегрується. Так вибачайте, це не той рівень. Там інтегруються вже витворені, остаточно сформовані нації. Україна, на жаль, такою нацією ще не стала. Вона має інтегруватися насамперед як нація. Я цілком погоджуюся з думкою Євгена Стафьєва, який сказав, що, на жаль, поки що на сході України українці поділяються на українців, малоросів і хохлів. Так от, коли вони всі стануть українцями, тоді і буде інтеграція, тобді ми будемо думати про інтегрування.

Говорити, що це не правильно, що це - пройдений етап, що національне не означитьчає інтеграції. На прикладі Японії ми бачимо, як національна ідея підносить країну абсолютно бідну, яка не має ніяких ресурсів, але піднімається на рівень міжнародної світової потуги.

Далі. Про еліту. Еліта не повинна плентатися в хвості народу і зважати на те, як настроєний народ. Еліта має вести народ. Для того щоб його вести, вона повинна його розуміти. Отже, цвсі гуманітарні речі і т.д. мають об’поєднуватися з економікою.

Я погоджуюсь з цтим, бщо сказав один з наших класиків сказав: "Нароід покинутий на злидні, нароід плазуючий в імлі, повинен стратить риси різдні, безслідно стертися з землі".

Наша біда в тім, що гуманітарії знають, для чого повиннамає бути Україна, але не знають, як це зробити. А технарі, представники технічних наук, знають, як це зробити, але не знають для чого. Отже, всім треба усвідомити – для чого повиннамає бути Україна.

Далі. Ще одне. Ми виміряюємо українців не за прізвищами, які мають закінчення "енко", бо серед них дуже багато малоросів, дуже багато хохлів, які живуть в Україні. Вони абсолютно не репрезентують націю. Я вам наведу приклад літературознавця: всесвітньовідомий класик літератури Чосер Конрад, він же – Юзеф Кожиньовський. Він сказав: "Без творчості великих польських романтиків я б не відбувся як письменник, але писати я міг тільки англійською мовою". Він був капітаном морських кораблів і там мав спілкування англійською мовою, але залишався Юзефом Кожиньовським. Про самостійну Польщу він писав у всі американські, англійські та інші англомовні журнали, доводячи, що Польща має бути.