- Шановні колеги. Розуміючи, що всі дуже стомилися, я спробую коротко висловити кілька міркувань щодо цивілізаційного вибору України, про це так гарно говорили до мене кілька доповідачів.

У східноєвропейській історії має місце дуже небезпечний для України міф, який ні чим історично і науково не підтверджений. Це те, що Україна традиційно і споконвіку входить у так звану східноєвропейську православну цивілізацію. Цей міф є підгрунтям великих інтеграційних спекуляцій, які ми спостерігаємо останнім рокчасом ву Східній Європі. Так от, беру на себе сміливість нагадати кілька історичних фактів, які дають підстави твердити, що Україна ввійшла вдо цюієї східноєвропейськуої цивілізаціюї реально приблизно 200 років тому і ввійшла туди не добровільно. Сучасний світ – це арена змагання цивілізацій, і на цій позиції стоїть більшість світових історій. Називаю шість цивілізацій, які змагаються між собою за місце під сонцем: японська, китайська, індійська, мусульманська, східноєвропейська і західноєвропейська. Перемагає західноєвропейська. Суть цієї перемоги полягає в суто економічних механізмах. На базі приватної власності ефективний ринок – європейський. Приватна власність робить виробника економічно незалежним. Економічна незалежність породжує політичну незалежність іта інші свободи в Європі і заважає монополізації влади. Виникає гуманістичне європейське суспільство, найбільш ефективне економічно, технологічно, комфортне для індивідуума і безпечне для сусідів. Тому ця модель поширюється по всьому світу. На теренах Європи західноєвропейськоїа цивілізаціїя змагається із східноєвропейськаою цивілізаціяєю. І немає іншого визначення її специфіки як теж економічний механізм, про який писав К.Маркс. Це так званий азійський спосіб виробництва, який, навпаки, не визнає приватну власність. Виробник абсолютно залежний від держави. Праця раба ніколи не буває ефективною. В наслідкукінцевому результаті азійський спосіб виробництва, за тим же К.Марксом, приречений на поразку. Оце змагання в Європі азійського, східноєвропейського способу виробництва і східноєвропейського з європейським закінчилося на наших очах розвалпадом решти східноєвропейської цивілізації як економічно, технологічно і адміністративно не ефективної машини. Ми з вами це вже спостерігали. Так от цікаво, що азійський спосіб виробництва в Східній Європі утвердився всього 500 років тому. А західноєвропейська цивілізація корінням сягає 1000 років. Отже, східноєвропейська цивілізація молода. Нагадаю, що 500 років тому, - це час, коли Київської Русі вже не існувало. Якщо взяти державу Київська Русь, то типологічно вона дуже близька до західноєвропейських держав, зважаючи і на її політичні зв’язки. Адже Ярослава Мудрого називали тестем Європи, бо всі династичні шлюби, які він укладав, були в західному напрямі. Монета, яка поширюється з часів Володимира Святого, має назву західноєвропейський динар, що вказує на західноєвропейський напрямок.

Конфесійний момент не рятує цю східноєвропейську цивілізацію, яку іноді називають православною. Нагадаю, що розкол християнства на католиків і православних стався уже тоді, коли почався розпад Київської Русі, а остаточно відбувся, коли вже Київської Русі не було. Тобто Київська Русь не була фактично православною, а вона була християнською. Але в тому розумінні, яке зараз має православ’я, вона не існувала.

Цікаво, що коли у нас тут був закорінений азійський спосіб виробництва, а його становлення пов’язано з Московською централізованою державністю, Україна продовжувала мати економічні зв’язки з Європою. Україна стала аграрним придатком Європи. Гарно це чи погано, але це було в системі європейської економіки. Європа розвивалася, попит на українське збіжжя призвів до колонізації українського лісостепу. Величезна кількість сільгосппродуктів вивозиться через Краків і Дансинг до Європи. Монетна система України залишається європейською аж до Мазепи включно. І тільки спеціальними заходами державного меркантилізму Петро І відриває економічно Україну від Європи. Яким чином? Він дозволяє на Захід вивозити українські продукти, але через Ригу, Петербург і Архангельськ.

Російське купецтво України він позбавляє податків, а з росіян не знімає мито, якщо вони вивозять свій товар. Тому українські кіупці наймають росіян, садять на свої чумацькі волзи. Врешті-решт в результаті такої політики Україна в кінці XVIII на початку ХІХ сторіччя була економічно відірвана від Європи. Етапом включення України до східноєвропейської цивілізації – стала відміна гетьманщини, падіння Запорозької Січі, закріпачення селян. Знакова дата – це 1801 рік, коли з’явилася заборона будівництва церков ву малоросійському стилі, бароковому стилі, європейському стилі.

Отже, ми можемо реально говорити, що 200 років ми перебуваємо в цій самій цивілізації.

Європа чи Схід? справа в тому, що орієнтація на Росію абсолютно безперспективна, тому що Росія - так званий "особый путь России" – це ніщо інше, як азійський спосіб виробництва, а він, цей спосіб, безперспективний. Орієнтація на Росію безперспективна саме тому, що вона не виробила ніякого альтернативного механізму західноєвропейськоїій цивілізації. Більше того, вона сама переходить на ринкові відносини. Розмови про те, що ми будемо орієнтуватися не на Захід, а на Схід, мається на увазі – Японію, Сингапур, Китай і т.д. – абсурд. Тому що східні дива - це ніщо інше,, як закорінення у західноєвропейську цивілізацію.

Так що не тільки нам, а й Росії немає альтернативи. І отут дуже добре прозвучало, а якщо немає альтернативи руху на Захід, то чому нам треба рухатися на Захід через Москву, через Росію, яка є найбільшим противником цих реформістських зусиль всього світу?

Я хочу сказати, що зараз для України, як ніколи, актуальні гасла Миколи Хвильового, який казав: "Геть від Москви, назад в Європу". Адже ми зовсім нещодавно звідти вийшли.